Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія» https://periodicals.karazin.ua/philology <p>Фахове видання з філологічних наук (літературознавство).</p> <p>Вісник містить оригінальні статті, присвячені актуальним проблемам сучасного мовознавства та літературознавства, а також огляди книг.</p> <p>Призначений для науковців, аспірантів, докторантів, студентів філологічного напрямку та всіх, хто цікавиться проблемами філології.</p> uk-UA Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія» 2227-1864 Концепт свободи в поетичному коді Климентія Зіновієва https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11083 <p>У статті аналізується вірш 38 «О идучих на слободы людях» з рукописного збірника українського барокового поета Климентія Зіновієва (кінець XVII – початок XVIII ст.). Оригінальна інтерпретація автором поняття «свобода» розглядається як важлива деталь його поетичного коду, елемент антиномічної дискурсивної стратегії. Для Климентія переселення в далекі східні степи означало радикальний розрив із узвичаєним способом життя, з батьківщиною. Втеча українців на Слобожанщину ставить під сумнів майбутнє відродження батьківської землі. Поняття «свободи» («слободи») перетворюється на концепт. Поет пропонує дилему: що є «свобода» – поневіряння на чужині в постійній боротьбі за виживання чи гідне життя на рідній землі з дотриманням установлених суспільних стосунків і збереженням встановленої субординації.</p> Ігор Ісіченко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Біблійна герменевтика в давній українській літературі в межах канону та поза ним https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11084 <p>Дослідження присвячене вивченню сакрального образу каменю як біблійної фігури, знаку, символу в прозі Г. Сковороди та С. Яворського. За принципами біблійної герменевтики як джерела смислів письменники створили оригінальну систему значень образу каменю в межах канону й поза ним. Насиченість творів Сковороди алегоричними образами, емблемами, символами, які мають абсолютно самостійний, інколи несподіваний сенс, стала причиною відхилення тлумачення багатьох біблійних фігур, явищ і сюжетів від їхньої канонічної інтерпретації. С. Яворський не відходив від канону і, інтерпретуючи образ каменю, вдався до інтертекстуального прийому перенесення тексту Святого Письма у власноруч творений текст.</p> Наталія Микитівна Левченко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Художній текст як простір «аморальної» свободи: інтерпретація коду «fin`amour» у романах А. Кримського та О. Уайльда https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11087 <p>У статті для інтерпретації образів провідних персонажів романів А. Кримського «Андрій Лаговський» та О. Уальда «Портрет Доріана Грея» залучено основний код семантичної парадигми поняття «куртуазія» – феномен «finʼamour». Тексти романів постають простором</p> <p>«аморальної» свободи, оскільки в обох творах присутня свідома авторська настанова на навмисну провокацію підвалин сучасного їм міщанського світогляду суспільства. Прозоро натякаючи на queer- ідентичність своїх героїв, обидва автори насправді обстоюють високе почуття абсолютної любові до іншої людини, позбавлене найменшого натяку на будь-який фізіологізм чи еротичність.</p> Ольга Володимирівна Боговін ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Свобода вираження візіонерського стану в поезії Модерну https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11088 <p>Стаття присвячена візіонерській поезії епохи Модерну. Першочергово ставиться проблема теоретичного осмислення літературного візіонерства: 1) як жанру видіння і художнього прийому, що є усталеним поглядом у літературознавстві, 2) як втілення безпосереднього візіонерського переживання (містичного почуття) автора. У другому випадку акцентується увага на особливій ролі мови, яка своєю асоціативною силою стає суб’єктом творчості, демонструючи майже ірраціональність процесу написання. Обстоюється думка, що здатність поетичної мови до точного вираження динаміки візіонерського стану найперше пов’язана зі свободою творчості, яку поети шукали ще від часів Романтизму і осягнули в Модерну добу. На основі&nbsp;інтерпретацій поетичних текстів українських митців ХХ ст., розглядаються прояви цієї свободи через розкутість метафори, асоціативність, ритм тощо. Досліджується предметність візіонерських переживань у віршах, їх образно-символічне наповнення, а також типи візіонерського переживання (інфернальні та блаженні візії).