Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія» https://periodicals.karazin.ua/philology <p>Фахове видання з філологічних наук (літературознавство).</p> <p>Вісник містить оригінальні статті, присвячені актуальним проблемам сучасного мовознавства та літературознавства, а також огляди книг.</p> <p>Призначений для науковців, аспірантів, докторантів, студентів філологічного напрямку та всіх, хто цікавиться проблемами філології.</p> uk-UA Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія» 2227-1864 Репресовані вчені філологічного факультету Харківського університету першої половини ХХ століття https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13504 <p>Стаття написана на основі матеріалів, зібраних при підготовці видання «Біобібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 3. Філологи ХХ – початку ХХІ століть. Вип. 1. Філологічний факультет. Кафедра українознавства філософського факультету», яке готує Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. У статті, на основі біографій учених першої половини ХХ століття, підсумовані відомості про репресії на філологічному факультеті Харківського університету (та утворених від нього вишів), здебільшого у 1920–1930-ті та наприкінці 1940-х років. Прізвища репресованих учених подані за хронологією подій та за кафедрами. Повідомляється про долю кожного науковця (розстріл, заслання, звільнення з роботи). Подано загальну статистику репресованих філологів.<br>Найбільше вчених було репресовано в 1933–1934, 1937–1939 роках, після війни переслідування активізувалися в 1946–1949 роках. Втрати на філологічному факультеті того часу були такі: загинули 20 осіб (із них 15 розстріляні, 5 померли в тюрмі та на засланні), серед решти 10-ти засланих 7 повернулося живими, у 3-х подальша доля невідома; 9 були звільнені з роботи (дехто з них згодом відновився); доля 5-ти осіб, які працювали в університеті в згадані роки, є невідомою.<br>Перелічимо імена найвідоміших репресованих вчених: Я. А. Денисов (розстріляний), М. М. Дурново (розстріляний), Г. А. Ільїнський (розстріляний), М. Г. Йогансен (розстріляний), Н. А. Каганович (розстріляний), В. Д. Коряк (розстріляний), Г. О. Костюк (засланий), О. М. Лейтес (звільнений з роботи), Л. Я. Лівшиц (засланий), М. Ф. Наконечний (звільнений з роботи), К. Т. Німчинов (розстріляний), А. С. Панів (розстріляний), М. Ю. Панченко (розстріляний), М. А. Плевако (загинув на засланні), В. Л. Поліщук (розстріляний), П. Г. Ріттер (помер в тюремній лікарні), О. Н. Сінявський (розстріляний) та ін.</p> Світлана Борисівна Глибицька ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 9 14 Соціологічна концепція української літератури професора ХІНО В. Коряка https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13503 <p>У статті розглядаються особливості концепції української літератури викладача і професора ХІНО та завідувача кафедри історії української літератури (1933–1936) Харківського університету В. Коряка (1889–1937). У його естетичних поглядах поєднувались марксизм, соціологічна критика та засади розбудови «пролетарської культури». Соціологічна концепція динаміки вітчизняного літературного процесу та оцінки творчості письменників відбивали марксистський підхід до аналізу художніх творів і суттєво вплинули на українське літературознавство 1920-х років та його подальші трансформації періоду «соціалістичного реалізму».</p> Михайло Павлович Сподарець ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 15 19 Урбаністичні мотиви у творчості Григорія Квітки-Основ’яненка https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13502 <p>У статті проаналізовано систему міських образів і мотивів у творчості Григорія Квітки-Основ’яненка. Усталилася думка, що урбанізм в українській літературі слугує синонімом модерності, на противагу рустикальності ХІХ ст. Проте місто й у минулі епохи було середовищем творення культури. Аналіз прози Г. Квітки-Основ’яненка із використанням урбаністичних студій засвідчує значний художній рівень осмислення міського життя як умоглядної конструкції та як соціальної практики. Дослідники його творчості, починаючи з ХІХ ст., найбільшою заслугою вважали іноваційне для української літератури звернення в його повістях та оповіданнях до сільської тематики, зображення персонажів з простолюду не в бурлескному регістрі, як це практикувалося раніше, а послуговуючись засобами високого стилю. Однак у фокусі художньої думки Г. Квітки-Основ’яненка було не лише сільське життя, а й побутування мешканців міст та містечок, їхні суспільні практики та константи міського уявного.