ГАЛУЗЬ ТА ПРОБЛЕМАТИКА

ПЕРІОДИЧНІСТЬ ВИДАННЯ

ПОЛІТИКА ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

ЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ РЕЦЕНЗУВАННЯ І РЕДАГУВАННЯ СТАТЕЙ

РЕЦЕНЗУВАННЯ СТАТЕЙ

КЕРІВНИЦТВО ДЛЯ РЕЦЕНЗЕНТІВ

ВІДКЛИКАННЯ ПУБЛІКАЦІЙ

АРХІВУВАННЯ

МІЖНАРОДНА ІНДЕКСАЦІЯ ЖУРНАЛУ

 

Галузь та проблематика

У журналі друкуються статті, присвячені широкому колу філософських проблем, зокрема з історії філософії, соціальної філософії, філософської антропології, філософії права, етики, філософії науки, гносеології, онтології, логіки, герменевтики, релігієзнавства, філософії освіти, філософсько-культурологічних досліджень тощо.

Надається перевага оригінальним статтям, в яких висуваються нові ідеї, узагальнюється досвід постановки і вирішення сучасних проблем у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях. Друкуються матеріали, в яких даються критичні огляди досягнень філософської думки, а також рецензії на наукові та методичні видання у галузі філософських дисціплін.

Мета видання ­– висвітлення нових оригінальних філософських ідей, критичний розгляд історії європейського та світового мислення, узагальнення досвіду постановки та вирішення теоретико-філософських та практичних проблем у вітчизняних і зарубіжних філософських дослідженнях, а також фіксація методологічних пошуків у межах сучасної філософії.

Місія журналу – сприяти розвиткові найширшого спектру сучасних дослідницьких підходів у галузі філософських дисціплін, активному їх впровадженню у практику та утвердження високих стандартів університетського викладання філософських дисциплін на основі досягнень сучасного філософського знання. Журнал прагне долучитися до формування загального філософсько-критичного поля у межах українського академічного простору, а також представляти результати вітчизняних пошуків у галузі філософії на міжнародній арені.

Журнал рекомендовано для викладачів філософських та культурологнічних дисциплін, наукових співробітників, аспірантів, студентів та усіх, хто цікавиться філософськими проблемами сучасності.

Періодичність видання — 2 рази на рік (червень/грудень).

Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації (Open Access) та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Етичні принципи рецензування і редагування статей

Стосунки між авторами, редакцією й рецензентами в нашому журналі ґрунтуються на засадах академічної доброзичливості, об’єктивності оцінок та пріоритету наукової якості. Ми керуємося принципами Code of Conduct for Editors, створеного Комітетом з етики публікації (COPE), зокрема:

FAIR PLAY

Рукописи мають оцінюються на підставі їхньої наукової якості, незалежно від до раси, етнічної приналежності, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, громадянства чи політичних поглядів автора.

НЕДОПУЩЕННЯ НАКЛЕПІВ І ПОРУШЕННЯ АВТОРСЬКИХ ПРАВ

Наш журнал відхиляє будь-які матеріали, у яких не дотримано вимог щодо наклепів і порушень авторського права.

НЕДОПУЩЕННЯ ПЛАГІАТУ

Наш журнал відхиляє будь-які матеріали, у яких не дотримано вимог щодо недопущення плагіату!

Згідно із положеннями про систему запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових та навчальних роботах працівників і здобувачів вищої освіти Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, перед поданням на розгляд ученої ради факультету періодичного наукового видання університету редакційна колегія перевіряє прийняті до опублікування статті на відсутність академічного плагіату, про що складається довідка, яку підписує головний (відповідальний) редактор видання.

Різновидами плагіату при цьому вважаються:

  • копіювання та оприлюднення виконаної іншим автором роботи як своєї;
  • дослівне копіювання фрагментів тексту (від фрази до набору речень) чужої роботи у свою без належного оформлення цитування;
  • внесення незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів в них тощо) без належного оформлення цитування;
  • надмірне використання парафраз. Парафраза – переказ своїми словами чужих думок, ідей або тексту; сутність парафрази полягає в заміні слів (знаків), фразеологічних оборотів або пропозицій при використанні будь-якої авторської наукової праці (збереженої на електронних або паперових носіях, у тому числі – розміщеної в мережі Інтернет).