</p> Ольга Олександрівна Калашник ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Художні особливості драми Я. Мамонтова «Над безоднею» https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11089 <p>У статті проаналізовано провідні мотиви драми Якова Мамонтова «Над безоднею», позначеної зверненням до ніцшеанського дискурсу, рисами поетики символізму й нової драми (акцент на внутрішньому сюжеті, мотив двосвіття, настанова на ліризацію й епізацію, посилена умовність, сугестивність, розширення ремаркових функцій, апелювання до міфопоетичної парадигми, інтермедіальності, шекспірівського інтертексту, промовистості символізму кольорів тощо). В аналізованій п’єсі доведено домінування модерністських принципів організації художньої дійсності.</p> Інна Миколаївна Кремінська ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 М. Хвильовий: клинамен у тексті абсурду https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11090 <p>Актуалізований у культурі ХХ ст. клинамен (Ж. Дельоз, А. Бергсон, І. Пригожин) проявляється як маркер абсурду в тексті М. Хвильового. Форми присутності ситуації клинамен у текстах письменника структуровані в основні групи: клинамен тотожний випадку (в тексті: «чудо», «несподівано», «раптом», «дивно»); точка зустрічі індивідуального проекту героя з недетермінованими обставинами («Юрко», «Кімната.ч.2», «Редактор Карк», «Сентиментальна історія»); як еквівалент творчості («Лілюлі», «Арабески», «Силуети»). Абсурд функціонує в художній практиці як амбівалентна програма, мета якої не тільки демонструвати катастрофічну деструкцію світу та смислу, але й як трансформаційний механізм переходу в нові сфери формування й трансляції смислу.</p> Олена Вячеславівна Муслієнко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Концепт СВОБОДА у поетичному дискурсі Аркадія Казки: образна, понятійна та ціннісна складові https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11091 <p>Стаття містить контекстуальний та структурно-семантичний аналіз концепту СВОБОДА в індивідуально-авторському дискурсі поета Аркадія Казки. Визначено лексеми, які називають концепт, його гіпоніми та асоціативи. У рамках лінгвокультурологічного підходу схарактеризовано найголовніші ознаки концепту СВОБОДА, властиві концептуальній картині світу поета. З’ясовано та описано способи вербального вираження концепту в поетичних текстах представника Розстріляного Відродження.</p> Юлія Анатоліївна Янченко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Образність поезії Лазаря Барановича: художній експеримент як відстоювання свободи творчого пошуку https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11086 <p>У статті проаналізовано художні пошуки представника зрілого бароко Лазаря Барановича на прикладі однієї з його польськомовних збірок «Żywoty świętych» (1670). Коротко представлено причини тривалої негативної рецепції його поетичної творчості. Окреслено межі поняття</p> <p>«консептизм». Прокоментовано особливості художньої образності Лазаря Барановича, зокрема його поетичну інтерпретацію різдвяних і великодніх образів, а також образи, взяті ним із повсякденного життя.</p> Олена Володимирівна Руда ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Свобода в українських ідейних координатах ХІХ–ХХ століть https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11093 <p>Стаття присвячена розгляду поняття «свобода» в українській інтелектуальній традиції ХІХ–ХХІ століть. З’ясовано, що уявлення, згідно з яким характерною рисою світогляду та способу життя українців є прагнення до свободи, виникло за доби романтизму. Найвищим досягненням української філософії свободи доби позитивізму був анархізм Михайла Драгоманова. Тим часом упродовж ХХ–початку ХХІ століть українські інтелектуали розглядали свободу здебільшого в стратегії екзистенціальної філософії</p> Леонід Володимирович Ушкалов ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Київський романтизм в аспекті життєтворення https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11094 <p>У статті досліджується вплив романтизму на «біографічні сюжети» відомих учасників Кирило-Мефодіївського братства. Вивчається механізм формування альтернативних біографій. Особливу увагу приділено тематичному комплексу покликання й долі. Розкриваються поведінкові стратегії, рольові ситуації та обрані письменниками літературні маски. Враховано вплив репресій 1847 року на життя «київських змовників». Простежується звʼязок між романтичним життєтворенням та контекстом українського національного відродження.