https://periodicals.karazin.ua/philology/issue/feed Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія» 2022-12-20T10:56:18+00:00 Безхутрий Юрій Миколайович philology@karazin.ua Open Journal Systems <p class="p1">Фахове видання в галузі філологічних наук (спеціальність 035 Філологія), Категорія «Б» (Наказ Міністерства освіти та науки України № 409 від 17.03.2020 р.)</p> <p>Вісник містить оригінальні статті, присвячені актуальним проблемам сучасного мовознавства та літературознавства, а також огляди книг.</p> <p>Призначений для науковців, аспірантів, докторантів, студентів філологічного напрямку та всіх, хто цікавиться проблемами філології.</p> https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/19312 Президентські дебати (на матеріалі передвиборчої кампанії 2020 р. у США) 2022-12-20T10:55:47+00:00 Юлія Крапива krapyva@karazin.ua Анна Сухенко annsuhenko7@gmail.com <p>Статтю присвячено вивченню особливостей політичних дебатів, які проводять під час виборів президента країни, зокрема у США. Матеріалом дослідження слугували перші дебати, що відбувалися між представником Республіканської партії Д. Трампом та представником Демократичної партії Дж. Байденом.</p> <p>Президентські дебати розглянуто з позицій комунікативної лінгвістики. Під час політичної комунікації дебати у їх класичному розумінні тяжіють до такої форми суперечки, як полеміка, коли зусилля учасників спрямовано на затвердження своєї точки зору на обговорюване питання, а не на пошук загальної згоди. Такі дебати зараховано до конфліктного дискурсу.</p> <p>Учасники президентських дебатів змагаються між собою за прихильність електорату, головна мета при цьому – вибороти владу. Загальна інтенція комунікантів – перемогти суперника і отримати голоси виборців – визначає оптимальний шлях її реалізації. Говоримо про дві основні комунікативні стратегії кандидатів: 1) створити і підтримати свій власний позитивний імідж, 2) дискредитувати опонента. Для реалізації першої стратегії використано тактику позитивного представлення ситуації, тактику самовихваляння, тактику обіцянки та тактику заперечення звинувачень на свою адресу. Тактика очорнення конкурента, тактика звинувачення опонента та тактика образи і погроз є ефективними для реалізації другої стратегії.</p> <p>Встановлено, що вибір тактики під час дебатів залежить в першу чергу від таких параметрів: 1) тема, що обговорюється; 2) статус учасника дебатів (чи є він на момент дебатів діючою посадовою особою, чи – ні); 3) його політичне минуле (чи багато «гріхів» можливо знайти і винести на загал під час дискусії).</p> <p>Обидва учасники розглянутих дебатів були вразливими, оскільки Д. Трамп на той момент був чинним президентом, а Дж. Байден мав довгий послужний список, зокрема виконував обов’язки віце-президента США за часів Б. Обами (2009–2017 рр.). Під час дебатів 29 вересня 2020 р. спостерігаємо намагання обох сторін ухилитися від прямих відповідей на запитання модератора та дестабілізувати емоційний стан опонента за допомогою вербальної агресії.</p> 2022-09-05T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/19313 Особливості функціонування лексеми кров у текстах українських народних замовлянь 2022-09-16T13:00:05+00:00 Світлана Шуляк shulyak_svitlana@ukr.net <p>У статті досліджено особливості функціонування лексеми <strong>кров</strong> у текстах українських замовлянь. Визначено домінантні тематичні групи замовлянь, у яких відображено семантичне наповнення аналізованої лексеми. Кров є невід’ємним елементом замовлянь від пристріту, уроків, більма, вітру, перелогів, вразу, підвію, жовн, рожі, волосу, різачки, бешихи, пропасниці, лихоманки, укусу змії чи гадюки. Інша частина замовлянь спрямована на зупинку крові в людини чи тварин. Розглянуто символічні значення червоної колірної ознаки, її емоційно-експресивний заряд, асоціацію з життєвими силами. Кров у замовляннях зазвичай червоного кольору. У замовляннях крові червоний колір має особливу функцію – підсилює образність і впливовість тексту на людину. Він є постійним епітетом до іменника <strong>кров</strong>, що виник унаслідок сприйняття світу за допомогою зору. У деяких текстах замовлянь лексема <strong>кров</strong> стає репрезентантом загрози, функціюючи у словосполученнях <strong>чорна кров</strong>, <strong>люта кров</strong>, <strong>гаряча кров</strong>. Є