Плагіат після публікації

Якщо після опублікування виявлено плагіат, то редакційна  колегія проводить аналіз даного факту. Якщо буде знайдено плагіат, редакція журналу зв'яжеться із автором. Сторінки, що містять плагіат, буде позначено у PDF-файлі. В залежності від масштабу плагіату, документ також може бути відкликано (видалено).

Рекомендації щодо уникнення плагіату

  • Використовуйте лапки для слів, взятих дослівно з джерела
  • Не змінюйте частини цитати в контексті речення
  • Використовуйте окремі знаки для цитати в цитаті
  • Використовуйте три крапки (пробіл і три крапки) для частини опущеної цитати
  • Використовуйте дужки для доданих власних слів
  • Обмежте використання прямих цитат
  • Намагайтеся перефразувати інформацію або узагальнити інформацію, отриману з різних джерел, використовуючи власні слова

Автори несуть відповідальність за отримання дозволу на авторське право для відтворення ілюстрацій, таблиць, малюнків, взятих у інших авторів та/або джерел. Дозвіл повинен бути розміщений внизу під кожним елементом.

Наявність плагіювання у поданих матеріалах фіксується за допомогою відповідного програмного забезпечення (Advego Plagiatus, Etxt) і деяких онлайн-сервісів (наприклад, Plagiarism Detector, Grammarly).

Основною системою виявлення плагіату є Strikeplagiarism.com.

ОБОВ’ЯЗКИ РЕДАКТОРІВ

Головний редактор керується політикою редколегії журналу й радиться з іншими редакторами та рецензентами щодо рішення про публікацію.

Редактори

  • мають всі повноваження відхилити або прийняти статтю, керуючись об'єктивними науковими критеріями та висновками рецензентів;
  • гарантують якість матеріалів, які вони публікують чи схвалюють до публікації;
  • сприяють виправленню знайдених помилок або відхиляють матеріали у разі, коли таке виправлення з тих чи інших причин неможливе;
  • повинні виявляти будь-які конфлікти інтересів;
  • мають забезпечувати конфіденційність інформації, що стосується представлених рукописів;
  • зобов'язуються обстоювати свободу наукового самовираження;
  • мають зберігати анонімність рецензентів.

Якщо редактори мають підозри щодо автентичності, оригінальності чи етичної коректності статті, її оприлюднення відкладається до того часу, поки всі сумніви не дістануть остаточного з’ясування. Не оприлюднені матеріали з представлених на розгляд редколегії рукописів редактори не можуть використовувати у власних дослідженнях без письмової згоди авторів.

Дивись також: "Доброчесна публікація. Міжнародні стандарти для редакторів"

ОБОВ’ЯЗКИ АВТОРІВ

Автори повинні:

  • переконатися, що їхні твори є справді оригінальними;
  • зробити істотний внесок у дослідження (якщо одна стаття має кілька авторів);
  • підтвердити, що рукопис раніше не було опубліковано в іншому місці й що в даний час його не подано на розгляд в інше видання;
  • позначити всі джерела, використані в роботі над рукописом;
  • повідомити про будь-які істотні конфлікти інтересів, що можуть вплинути на оцінку їхніх рукописів.

Інформація, отримана авторами приватно (в розмовах, листуванні чи в обговоренні з третіми особами) не повинна використовуватися або розголошуватися без явного письмового дозволу від джерела. Подаючи статтю на розгляд редколегії, автори погоджуються з тим, що їхня праця, у разі оприлюднення в друкованій версії видання, буде автоматично виставлена у відкритий доступ на сайті журналу.

Факт подання роботи до журналу означає згоду автора із процедурою рецензування статті, а також готовність корегувати її текст та виправляти вказані редакторами та рецензентами помилки. 

Дивись також: "Доброчесна публікація. Міжнародні стандарти для авторів"

ОБОВ’ЯЗКИ РЕЦЕНЗЕНТІВ

Рецензенти повинні:

  • повідомляти редакцію про будь-які конфлікти інтересів, що можуть впливати на їхні висновки;
  • зберігати конфіденційність інформації, що стосується рукопису;
  • бути об'єктивними й конструктивними у своїх відгуках.

Не оприлюднені матеріали з представлених на розгляд редколегії рукописів рецензенти не можуть використовувати у власних дослідженнях без письмової згоди авторів. 