</p> Олександр Іванович Борзенко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Міфопоетичний комплекс «дорога – море» в українській чарівній та героїко-фантастичній казці https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11095 <p>У статті розглянуто міфопоетичний комплекс «дорога – море» в українських чарівних та героїко-фантастичних казках, що репрезентують архаїчні жанри народної словесності. Виявлено модель організації світу із мотивом «дорога – море», схарактеризовано міфопоетичне підґрунтя маркерів дороги, описано головні ознаки моря та його місце і роль у структуруванні світу. Схарактеризовано окремі образи чарівних та героїко-фантастичних казок, їхню семантику та з’ясовано деякі особливості еволюції образів та мотивів, пов’язаних з водою. <a href="#_ftn1" name="_ftnref1">[1]</a>Міфопоетичний комплекс «дорога – море» в українській чарівній казці містить координати, що відбивають найдавніші уявлення про міфологічну модель світу. Виявлено, що в чарівних казках утілюється універсальна семіотична схема світу – дендроцентрична модель (у центрі світобудови – Світове дерево). В основі подорожі казкового героя лежить рух, що моделює координати покладено вертикального членування світового дерева.</p> <p>&nbsp;</p> Світлана Віталіївна Манжос ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 «І пізнаєте правду, – а правда вас вільними зробить»: правда й свобода у Біблії https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11096 <p>У статті подається аналіз змісту біблійного постулату та значень слів «правда», «свобода», «воля» у текстах Біблії, з’ясовуються сутнісні ознаки і характеристики цих понять та механізм взаємодії між ними. Робиться висновок, що справжня свобода здобувається через пізнання абсолютних смислів правди, у той час як «своя правда» веде до «свого» розуміння свободи і має деструктивний характер. Вихід за межі усталеного знання і твердження, що поняття правда в абсолютному вимірі є трансцендентним, тісно пов’язане з особистістю Бога, Божим законом, дозволяє глибше проникнути в природу та соціальну дію правди. Аналіз біблійних прикладів соціально зорієнтованих дій правди та відповідних наслідків вказує на те, що правда має механізм дії, який теж потребує окремого наукового дослідження. Автор приходить до висновку, що пізнання правди передбачає не лише розуміння сутності правди, усвідомлення її цінності, а й дію – правда в думках, словах, вчинках, способі життя – як необхідну умову пізнання, що й веде у результаті до звільнення, справжньої свободи і сприяє розвитку вільної особистості та цілого суспільства, як спільноти вільних людей.</p> Світлана Іванівна Петренко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Фрагментарна проза в творчості О. Кобилянської: специфіка художнього моделювання світу https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11097 <p>Об’єкт статті ‒ фрагментарна проза О. Кобилянської.</p> <p>Предмет вивчення – змісто- й формотвірні складники, жанрова специфіка творів (інтермедіальність, міжродовий синтез).</p> <p>Сфера обсервації – проблемно-тематичні комплекси, образи, образи-символи, смислове наповнення авторських motto, алюзії (переважно міфологічні, біблійні, літературні), контекстуальні площини (культурні, мистецькі).</p> <p>Окремий аспект – естетична парадигма, крізь призму якої мисткиня репрезентує світ у його одночасно виявлюваній предметності/символічності. Також студіюються тип і особливості викладу; механізми художнього оприявнення дихотомії світ/людина, взаємодії чи відторгнення в діадах Я/Я, Я/Інший.</p> <p>Проаналізовано прийоми, засоби структурування текстів. Серед чільних названо антитетичність, градаційність, контрастність, сюжетну редукцію, дзеркальність, композиційне кільце.</p> <p>На основі визначень базових жанрів фрагментарної прози – етюду, ескізу – обґрунтовано ознаки жанрових форм аналізованих творів.</p> <p>Зроблено висновок про місце фрагментарної прози в творчості письменниці, зокрема щодо спільних поетикальних рішень у царині романістики.</p> Тетяна Степанівна Матвєєва ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Свобода як головна засада діяльності письменниці в епістолярії Олени Пчілки https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11098 <p>Олена Пчілка була видатним діячем культурно-просвітницького руху кінця ХІХ початку ХХ ст. У статті говориться про значення свободи в культурному житті письменниці. Спираючись на цитати з листів Олени Пчілки, показуємо декілька аспектів діяльності цензурних органів Російської імперії та Галичини щодо українського слова. Розкрито проблему авторської свободи, що стосується самовільних змін у творах письменника іншими особами, і якої шкоди вони завдають. Показано роль Олени Пчілки в боротьбі з царською цензурою за скасування кабальних указів, що забороняли українську мову. Зроблено висновки, що свобода була передумовою творчого процесу письменниці і основою її культурного і громадського світобачення.