замовляння, у яких знаходимо пряме звертання до крові, адже в подібних текстах вона одухотворена, жива. Часто лексема <strong>кров</strong> заміщується номінацією <strong>кривава</strong>, <strong>руда</strong>. Звертання виконують характеризаційну функцію, виступають способом організації та співвідносні з усіма висловлюваннями тексту. У замовляннях крові в людей часто фіксуємо образи міфологічних трьох рік: водяної, медяної, кровавої. Християнська лексика переважає в текстах українських народних замовлянь крові: <strong>Господь Бог</strong>, <strong>Пречиста</strong>, <strong>свята Марія</strong>, <strong>пресвятая Богородиця</strong>, <strong>Божа мати</strong>, <strong>святий Юрій</strong>, <strong>Ілля</strong>. <strong>Матір Божа</strong> у замовляннях крові наділена надзвичайними можливостями, адже може ключем замкнути море, що значить зупинити кров; або як зашиває море, так зашиває і рану, щоб кров не йшла. Християнські образи <strong>Божої Матері</strong>, <strong>Бога</strong> функціонують у персоніфікованих звертальних конструкціях наказового характеру. Віддзеркалена в замовляльних текстах магія – своєрідна первісна «наука», спрямована на досягнення прагматичної мети засобами, відповідними до міфологічної картини світу. <em>&nbsp;</em>Спираючись на уявлення про мову як сугестивне явище, визначено реалізацію в текстах українських замовлянь впливової функції мови.</p> 2022-09-05T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/19314 Інноваційна семантика префіксальних дієслів сучасної англійської мови 2022-12-20T10:56:18+00:00 Анна Дудок annadudok1995@ukr.net <p>Стаття присвячена дослідженню новоутворень префіксальних дієслів&nbsp; сучасної англійської мови. Висвітлено сутність поняття «неологізм» та&nbsp; його визначення з опертям на авторитетні погляди лінгвістів та авторське бачення. Здійснено аналіз активних дeриваційних неологічних процесів префіксального дієслова у системі сучасної англійської мови. Зазначено, що префіксація є найпродуктивнішим, способом утворення дієслів. Доведено, що головна функція неологізму полягає не тільки у найменуванні нового предмету дійсності, а й у необхідності уточнення та формування&nbsp; його семантики, є результатом лінгво-креативної діяльності, пов'язаної з переходом нової дієслівної одиниці з індивідуального конкретного узусу у мовне середовище. Наведено аргумент про те, що еволюція інноваційної семантики в дієсловах відбувається за загальномовними законами, тобто лексичні інновації можуть бути пов’язані і з новим референтом. У статті окреслено перспективу, що переосмислення і значеннєві зрушення зумовлюють процеси розширення та звуження семантичного обсягу префіксального неологізму, утворення нових значень та зміни сфери їхнього функціонування у&nbsp; сучасній англійській мові. У статті підсумовано, що наявність узагальнененої інваріантної ознаки префікса у плані мови та&nbsp; його диференційних ознак у плані мовлення є фактором узагальнення різних смислів префіксального дієслова. Здійснений у ході дослідження опис способів дієслівних новоутворень та розвитку нових значень і вживань префіксальних дієслів матиме перспективу для лексикографічної практики укладання словників різних типів, сприятиме поглибленому осмисленню, структурно-семантичних функціонально-прагматичних та словотвірних аспектів дієслівної неологічної лексики.</p> 2022-09-05T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/19315 «Не-герої» антиутопії: роман Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене» в контексті сучасної літератури 2022-09-16T13:00:09+00:00 Олена Андрейчикова andreychykova@gmail.com <p>У статті досліджуються особливості характерів героїв роману Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене» в контексті антиутопії ХХІ ст. На підставі зіставлення антиутопій ХХ ст. з одного боку та ХХІ ст. – з іншого простежено еволюційні тенденції розвитку цього жанру, а також зміни в характерології. Відзначено, що характерною рисою антиутопій ХХ ст. є конфлікт героїв із тогочасним устроєм, тоді як в антиутопіях ХХІ ст. цьому конфлікту приділяється менше уваги, ніж проблемі психологічного стану персонажів, що вже усвідомили: боротися з ідеологією певного соціуму марно. Метою статті є вивчення раніше не розглянутої акцентуації характерів героїв роману Кадзуо Ішігуро «Не відпускай мене» у контексті сучасної літератури.