Рецензування статей

Основні положення

  • Редколегія приймає рішення щодо можливості оприлюднення статей лише після завершення їх анонімного рецензування.
  • Відповідність запропонованих до розгляду редколегії статей науковій спеціалізації журналу визначає головний редактор; він обирає для кожної статті від одного до трьох (в окремих випадках) рецензентів з числа провідних українських чи зарубіжних фахівців. Члени редколегії на прохання головного редактора також можуть долучатися до процесу вибору рецензентів в окремих випадках.
  • Автор і рецензент ні в якому разі не повинні представляти один і той же заклад! Відповідальність за виконання цієї вимоги покладається на головного редактора.
  • Практикується «подвійне сліпе рецензування»: рецензенти не знають хто є автором, автори зі свого боку не знають, хто є рецензентами. Для рецензування всіх статей кожного числа обирається принаймні десять або більше рецензентів.
  • Термін рецензування – до 2-х місяців.
  • Головний редактор не розголошує імен рецензентів.
  • Головний редактор має право додавати до зауважень рецензентів власні зауваження.
  • Редколегія у окремих випадках має право не погодитись із рішенням рецензентів, якщо є вагомі підстави для цього.
  • Якщо оцінки рецензентів щодо деяких статей розбіжні, редколегія приймає спеціальне рішення: прийняти чи відхилити ці статті або призначити нових рецензентів.
  • Відхилені статті не можуть бути розглянуті знову. Редколегія не дискутує з авторами щодо підстав відхилення статей.

Процедура рецензування

  1. Після отримання статті редакція у дводенний термін повідомляє автора про прийняття його статті до розгляду.
  2. Головний редактор надсилає статті рецензентам і отримує від них тексти рецензій.
  3. Головний редактор складає єдиний список зауважень рецензентів і надсилає його авторові.
  4. Доопрацьований варіант статті направляється на розгляд тим самим рецензентам. Повторне рецензування триває до двох місяців.
  5. Якщо висновки рецензентів позитивні, це є однією з основних підстав для прийняття статті до публікації.
  6. Якщо статтю відхилено, редакція інформує автора електронним листом про мотиви відмови.

Керівництво для рецензентів

У рецензії обов'язково мають бути представлені такі дані:

  • оцінка оригінальності та наукової новизни статті;
  • оцінка коректності цитувань;
  • оцінка відповідності змісту статті її назві;
  • висновок щодо того, чи враховує автор найсучасніші публікації в тій царині філософського знання, якій присвячено статтю;
  • остаточний висновок щодо прийняття статті до друку, відправлення на доопрацювання чи відхилення роботи;
  • опис (за наявності) тих недоліків статті, що не є предметом наукової дискусії та мають бути виправлені автором.

Орієнтовна структура рецензії

1. Загальна характеристика змісту:

  • актуальність теми;
  • новизна;
  • методична специфіка підходу;
  • чіткість та однозначність висновків, їхня адекватність основним положенням статті.

2. Якість побудови статті:

  • оснащеність науковим апаратом (анотація, бібліографія, система посилань тощо);
  • володіння автором (авторами) станом питання в досліджуваній області (посилання на новітню періодичну та тематичну літературу тощо).

3. Зауваження щодо викладу та оформлення матеріалу статті.

4. Загальний висновок.

5. Рекомендації:

  • публікація статті в представленому вигляді;
  • доопрацювання статті з урахуванням зауважень (загальних або конкретних);
  • недоцільність (неможливість) публікації представленої статті.

6. Прізвище, ініціали, посада, науковий ступінь, вчене звання рецензента.

7. Дата підписання рецензії.

Також рецензети можуть скористатися стандартним бланком рецензії.

Відкликання публікацій

Загальні положення

1. Відкликання тексту наукової статті (ретракція) являє собою механізм виправлення опублікованої інформації та оповіщення читачів про те, що опублікована наукова стаття містить серйозні недоліки або помилкові дані, яким не можна довіряти. Недостовірність даних може бути результатом як випадковості, так і усвідомлених порушень.

2. Ретракція також використовується для попередження читачів про випадки дублювання публікацій (коли автори представляють одні й ті ж дані в декількох публікаціях), плагіату та приховування конфліктів інтересів, які могли вплинути на інтерпретацію даних або рекомендації щодо їх використання.

3. Основна мета ретракції – виправлення опублікованої інформації та забезпечення її цілісності, а не покарання авторів, які вчинили порушення.

Приводи і підстави для відкликання статті

Підставами для відкликання статті є порушення етичних принципів журналу.