</p> В’ячеслав Федорович Оніпко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Опозиція «воля – неволя» в драматургії Лесі Українки (у зв’язку з вивченням у школі) https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11099 <p>У статті йдеться про шляхи вивчення творчості Лесі Українки в школі на засадах новітніх педтехнологій згідно з вимогами Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти щодо формування компетентностей у школярів. Підкреслюється, що проблематика її творчості має чіткі опозиційні риси, центральними серед яких виступають поняття волі і неволі, полону і звільнення. В центрі уваги – проблема волі й неволі в драматургії письменниці,&nbsp; її художнє втілення у світлі авторського світлосприйнання; методи, прийоми та шляхи аналізу програмових творів; завдання і запитання для учнів; матеріал для викладу вчителя. Пропонується теоретичний матеріал і методичні рекомендації до вивчення творів, передбачених програмою з літератури.</p> Олександра Петрівна Телехова ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Вербалізація образу СВОБОДИ / ВОЛІ в поезії Христі Алчевської https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11100 <p>Розглянуто образ свободи як провідний смислотворчий чинник у поетичній творчості Христі Алчевської. Виокремлено індивідуально-авторські засоби вербалізації образу: епітетні та метафоричні структури, народнопоетичну символіку. Здійснено аналіз словесно-образних символів, що експлікують образ СВОБОДИ / ВОЛІ, акцентовано увагу на прийомах персоніфікації та естетизації, використанні паралелізму, повтору, анафори, полісиндетону.</p> Ольга Степанівна Черемська Ольга Володимирівна Масло ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Рецепція глави «Чорт. Кошмар Івана Федоровича» з роману «Брати Карамазови» Ф. М. Достоєвського в літературі Срібного віку https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11101 <p>У статті розглядаються оповідання «Мана» М. Горького і новела «Спокій» Л. Андрєєва, які чітко виявляють особливості рецепції письменниками глави «Чорт. Кошмар Івана Федоровича» з роману «Брати Карамазови» Ф.М. Достоєвського. Аналіз показав, що розглянуті твори спираються на структуру глави роману «Брати Карамазови» «Чорт. Кошмар Івана Федоровича» і відкриття в зображенні чорта Достоєвським. Разом з тим письменники, виявляючи недосконалу природу сучасної людини, пояснюють причини її недосконалості по-різному. Ранній Горький, сподіваючись на розум, не вірить в можливості духовних сил людини. Л. Андрєєв розкриває трагізм буття людини крізь призму експресіоністичного та екзистенціального світовідчуття і, таким чином, робить крок вперед в розумінні природи людини ХХ століття.</p> Ольга Николаевна Калениченко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 В. Сосюра в просторі необхідності і свободи (поетична збірка «Біля шахти старої», 1958) https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11102 <p>В основу розвідки покладена ідея Ю. Шевельова про те, що в радянській літературі слід розрізняти зону необхідності й простір свободи. Мистецькі твори містять множинність інтерпретацій, її й слід враховувати при сучасному прочитанні літератури під кутом зору відображеної в ній правди. Книжка В. Сосюри містила три поеми: «Біля шахти старої», «Васильок», «Дочка лісника», написані в дусі соцреалізму. Але в розділі «Поезії» відтворено ліричний щоденник поета: вірші про онучку, дружину, матір, бабусю, кохання, природу, старість, яка наближається. Поет прагне відчувати себе частиною української патріархальної родини, оминувши офіційну тематику.