Архетипні первні «другої реальності» (за п’єсами «Memento», «Чорна Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченка)
Анотація
У статті виділено й проаналізовано архетипічні образи, що відтворюються на полотнах художників у п’єсах В. Винниченка. Це новий аспект вивчення драматургії митця, що зумовило актуальність пропонованої студії й формулювання її мети: обґрунтувати художню природу, змістову й функціональну специфіку архетипних первнів. Ідеться про подібні образи, які мають архетипну природу й пов’язані із символічним зображенням сутності життя. Одним із основних джерел архетипів є фантазія людини. Так само вона є основою творчого процесу, оприявнюючи, серед іншого, праобрази, що знаходяться в колективному несвідомому. Саме в мистецтві оречевлюються образи, що містяться в глибинах людських страхів і сподівань, тому викликають у душі реципієнтів резонанс. Будь-яке ефективне навіювання здійснюється через архетипи, відтак художник – і це зближує йогo, на думку К. Г. Юнга, з пророком й іншими психологічними типами – це людина, що відрізняється неабиякою чутливістю до архетипних форм і особливо точно їх реалізує. Отже, поняття «архетип» як інструмент дослідження дозволяє виділити нюанси в змісті творів, зрозуміти механізм психологічного впливу художнього цілого на читача.
Результатом здійснення аналізу стало наступне: архетипи матері, батька, дитини є міфологічними ірраціональними символами, їхні варіанти видозмінюються, але сутність спільна для всіх. Вони безпосередньо пов’язані з архетипом самості, що позначає реалізацію процесу індивідуації як утвердження себе в світі. Таке дешифрування допомагає усвідомити філософський підтекст п’єс, дозволяє означити авторське світосприйняття.
Наявність в обох творах картин з архетипом дитини – наслідок складних психологічних процесів у свідомості В. Винниченка. Особисті переживання (шлюб, смерть сина), безсумнівно, неабияк вплинули на автора, що сублімувалося й реалізувалося у його художній творчості. Фактично йдеться про вплив продуктів несвідомої фантазії (забутих чи витіснених), а також колективної пам’яті, що успадковується й реалізується в свідомості завдяки певним подіям.
Завантаження
Посилання
Averintsev S. S. «Analiticheskaja psihologija» K. G. Junga i zakonomernosti tvorcheskoj fantazii [«Analytical psychology» K. G. Jung and the regularity of creative imagination]//Voprosy literatury. 1970. № 3. S. 113—144.
Belokurova S. P. Slovar literaturovedcheskih terminov [Dictionary of literary terms]. Sankt-Peterburg: Paritet, 2007. 320 s.
Bolshakova A. Ju. Teorija arhetipa na rubezhe XX—XXI vv. [Archetype theory at the turn of the 20th—21st century]//Voprosy filologii. 2003. № 1 (13). S. 37—47.
Volodymyr Vynnychenko. Vybrani piesy [Selected plays]/uporiad.: M. H. Zhulynskyi, V. A. Burbela; avt. vst. st. M. H. Zhulynskyi. Kyiv: Mystetstvo, 1991. 605 s.
Volodymyr Vynnychenko. Hrytsko Hryhorenko: Shtrykhy do portretiv [Strokes to the portrait]/O. D. Hnidan, L. S. Demianivska, L. V. Yolkina. Kyiv: Vyshcha shkola, 1995. 223 s.
Hetmanets M. F., Mykhailyn I. L. Suchasnyi slovnyk literatury i zhurnalistyky [Modern dictionary of literature and journalism]. Kharkiv: Prapor, 2009. 384 s.
Donii T. M. Motyvne pole arkhetypu samosti [Motive field of the archetype of self]//Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka: Filolohichni nauky. Vypusk 42. Kamianets-Podilskyi: Aksioma, 2016. S. 12—16.
Istoriia psykholohii XX stolittia: navchalnyi posibnyk [History of psychology of the XX century]. Vyd. 3-tie/ V. A. Romenets, I. P. Manokha; vst. st. V. O. Tatenka, T. M. Tytarenko. Kyiv: Lybid, 2017. 1056 s.
Kulish. O. A. Mystetstvoznavchyi dyskurs shchodo vyiavlennia arkhetypiv u khudozhnii tvorchosti [Art discourse on the identification of archetypes in artistic creation]//Visnyk Lvivskoi natsionalnoi akademii mystetstv. Vyp. 26. Lviv: Vyd-vo LNAM, 2015. Rezhym dostupu: https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/26/8.pdf.
Literaturnaja enciklopedija terminov i ponjatij [Literary encyclopedia of terms and concepts]/gl. red. i sost. A. N. Nikoljukin. Moskva: Intelvak, 2001. 1596 s.
Literaturoznavchyi slovnyk-dovidnyk [Literary dictionary-reference book]/za red. R. T. Hromiaka, Yu. I. Kovaliva, V. I. Teremka. Kyiv: «Akademiia», 2007. 752 s.
Meletinskij E. M. O proishozhdenii literaturno-mifologicheskih sjuzhetnyh arhetipov [About the origin of literary and mythological subject archetypes]//Literaturnye arhetipy i universalii/ pod red. E. M. Meletinskogo. Moskva, 2001. S. 73—150.
Mify narodov mira: enciklopedija [Myths of the peoples of the world: encyclopedia]: v 2 t./glavnyj redaktor S. A. Tokarev. Moskva: Covetskaja jenciklopedija, 1980. T. 1. A—K. 672 s.
Moroz L. «Sto rivnotsinnykh pravd»: Paradoksy dramaturhii V. Vynnychenka [«One Hundred Equal Truths»: Paradoxes of V. Vynnychenko’s Dramaturgy]/ vidp. red. P. M. Fedchenko. Kyiv: In-ut lit. im. T. H. Shevchenka NAN Ukrainy, 1994. 208 s.
Pulariia T. Arkhetyp, mif, symvol: do spivvidnoshennia poniat [Archetype, myth, symbol: to the ratio of concepts]. Arkadiia: Mystetstvoznavchyi ta kulturolohichnyi zhurnal. 2015. № 1(42). S. 19—25. Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ark_2015_1_5.
Toporkov A. L. Predvoshishhenie ponjatija «arhetip» v russkoj nauke XIX veka [Anticipation of the concept of «archetype» in russian science of the XIX century]//Literaturnye arhetipy i universalii/ pod red. E. M. Meletinskogo. Moskva. 2001. S. 348—365.
Yung K. G. Arkhetypy i kolektyvne nesvidome [Archetypes and the collective unconscious]/perekl. z nim. K. Kotiuk; nauk. redaktor ukrainskoho vydannia O. Feshovets. 2-he vypr. vyd. Lviv: Vydavnytstvo «Astroliabiia», 2018. 608 s.
Vanitas: rezhym dostupu: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82%D0%B0%D1%81.