<br>У роботі розглядається також рецепція барокових способів зображення урбаністичного простору в прозовому доробку автора: міста як земного втілення Небесного Граду («Козир-дівка»); урбаністичної топографії пекла («От тобі й скарб»), травестування сталих зворотів в описі міста («Конотопська відьма»). До того ж уявлення Г. Квітки-Основ’яненка щодо міського життя знайшли втілення у творчості наступного покоління письменників-романтиків і реалістів – зокрема, йдеться про опозицію села як осердя традиції та міста як простору асиміляції. Досліджено й кілька сценаріїв самореалізації персонажів-селянок у місті – від успішного втілення задуму до морального падіння. Г. Квітка-Основ’яненко наводить різні точки зору, не висловлюючи однозначно позитивного чи негативного ставлення до урбаністичного простору.</p> Ольга Іванівна Петренко ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 20 25 «Щоденники» Олеся Гончара 1984–1995 років: в діалозі з вічністю https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13501 <p>У статті увага зосереджена на щоденникових записах Олеся Гончара, написаних в останнє десятиріччя життя письменника (1984 – 1995 роки). Висвітлено філософські роздуми автора про світ, Україну, її минуле, майбутнє, українську мову й духовність. У статті йдеться про екзистенційне світовідчуття письменника з урахуванням досвіду людини, активного культурного і громадського діяча, його сприйняття природи, розуміння сенсу буття, діалог з читачем.</p> Тетяна Павлівна Гажа ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 26 29 Драматургія О. П. Чугуя: інсценізація роману О. Гончара «Собор» https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13500 <p>У статті проаналізовано якість трансформації епічного твору в драматургічний, ступінь збереження автором інсценізації ідейно-художнього змісту роману одного з найвидатніших письменників другої половини ХХ століття. Наголошується, що драма «Нескорений собор» є найбільш адекватною епічному полотну О. Гончара і водночас цілком відповідає вимогам драматургічної поетики, оскільки автор зумів засобами драматургії передати проблематику і глибокий ідейний зміст роману, особливість створених прозаїком багатогранних характерів, велич і красу української мови.</p> Олександра Петрівна Телехова ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 30 34 Багатогранність таланту О. П. Чугуя: учителя, літературознавця, драматурга https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13499 <p>У статті висвітлюється багатогранність таланту О. П. Чугуя як учителя, літературознавця, драматурга. Розкрито секрети його педагогічної майстерності, що полягають передусім у виразній, емоційній методиці викладання, сценічному темпераменті, творчій енергетиці, щирому гуморі, високій професійності, безмежній відданості обраній справі та особливій любові до студентів. Визначено коло наукових інтересів, що фокусуються навколо знакових постатей в історії української літератури – І. Карпенка-Карого, Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка та О. Гончара. Підкреслено провідні напрямки драматургічного дискурсу, зокрема політичний, біографічний та експериментальний.</p> Ірина Анатоліївна Куриленко ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 35 39 Рецепція творчості Григорія Тютюнника критиками і літературознавцями https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13498 <p>У статті розглянуто науково-критичні розвідки ХХ―ХХІ століть, присвячені вивченню творчості українського письменника Григорія Тютюнника. Відзначено, що незважаючи на значну заідеологізованість літературознавчих розвідок 1960―1980-х років, було проаналізовано ряд важливих аспектів, пов’язаних із авторським стилем, проблемним наповненням творів, своєрідністю ідейно-естетичної еволюції письменника, художнього відтворення авторського задуму. Останнім часом з’явилися праці С. Лісовської, присвячені поетиці творів Г. Тютюнника, та О. Неживого, який окреслює історію видання роману «Вир» і здійснює текстологічний аналіз першодруку, сучасного варіанту й основного тексту. Доведено, що цілісне дослідження творчості Григорія Тютюнника на сьогодні відсутнє.</p> Людмила Григорівна Головко Таїсія Євгенівна Федорова ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 40 46 Семантика та функціонування епітетів на позначення вінка в українській календарно-обрядовій поезії https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13497 <p>У статті розглянуто епітетні сполучення на позначення вінка на матеріалі текстів українських календарно-обрядових пісень. Найбільш продуктивними є означення-флороназви, що пов’язано з обрядовою практикою виготовлення вінків із певних рослин, наділених символічною семантикою. Досліджено семантику, функційну спрямованість, ритуальні та міфопоетичні витоки зафіксованих епітетних сполук. Здійснено міжжанрові зіставлення, встановлено вторинність низки означень, уживаних здебільшого в піснях осінньо-зимового циклу.