</p> Ігор Леонідович Михайлин ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Школа в українській прозі ХХ ст. для і про дітей: соцреалістичний кордон і художня дійсність https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11103 <p>У статті розглянуто специфіку інтерпретації теми школи в українській літературі ХХ ст. для і про дітей. Наголошено на її витоках (творчість Г. Сковороди, Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, Б. Грінченка). Своєрідним містком між до- і радянським періодом стала творчість С. Васильченка. Життя школи як історія радянського суспільства, про щасливе комуністичне майбутнє постає зі сторінок творів О. Донченка, Ю. Збанацького, О. Копиленка й ін., що стали яскравим зразком літератури соцреалізму. Виразно резонує доробок Г. Тютюнника, В. Близнеця, А. Дімарова, Н. Бічуї, художнє мислення яких виходило за соцреалістичні кордони й витоками своїми сягало внутрішнього світу людини. Письменники долали творчі стереотипи, вважали дитячий світ альтернативою панівному офіціозу. Їхня творчість не належить певному часу, а й нині зберігає свою актуальність.</p> Віталіна Володимирівна Кизилова ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Свобода творчості: від тексту О. Довженка до фільму Ю. Солнцевої (на прикладі «Поеми про море») https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11104 <p>У статті розглянуто проблему розуміння та трактування лексеми «свобода» у Радянському Союзі. Виконано дискурс-аналіз опозицій «текст – фільм», «Довженко – Солнцева» на прикладі «Поеми про море». Акцентовано увагу на екстралінгвальних факторах, які вплинули на диференціацію поглядів митців (соціальні звязки, географія, гендерна відмінність, культурні впливи). Систематизовано певні аспекти відмінності між текстом та фільмом (зміна мови, акторського складу, локацій зйомки, манери оповіді тексту і т. ін.). Свої припущення ми засновували на щоденникових записах митця, його листуванні, а також на листах акторів та його друзів. Зроблені висновки щодо пропагандистських мотивів фільму, а також їхній аналіз</p> Наталя Станіславівна Кузьменко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Проблема свободи князя і його родини в історичних романах П. Загребельного: соціокультурний контекст середньовічного міста https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11105 <p>Стаття присвячена проблемі авторської інтерпретації свободи князя і його родини в історичних романах П. Загребельного як спосіб репрезентації соціокультурного контексту середньовічного міста. Визначено своєрідність співіснування правителя і його найближчого родинного оточення в історичних романах автора з іншими категоріями суспільства, які утворюють тріаду, – церковнослужителі, бояри і дружина, люди праці, – крізь призму розв’язання проблеми існування свободи. У цьому ж аспекті зосереджено увагу на проблемі існування внутрішньої свободи князя та принципах її кореляції із зовнішнім світом.</p> Таїса Вікторівна Літвинчук ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Мотив маски в повісті «Ирій» В. Дрозда https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11106 <p>У статті проаналізовано способи реалізації мотиву маски в повісті «Ирій» В. Дрозда, який має важливе концептуальне значення в художній системі твору. Відзначено, що письменник із метою поглибити розуміння мотиву маски в повісті використовує художній прийом зіставлення, порівнюючи оприявлення «маскової» моделі поведінки: акторство як професійна діяльність і форми соціального лицедійства. Доведено, що автотекстуальний мотив маски у творі використано в переносному значенні і має різне функціональне навантаження: є способом характеротворення персонажів, посилює сюжетну динаміку, увиразнює зв’язок із міфопоетичною традицією.</p> Марина Валеріївна Гладкова Людмила Григорівна Головко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Мотив національної свободи і внутрішньої свободи особистості в романі «Берестечко» Ліни Костенко https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11107 <p>Стаття присвячена дослідженню одного з провідних мотивів історичного роману у віршах «Берестечко» Ліни Костенко – національної свободи і внутрішньої свободи особистості. Проаналізовано, як через внутрішній монолог головного героя твору Богдана Хмельницького висвітлюються причини поразки під Берестечком, її наслідки та уроки, важливі історіософські проблеми. Показано динаміку внутрішнього життя гетьмана – від болю поразки, розпачу до усвідомлення її уроків і «грамоти свободи». Схарактеризовано його роздуми про складність боротьби українського народу за свободу.</p> Ніна Іванівна Гноєва ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Жанрові особливості фейлетонів А. Ніковського (на матеріалі збірки А. Яриновича «Буржуазна рада та інші фельєтони») https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11108 <p>У статті розглянута збірка творів А. Ніковського «Буржуазна Рада та інші фельєтони», підписана псевдонімом «А. Яринович». Під час аналізу було виявлено, що характерними жанровими особливостями фейлетонів А. Ніковського є використання образу-маски автора із власною біографією, застосування однієї моделі побудови твору: заголовок – іносказання – авторська позиція – висновок.