До числа підстав для відкликання статті відносяться:

  • Наявність неправомірних запозичень в значному обсязі;
  • Дублювання статті в декількох виданнях;
  • Виявлення в роботі фабрикації або фальсифікацій (наприклад, підтасування даних досліджень);
  • Виявлення в роботі серйозних помилок (наприклад, неправильної інтерпретації результатів), що ставить під сумнів наукову цінність матеріалу;
  • Некоректний склад авторів (включені особи, що не відповідають критеріям авторства або відсутній той, хто гідний бути автором);
  • Прихований конфлікт інтересів (та інші порушення публікаційної етики);
  • Перевидання статті без згоди автора;
  • Інші порушення етичних принципів журналу.

Приводом для відкликання статті є:

  • Звернення автора про відкликання статті;
  • Подання головного редактора журналу.

Порядок відкликання статті

1. Рішення про відкликання статті приймається редакційною колегією журналу за поданням головного редактора журналу. Подання має містити інформацію про наявність підстав для відкликання статті, зазначених цими діючими правилами. Рішення про відкликання статті приймається з урахуванням відповіді автора статті, що обґрунтовує його позицію з питання про відкликання статті (за умови надходження даної відповіді).

2. Якщо автор/авторський колектив вважають за необхідне відкликати статтю, вони звертаються до редакції, мотивовано пояснивши причину свого рішення. Редакція відповідає авторам і при наявності підстав для ретракції, вона самостійно здійснює ретрагування тексту статті.

3. Якщо редакція приймає рішення про відкликання тексту статті на підставі своєї експертизи або інформації, що надійшла до редакції, про це інформується автор/авторський колектив і від автора очікується його думка про обґрунтованість подання головного редактора з питання про відкликання статті. Якщо автор/авторський колектив ігнорує запит редакції, редакція має право звернутися за допомогою до ради з етики наукових публікацій та/або провести ретракцію публікації без урахування думки автора.

4. Рішення про відкликання статті оформлюється протоколом засідання Редакційної колегії журналу.

5. Прийнявши рішення відкликати статтю, редакція вказує причину ретракції (в разі виявлення плагіату – із зазначенням джерела запозичення), а також дату ретракції. Стаття і опис статті залишаються на інтернет-сайті журналу у складі відповідного випуску журналу, але на електронну версію тексту наноситься напис «ВІДКЛИКАНО» та дата ретракції. Ця ж позначка ставиться у статті та у змісті випуску.

6. Головний редактор журналу направляє до ради з етики наукових публікацій протокол засідання редакційної ради журналу, в якому вказується дата проведення засідання, склад присутніх, результати експертизи, обґрунтоване рішення та заповнена форма:

  • ПІБ автора і назва статті
  • Назва видання, з якого текст відкликається
  • Ініціатор відкликання статті
  • Підстава для відкликання статті та дата прийняття рішення
  • Посилання на сторінку на сайті видання, на якій подано інформацію про ретракцію
  • Вихідні дані статті та DOI
  • Тематика статті

7. Автору (провідному автору в разі колективного авторства) направляється протокол засідання редакційної ради журналу з формулюванням, що обґрунтовує причину відкликання статті.

8. Редакційною радою журналу одночасно з прийняттям рішення про відкликання статті може бути прийнято рішення про накладення заборони на прийняття до публікації статей від автора ретрагованої статті на певний термін.

9. Про ретрагування статті розміщується інформація на веб-сайті журналу.

Архівування

Open Journal Systems підтримує систему LOCKSS (Lots of Copies Keep Stuff Safe) для захищеного та надійного архівування журналу. LOCKSS — це програмний засіб з відкритим вихідним кодом, розроблений Бібліотекою Стенфордського університету, що дозволяє бібліотекам забезпечувати збереження окремих веб-журналів, регулярно перевіряючи веб-сайти зареєстрованих журналів на наявність нового опублікованого контенту та архівуючи його. Кожен архів постійно перевіряється на відповідність з іншими; якщо контент виявляється пошкодженим або втраченим, інші архіви використовуються для його відновлення.

Див.: Видавничий маніфест LOCKSS.

Міжнародна індексація журналу

Журнал індексується та/або реферується у таких міжнародних наукометричних, повнотекстових та реферативних базах даних, як Index Copernicus, Ulrichsweb, WorldCat, Google Scholar, Bielefeld Academic Search Engine (BASE), Harvard Library, Cite Factor, Directory of Research Journals Indexing, International Citation Index, ResearchBib, German Union Catalogue of Serials, An Organized Research Platform, Scientific Indexing Services, World Catalogue of Scientific Journals, General Impact Factorand та Root Indexing.

Index Copernicus