</p> <p>Героїню роману Кеті Ш. наділено позитивними інтелектуальними й моральними якостями, що, як з’ясувалося, не можуть змінити її долю людини «другого ґатунку». Її друзі Рут і Томмі також мають нестандартне світосприйняття: у кожного з них є свої здібності й свої схильності. Цей аспект роману можна вважати протестним, тобто спрямованим проти соціального устрою, що поділяє людей на «першосортних» і «другосортних». Один з ключових висновків: сучасне суспільство, перетворившись на «товариство споживання», втрачає найвизначнішу рису гуманізму – любов і повагу до кожного представника людства, позбавляючи людину волі й можливості гідно прожити час, що надала природа.</p> <p>Аналізуючи роман Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене», критики часто звертають увагу на синдром «японського», що є наявним у характерах англійських персонажів. Формула «колективного національного мислення» дійсно є у творі, але, уважаймо, недостатньо висвітлена в літературознавстві. На нашу думку, «японське» потрібно розглядати у двох аспектах: а) як традиційне для японської культури служіння обов’язку, прийняття неминучості долі й смирення; б) як відсутність пасіонарності й синдром набутої безпорадності, ознаки якої ми спостерігаємо в багатьох сучасних «не-японцях».</p> 2022-09-05T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/19316 Тінь Бродського над імперією Пєлєвіна 2022-09-16T13:00:11+00:00 Євген Маханьков makhankov@ukr.net Тетяна Склярова tanya.nadozirnaya@gmail.com <p>Як неодноразово відзначалося дослідниками, однією з найважливіших категорій художньо-естетичної системи Й.&nbsp;Бродського є категорія мови. У низці поетичних текстів, статей та есе поет розмірковує про роль мови в житті людини й особливо – поета, про глибинний взаємозв’язок мови та мислення й приходить до сприйняття її як позачасової, позапросторової, метафізичної величини. Проблема мови як особливої знаково-конвенційної системи, що виступає посередником між суб’єктом і світом, займає значне місце у творчості В. Пєлєвіна. Як видається, чітко і гостро вона поставлена в кількох романах письменника, у тому числі в так званій вампірській дилогії, сюжет якої розгортається як буквальна реалізація думки Бродського про те, що людина – це засіб мови для продовження свого існування. Як показує аналіз, найбільш виразні паралелі виявляє зіставлення вампірської дилогії з конкретним текстом Бродського – «Разговором с небожителем». Як видається, «Empire V» і «Batman Apollo» можуть бути прочитані як перекладення сюжету «Разговора с небожителем» у формі роману. При цьому в пєлєвінській дилогії відтворено центральні образи, колізії та мотиви вірша Бродського. Центральним для обох текстів є образ миші-мови. При цьому як у поетичному всесвіті Бродського, так і в пєлєвінських романах образ миші безпосередньо пов’язаний з мовою та поезією.</p> <p>Як показує аналіз, можна говорити про те, що Пєлєвіна очевидно приваблює концепція мови Бродського, а також деякі аспекти взаємовідносин мови і людини, людини і бога, реалізовані в його поезії, що пояснює послідовне звернення до «Разговора с небожителем» при створенні вампірської дилогії. Однак якщо в текстах Бродського здавалося б гранично віддалені один від одного полюси мають тенденцію зближуватися до повного нерозрізнення, то бінарність мови та істини у всесвіті Пєлєвіна жорстко задана та нерухома. Можливо, саме це не дає змоги письменнику перетнути «останню заставу».</p> 2022-09-05T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/19317 Лінгвокогнітивна репрезентація поняття «відсутність» в російській мові 2022-09-16T13:00:12+00:00 Олена Чернцова e.v.cherntsova@gmail.com <p>Рецензія на монографію доктора філологічних наук, доцента кафедри словʼянських мов та зарубіжної літератури Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Радчук Ольги Вячеславівни «Лінгвокогнітивна репрезентація поняття «відсутність» в російській мові» (Харків: Юрайт, 2019. 288 с.)</p> 2022-09-05T00:00:00+00:00 Авторське право (c) https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/19318 Юрій Миколайович Безхутрий: життя, віддане університетові 2022-09-16T13:00:13+00:00 Філологічний факультет philology@karazin.ua <p>Слово про педагога, науковця, патріота</p> 2022-09-05T00:00:00+00:00 Авторське право (c)