</p> <p>Виходячи зі змісту фейлетонів, можна говорити про образ автора, яким він постає зі змісту творів, що ввійшли до збірки А. Ніковського. Автор, друкуючи окремою збіркою фейлетони й підписуючи існуючим псевдонімом «А. Яринович», – розраховував на попередній читацький досвід. При цьому створений образ мав відокремлювати автора фейлетонів від особистості самого А. Ніковського, активного члена Центральної Ради та головного редактора щоденної газети «Нова рада» – органу Української партії соціалістів-федералістів.</p> <p>Одним із важливих елементів будови фельєтону в А. Ніковського є іносказання, яке автор вибудовує через протиставлення. Особливо яскраво це виявляється при зображенні українців і росіян. Продемонстрована модель є робочою для всіх тринадцяти фейлетонів.</p> Віктор Васильович Кисіль ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Інтермедіальні аспекти української літератури епохи шістдесятництва: естетика проти ідеології https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11109 <p>Стаття містить аналіз інтермедіальної складової творчості Л. Костенко, В. Симоненка, І.&nbsp;Світличного. На прикладі поезій «Ван Гог», «Українська мелодія», «Язичницька весна» показано функцію живописних, музичних та кінематографічних елементів у побудові ліричних творів, які вписані в контекст української літератури шістдесятих років. Доведено, що означені інтермедіальні комплекси збільшують вагу естетичного критерію. Зроблено висновок, що інтермедіальна естетика здатна протистояти радянській ідеології.</p> Григорій Олегович Савчук ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 «Воля у неволі»: ліричне «Я» поезії В. Стуса як елемент переосмислення травматичного досвіду https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11110 <p>У статті розглянуто вільнодумство поетичної творчості як спосіб обстоювання себе. Ліричне «Я» окреслено як один із елементів переосмислення травматичного досвіду. Виявлено, що ліричне «Я» у поезії В. Стуса сконструйоване в умовах балансування на межі буття, через пошук себе і вічне становлення особистості. Попри обмеженість у свободі руху й соціальній активності, поет прагне порозумітися з собою та світом, творчістю потверджує свою унікальність у свободі мислення, відшліфовуючи ідентичність ліричного «Я».</p> Єлизавета Валеріївна Тарануха ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Понятійний аспект дитячої літератури як явища загальнолітературного процесу https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11111 <p>У статті розглядаються підходи до визначення поняття «дитяча література». У статті зазначено, що місце дитячої літератури в загальному літературному процесі, критерії та особливості її виділення, як окремого компонента розвитку літератури, як і раніше є предметом жвавих дискусій дослідників. Стверджується, що література для дітей не є відокремленим феноменом загальнолітературного процесу, вона підпадала під вплив не тільки фольклору, а й основних літературних напрямів і течій. У статті підкреслено, що література взагалі, і дитяча, зокрема, є частиною суспільно-історичного контексту, зі зміною якого, змінюються соціальні, релігійні та сімейні традиції дитячого кола читання. Виявлено, що соціально-культурний контекст більшою мірою зумовлює у кожний конкретний історичний період пріоритетність функцій дитячої літератури як специфічного словесно-художнього мистецтва, яке тісно пов'язане з процесами виховання і освіти.</p> Наталія Миколаївна Ступницька ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Образи танатологічного у творчості М. Баршева: порожнеча, свист та мовчання https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11113 <p>У статті досліджено форми художньої репрезентації смерті у творчості М. Баршева. Однією з найбільш поширених форм такої репрезентації виявляється порожнеча, що дає змогу вписати твори письменника в широкий літературний контекст (творчість символістів, оберіутів, проза А. Платонова). Показано, що подолання смерті пов’язане з образом винахідника, який одержав іронічне переосмислення в «Літаючому Фламандріоні», мотивами польоту та сліпоти/прозріння. Багатолике «Ніщо» у М. Баршева протистоїть світові речей, який у своїй гіпертрофованій формі ризикує перетворитися на безглуздий хаос, «вогонь речей» (за А. Ремізовим). Розглянуто звукове оформлення танатологічного (мотиви свисту, колокольного дзвону), а також зв’язок мотивів мовчання (німоти, тиші) та смерті.