СПЕКУЛЯТИВНИЙ ПОСТГУМАНІЗМ: НАТУРАЛІЗАЦІЯ ТА ВІТАЛІЗАЦІЯ

  • Nataliia V. Zahurska Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022 http://orcid.org/0000-0001-5142-8064
Ключові слова: спекулятивний постгуманізм, критичний постгуманізм, спекулятивний реалізм, вітальний реалізм, людська істота, загал людських нащадків

Анотація

В статті розглядається спекулятивний постгуманізм як актуальний підхід у дослідженні умов людської істоти. В статті досліджується вплив критичного постгуманізму та спекулятивного реалізму на спекулятивний постгуманізм і водночас доводиться оригінальність спекулятивного постгуманізму, який полягає в становленні дивергентних життєформ та їхніх подій. Напрямки, що значно вплинули на критичний постгуманізм і стали його складовими частинами, як-от деконструкція, дельозіанська концепція тощо, розглядаються в статті як засади спекулятивного постгуманізму, а також натуралізуються та віталізуються. Наприклад, ризома розуміється як біологічна мережа загалу людських нащадків, які апроприюють як людські, так і не-людські риси, (щось подібне до «людської багатоніжки»). Такий принциповий надлишок проживання в його іманентності розглядається як спектр або повнота, яка протистоїть будь-яким метафізичним межам. Замість метафізичного віталізму застосовується стратегічний віталізм, у контексті якого багатоманіття структурується фрактально та алеаторно, змішуючи людські та нелюдські, дигітальні та тваринні тощо риси. Так, в статті порівнюються філософський натуралізм та вітальний реалізм, який в контексті об’єкт-орієнтованої онтології має справу навіть з не-живими істотами. Акселерація та сингулярність у цьому разі мають на увазі диссипацію інтенсивностей в русі смертельного потягу, який розуміється як цілесність і плексивність від темплексивності до телеоплексивності. Таким чином, проживання постає як буття-нічим, формою форм, творенням творення. У статті окреслюється сучасна концепція постлюдини в контексті спекулятивного постгуманізму як принципово онтологічно невизначена. Стаття може стати в нагоді для розвитку теоретичного лаштування усвідомлення постлюдської істоти.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Nataliia V. Zahurska, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022

Доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Посилання

Alexandre, L., & Besnier, J.-M. (2016). Les robots font-ils l’amour? Le transhumanisme en 12 questions. Paris: Dunod.

Behler, E. (1996). The Contemporary and the Posthumous. Roundtable Discussion. Surfaces, VI (102), 5–42. Retrieved from http://www.pum.umontreal.ca/revues/surfaces/vol6/behler.html.

Hickman, S. C. (2014). David Roden’s Speculative Posthumanism and the Future of Humanity (Part 2). Retrieved from https://socialecologies.wordpress.com/2014/10/21/david-rodens-speculative-posthumanism-the-future-of-humanity-part-2.

Land, N. (2012). Fanged Noumena. Collected writings 1987–2007. UK: Urbanomic; Sequence Press.

Larvalsubjects. (2008). Strategic Vitalism and the Wilderness. Retrieved from https://larvalsubjects.wordpress.com/2011/09/21/strategic-vitalism-and-the-wilderness.

Roden, D. (2010). Deconstruction and Excision in Philosophical Posthumanism. Journal of Evolution and Technology, 21 (1), 27–36.

Roden, D. (2006). Naturalising Deconstruction. Continental Philosophy Review, 38 (1–2), 71–88. doi: https://doi.org/10.1007/s11007-005-9004-z.

Roden, D. (2015). Posthuman Life: Philosophy at the Edge of the Human. New-York, London: Routledge.

Thaker, E. (2010). After life. Chicago, London: University Of Chicago Press.

Опубліковано
2018-12-28
Як цитувати
Zahurska, N. (2018). СПЕКУЛЯТИВНИЙ ПОСТГУМАНІЗМ: НАТУРАЛІЗАЦІЯ ТА ВІТАЛІЗАЦІЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (59), 25-31. Retrieved із https://periodicals.karazin.ua/philosophy/article/view/12826
Номер
Розділ
Статті