СЕКСУАЛЬНІСТЬ У КОНТЕКСТІ СПЕКУЛЯТИВНОГО ПОСТГУМАНІЗМУ: ЛЮДСЬКО-ПОСТЛЮДСЬКІ РОЗРИВИ ТА РОЗ’ЄДНАННЯ
Анотація
У цій статті досліджуються людсько-постлюдські розриви та роз’єднання як в осмисленні, так і в практиках, а також можливість епістемологічної контингентності. Це означає, що епістемологічні розриви та онтологічні роз’єднання сексуальності як відрізняються одні від одних, так і об’єднуються. З античних часів як чуттєві, так і раціональні практики сексуальності розглядалися як найкращий модус ставлення до сексуальної турботи про себе. Це показує, що стосовно сексуальності можливе співвідношення епістемологічної перервності та неперервності. Сексуальність, що реалізується за допомогою як природних, вітальних, так і смертельних, анігіляційних драйвів, вписується в контекст онтикології як постлюдської онтології. Будучи пов’язаним з термодинамікою нескінченно малих вітальних частин, анонімних «дивних диваків», сингулярностей, це виявляється особливо вражаючим. Такий модус сексуальності не обов’язково є репродуктивним: він радше розгортається в рідкому просторі не-присутності та водночас детермінує цей простір. Це підкреслює, що «кос мо-іллогічне» становлення постлюдського призводить до негентропії або екстропії як вітальності. Згідно з цією позицією, фукіанська концепція турботи про себе віддзеркалює лаканіанські графи сексуації в контексті об’єктно-орієнтованих онтологій у порівнянні з філософіями присутності. Визначено, що це сексуальність продуктивного роз’єднання та космічного розчинення, що приносить задоволення. Стаття завершується висвітленням того, що модус сексуальності спекулятивного постгуманізму контингентний лібідінальному матеріалізму або вітальному постгуманізму, в контексті якого сексуальність Обширу Людських Нащадків (ОЛНв) вважається орієнтованою на те, що задовольняє і є диференційованим.
Завантаження
Посилання
Foucault, M. (1978). The History of Sexuality (Vol. 1: An Introduction). N.-Y.: Pantheon.
Foucault, M. (1985). The History of Sexuality (Vol. 2: The Use of Pleasure). N.-Y.: Pantheon.
Foucault, M. (1986). The History of Sexuality (Vol. 3: The Care of the Self). N.-Y.: Pantheon.
Gibson, W. (1986). Count Zero. London: Victor Gollancz Ltd. Retrieved from http://project.cyberpunk.ru/lib/count_zero.
Hauskeller, M. (2014). Sex and Posthuman Condition. N.-Y.: Palgrave Macmillan.
Heim, M. (1991). The Metaphysics of Virtual Reality. N.-Y.: Oxford University Press.
Hickman, S. C. (2012a). Libidinal Materialism: Nick Land’s Philosophy of Desire. Retrieved from https://socialecologies.wordpress.com/2012/11/04/libidinal-materialism-a-philosophy-of-desire.
Hickman, S. C. (2012b). The Poem of the Sea: Speculative Materialism and Realism. Retrieved from https://socialecologies.wordpress.com/2012/10/09/the-poem-of-the-sea-speculative-materialism-and-realism.
Hickman, S. C. (2017). The Posthuman Disconnection. Retrieved from https://socialecologies.wordpress.com/2017/07/27/the-posthuman-disconnection.
Land, N. (1992). The Thirst for Annihilation: Georges Bataille and Virulent Nihilism (An Essay in Atheistic Religion). L.: Routledge.
Larvalsubjects. (2010, June 28). Lacan’s Graphs of Sexuation and OOO. Retrieved from https://larvalsubjects.wordpress.com/2010/06/28/lacans-graphs-of-sexuation-and-ooo.
MacCormack, P. (2018). Posthuman Sexuality: From Ahumanity to Cosmogenic Desire. In C. Åsberg & R. Braidotti (Eds.), A Feminist Companion to the Posthumanities (pp. 35–44). Dordrecht; Heidelberg; L.; N.-Y.: Springer.
Sex and The Singularity. (2009, October 9). Retrieved from http://hplusmagazine.com/2009/10/09/sex-and-singularity.
Roden, D. (2015). Posthuman Life: Philosophy at the Edge of the Human. N.-Y., L.: Routledge.
Roden, D. (2012). The Disconnection Thesis. In A. Eden, J. Søraker, J. Moor & E. Steinhart (Eds.), The Singularity Hypothesis: A Scientific and Philosophical Assessment (pp. 281–300). Berlin: Springer.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
3.gif){kind=logo}