</p> Володимир Васильович Виниченко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Свобода письменника та режисера в інтерпретації теми голодомору (В. Барка «Жовтий князь» та О. Янчук «Голод – 33») https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11114 <p>У статті здійснено спробу порівняти на основі семіотичного аналізу два послідовні висловлювання, одним з яких є роман В. Барки «Жовтий князь», а другим – знятий за мотивами роману фільм О. Янчука «Голод – 33». Переклавши мову кіно та літератури у спільну мову знаків, ми спробували дослідити ступінь втручання у твір індивідуальності режисера, а також чинники, що зумовили ці втручання. Були застосовані описовий метод та метод дискурсивного аналізу тексту.</p> <p>Збігаючись у ключових сюжетних моментах, фільм відрізняється від роману різними акцентами, зокрема, ступенем розгортання тих чи інших мотивів. Було відзначено зменшення релігійної символіки, нівеляцію психологізму на користь ідеології та посиленому викривальному пафосу.</p> Христина Зурабівна Макарадзе ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Функціонування трикутника структурних одиниць «автор – виконавець – глядачі» у перформансі (на матеріалі п’єси Юрія Тарнавського «Чотири проєкти на український національний прапор»). https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11115 <p>У статті розглянуто принципи побудови експериментальної п’єси Юрія Тарнавського «Чотири проєкти на український національний прапор» , яка, на думку дослідників, наближена до формату перформансу. У статті проаналізовані впливи теорії Єжи Гротовського, відомої як Вбогий театр Єжи Гротовського, на драматургію Тарнавського. Окремо розглянуто статтю «Текст та театр», яку слід вважати програмною для драматургії Тарнавського: саме в цій статті викладено принципові положення Тарнавського щодо модернізму.</p> Галина Євгенівна Шовкопляс ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Маркери доби 70-х у романі С. Батурина «Шизґара»: роль подробиць і художньої деталі в тексті https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11116 <p>У статті проаналізовано художні деталі, які відіграють роль маркерів ретрочасу в романі С. Батурина «Шизґара». Охарактеризовано змістове значення подробиць, представлених в авторських коментарях. Вказано, що їхній інтонаційній публіцистичності притаманний своєрідний художній стиль. Значну увагу приділено художній деталі в зображенні героїв, а саме в описі зовнішності. Пояснено роль запахових та зорових деталей. Автор статті доводить, що художня деталь гармонійно поєднана з лейтмотивом твору, ілюструє позитивний ностальгічний настрій, легку іронію, влучний гумор, колорит епохи 70-х років ХХ ст.&nbsp;</p> Людмила Вікторівна Даниленко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Поезія кінця ХХ – початку ХХІ ст.: простір свободи чи простір свавілля? https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11117 <p>Статтю присвячено українській поезії межі ХХ-ХХІ ст. у аспекті розуміння творчої та інтерпретаційної свободи. Свобода трактується як ігнорування будь-яких ієрархій і меж: масового/елітарного; естетичного/неестетичного; ціннісного/знеціненого; фрагменту/цілісності; центрального/ периферійного; героїчного/маргінального; національного/ іноземного. Свобода такого типу розцінюється як прояв демократизму і діалогу, але часто обертається низкою монологів. Свобода від чогось ризикує стати свавіллям і епатажем, якщо ця свобода не буде для чогось (творчого експерименту).</p> Надія Іванівна Гаврилюк ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Свобода в літературі метамодерного світу: український вимір https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11118 <p>Об’єктом уваги в&nbsp;статті є метамодернізм як сукупність культурно-естетичних тенденцій і найпоширеніші в сучасному українському суспільстві метанаративи, функціонування яких пов’язане з концептом свободи. Розглядаються метанаративи соціальної користі культурних явищ, персональної причетності людини до життя суспільства і впливу історичної пам’яті на сучасні події. Основним художнім матеріалом дослідження є твори «Інтернат» С. Жадана, «Забуття» Т. Малярчук, «Фелікс Австрія» С. Андрухович, збірка «І тим, що в гробах» А. Бондаря.