ПОСТ-АНТРОПОЦЕННА ГІПОСУБ’ЄКТИВАЦІЯ

  • Nataliia V. Zahurska Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022 http://orcid.org/0000-0001-5142-8064
Ключові слова: пост-Антропоцен, гіпероб’єктивація, гіпосуб’єктивація, не-присутність, складка

Анотація

У статті розглядається гіпосуб’єктивація як найбільш суттєвий вид суб’єктивації у пост-Антропоценному контексті. Гіпосуб’єктивація становить різновид суб’єктивації, яка враховує можливість і необхідність антропологічного ніщо або навіть меншого, ніж ніщо, – не-присутності людської істоти. Порівняно з гіпероб’єктами (від погодних катастроф до селебрітіз), гіпосуб’єкти постають лаканіанською «ламелою», дельозіанським «подвійним віялом сенсації» як продуктивними метафорами або, у більш філософсько-антропологічному формулюванні, моторошним онтологічним «дивним диваком». Пост-антропоценна партикулярізація та сингулярізація людської істоти вводить її у стан не-Всього як іщо, ечі, меньшого, ніж ніщо. І це стан гіросуб’єкта з його контингентністю у n-вимірах, агентурністю, спротиву будь-яким -ізмам, пустотності в дивній реальності. У статті показано, що саме гіпосуб’єкт, «дивний дивак» реалізує шизотратегії заради відкритості людської істоти, яка не-присутня в її меонтичній нищі-вності, або тактики плавлиння як становлення-Природою. Такий підхід розвивається в аспекті не-людського повороту як значущого філософсько-антропологічного напряму. Дослідження ґрунтується на філософії пост-постмодерна, об’єкт-орієнтованої онтології, дивному, агентурному реалізмі інтра-акцій тощо, де людська істота розглядається в багатоманітті її нищі-вності. Філософська антропологія в цьому випадку змикається з глибинною, темною та дивною екологією, а людська істота постає природним об’єктом, що є позбавленим власної природи. Матеріал для дослідження становили актуальні культурні явища, як-от творчість Бйорк, Олафура Еліассона та «A Place of a Bury Strangers», а також відповідні життєві практики в подієвості постпостмодерна. Таким чином стверджується принцип гіпосуб’єктивації людської істоти в пост-Антропоценному контексті.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Nataliia V. Zahurska, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022

Доктор філософських наук, професор кафедри теоретичної і практичної філософії імені професора Й. Б. Шада

Посилання

Barad, K. (2003). Posthumanist Performativity: Toward an Understanding of How Matter Comes to Matter. Signs, Spring, 801–831.

Braithwaite, M. (2010). Post-Postmodern Icelandic Shamanism. Retrieved from https://ironingboardcollective.wordpress.com/2010/06/08/post-postmodern-icelandic-shamanism-boho-new-age-need-not-apply.

Benjamin, W. (1979). One Way Street And Other Writings. London: NLB.

Björk, (2015). This huge sunlit abyss from the future right there next to you ... : emails between Björk Guðmundsdóttir and Timothy Morton. In Björk, Archives (Vol. IV). London: Thames and Hudson.

Boyer, D., & Morton, T. (2016, January). Hyposubject. Cultural Anthropology, 21. Retrieved from https://culanth.org/fieldsights/798-hyposubjects.

Clemens, J., & Pettman, D. (2004). Avoiding the Subject. Media, Culture and the Object. Amsterdam: Amsterdam University Press.

Deleuze, G. (2006). The Fold: Leibniz and the Baroque. (T. Conley, Trans.). London: Continuum. (Original work published 1988).

Dolar, M. (2013). The Atom and the Void – from Democritus to Lacan. Filozofski vestnik, XXXIV(2), 11–26.

Grant, I. H. (2000). The Chemistry of Darkness. Pli, 9, 36–52.

Hansen, M. (2015). Our Predictive Condition; or, Prediction in the Wild. In R. Grusin (Ed.), The Nonhuman Turn (pp. 101–138). Minesotta: Minesotta UP.

Morelle, L. (2012). Speculative Realism. After finitude, and beyond? A vade mecum. Speculations, III, 241–272.

Morton, T. (2007). Ecology Without Nature: Rethinking Environmental Aesthetics. Cambridge, MA and London: University Press.

Morton, T. (2013). Hyperobjects: Philosophy and Ecology after the End of the World. Minneapolis: University of Minnesota Press.

Negarestani, R. (2008). Cyclonopedia: Complicity with Anonymous Materials. Melbourn: re.press.

Žižek, S. (2012). Less than nothing: Hegel and the shadow of dialectical materialism. London: Verso.

Опубліковано
2018-06-29
Як цитувати
Zahurska, N. (2018). ПОСТ-АНТРОПОЦЕННА ГІПОСУБ’ЄКТИВАЦІЯ. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філософія. Філософські перипетії», (58), 6-12. Retrieved із https://periodicals.karazin.ua/philosophy/article/view/11405
Номер
Розділ
Статті