</p> Тетяна Володимирівна Гребенюк ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Жак Дерріда: свобода інтерпретації як (не)можливість https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11119 <p>Стаття містить аналіз свободи інтерпретації, що визнана проблемою справді унікальної революційної філософії посткатастрофальної епохи – деконструкції Дерріда. Утверджувана нею негативність розглядається як слід множини філософій негативності від Платона й Біблії до Моріса Бланшо і Яна Паточки, що підлягає логіці відповідальності survie та supplement. Заперечення в дужках кваліфікується як знак апорійності – аналога межового випробування на можливість життя до/питливої, звільненої від апріорних ідей та підпорядкованої виміру différance думки, у якій відбувається недіалектичне подвійне заперечення (денегація) та рознесення сенсу (диссемінація).</p> Галина Іванівна Хоменко ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Особливості сприйняття кольоропозначень у мовній картині світу англомовних представників середнього віку https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11122 <p>У статті розглянуто загальний концепт мовної картини світу, особливості її формування та функціонування впродовж історичного розвитку людства. Приділено особливу увагу мовній концептуалізації кольорового сприйняття оточуючої дійсності окремих індивідуумів залежно від етнічної приналежності. У статті подано аналіз загальних та індивідуальних особливостей сприйняття лексики на позначення кольору у мовній картині світу, яка властива англомовним представникам середнього віку. Базуючись на зібраному матеріалі, здійснено кількісний і якісний аналіз. Виділено основні типи асоціацій, проаналізовано емоційно-оцінний складник одержаних реакцій, зроблено відповідні узагальнення&nbsp; та висновки.</p> Еліна Олександрівна Савчук Наталія Миколаївна Галунова ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Контамінація як причина існування асиметричної нерегулярної граматичної варіантності: на прикладі керування прикметника полный і однокореневих ад'єктивів https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11120 <p>У статті представлено обґрунтування того, що контамінація може бути причиною існування асиметричних (із суттєво різною частотністю) нерегулярних граматичних варіантів. Досліджено варіанти керування прикметника <em>полный</em> і однокореневих до нього ад'єктивів. Продемонстровано п'ять аспектів, які доводять контамінаційність моделі керування <em>полный + форма орудного відмінка</em>: істотне кількісне переважання моделі <em>полный + форма родового відмінка</em> над моделлю <em>полный + форма орудного відмінка</em>; модель <em>полный + форма орудного відмінка</em> як навмисне, з метою створення експресії порушення граматичної норми; шизофренічне змішування моделей керування прикметника <em>полный</em>; суттєво більша, ніж у ад'єктива <em>полный</em>, частотність моделі з орудним відмінком у предикативного ад'єктива <em>полон</em>; виняткова схильність до керування орудним відмінком у дієприкметників <em>наполненный</em>, <em>заполненный</em> і <em>переполненный</em>.&nbsp;</p> Сергій Леонідович Попов ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Синтаксична організація виражених простим реченням повір’їв https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11121 <p>Синтаксис і дотепер залишається найменш дослідженою галуззю лінгвістики. Прості речення, хоч і не вичерпують багатства всіх синтаксичних форм, усе ж виступають необхідними елементами організації мови. Помітне місце вони займають і в системі виражених реченням повір’їв. У статті розглянуто синтаксичну організацію повір’їв, що мають форму простого речення. З’ясовано, що серед аналізованих одиниць більш поширеними є односкладні синтаксичні конструкції. Це переважно безособові речення. Головна частина в таких синтаксичних конструкціях виражена безособовими предикативними конструкціями, що мають виразну заборонну або імперативно-дозвільну семантику й поєднуються з інфінітивом.</p> Руслан Леонідович Сердега ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78 Біблійна герменевтика у вітчизняній літературній традиції https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/11123 <p><em>Рецензія на монографію Наталії Левченко </em></p> <p><em>«Біблійна герменевтика в давній українській літературі». </em></p> <p><em>Харків: Майдан, 2018. – 3</em><em>92</em><em> с. </em></p> Петро Васильович Білоус ##submission.copyrightStatement## 2018-11-30 2018-11-30 78