</p> Олександра Юріївна Чорна ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 47 54 Перспективи та принципи укладання «Словника сільськогосподарських найменувань Центральної Слобожанщини (Харківщини)» https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13495 <p>Зростання інтересу до дослідження українського регіонального мовлення та активізація намагань його лексикографічної репрезентації безпосередньо пов’язані з двома першочерговими завданнями сучасної української діалектологічної науки – підготовкою Лексичного атласу української мови і необхідністю укладання зведеного діалектного словника, який би охопив усі територіально-мовленнєві масиви мови українського народу. Виконання цих завдань можливе лише за умови більш чи менш адекватного лексикографічного представлення всіх місцевих діалектів української мови. Словник, над яким ми працюємо, певною мірою міг би сприяти ширшій лексикографічній репрезентації центральнослобожанського ареалу. Мета нашої розвідки полягає у висвітленні основних засад укладання статей «Словника сільськогосподарських найменувань Центральної Слобожанщини (Харківщини)».</p> Руслан Леонідович Сердега ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 55 60 Синонімія та антонімія українських метеорологічних термінів https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13494 <p>У статті досліджуються явища синонімії та антонімії термінів української метеорологічної галузі на матеріалі російсько-українського метеорологічного словника та підручників з метеорології та суміжних наук. З’ясовуються типи синонімів та антонімів української метеорологічної галузі, встановлюється їхнє походження, частиномовна й тематична приналежність, виділяються моделі аналітичних метеорологічних термінів, які вступають в антонімічні відношення.</p> Ольга Леонідівна Заверющенко Микола Петрович Заверющенко ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 61 65 Метафоризація флори в мові художніх творів О. Кобилянської https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13482 <p>У статті охарактеризовано метафори з номенами флори та проаналізовано специфіку їх реалізації у мовній картині художнього світу Ольги Кобилянської. З’ясовано роль цього тропу в поетичному тексті. Доведено, що метафори є характерною ознакою мовотворчості письменниці.<br>Творчість Ольги Кобилянської, як і творчість будь-якого письменника, не може вважатися остаточно вивченою, оскільки кожен дослідник презентує свій погляд на ту чи ту проблему, на те чи те мовне явище. У зв’язку з цим виникає потреба здійснити аналіз функцій метафор з номенами флори в мові творів Ольги Кобилянської, які представлені в мові художніх текстів письменниці. Характеристика метафор з номенами флори сприятиме розумінню глибинних процесів розвитку лексики сучасної української мови.</p> Олена Олександрівна Литвин ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 66 69 Риторичні фігури в мові роману Ю. Яновського «Вершники» https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13480 <p>У статті розглядаються риторичні фігури як виразники ідіостилю письменника. Аналізуються виразові можливості та будова мовно-стилістичних зворотів, а також з’ясовується вплив фігур, уведених до тексту, на зміну модальних, граматичних та експресивних складників усієї фрази. Простежуються структурні зміни в синтаксичній організації зворотів за рахунок їхньої взаємодії з іншими стилістичними фігурами – асиндетоном, повторами.</p> Ксенія Сергіївна Угненко ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 70 75 Мовні засоби художньої ідеологізації героїв прози Олеся Гончара як прояв впливу ідеології на формування ідіостилю письменника https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13479 <p>У статті розглянуто особливості використання мовних засобів художньої ідеологізації героїв «мирних» творів О. Гончара 60–70-х років ХХ століття. Висвітлено їх зв’язок із ідеологічним підґрунтям створення образів позитивних героїв та їхніх антиподів. Схарактеризовано концептуально-сенсове навантаження ідеологічно конотованої лексики та фразеології крізь призму системи цінностей, культивованої в радянському суспільстві.</p> Юрій Іванович Кохан ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 76 80 Концепція нової української школи в системі філологічної освіти https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13476 <p>У статті йдеться про основні аспекти організації роботи в навчальному закладі на основі інноваційних педагогічних технологій; наголошується на необхідності створення оптимальних умов для впровадження цілісного системного підходу до роботи з молоддю, визначаються основні завдання та пріоритетні напрямки; розкрито інноваційні форми роботи на заняттях. Наголошується, що педтехнології передбачають структурування, впорядкування, ущільнення інформації; комплексне застосування дидактичних, технічних і комп’ютерних засобів навчання та контролю.</p> Оксана Валеріївна Тесленко ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 81 83 Піднятися над буднями https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13472 <p>Рецензія на поетичну збірку: Кльокта Т. М. Між Богом і травою. Полтава: Дивосвіт, 2018. 208 с.</p> Тетяна Іванівна Балагура ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 84 85 Мольфар поетичного слова https://periodicals.karazin.ua/philology/article/view/13471 <p>Рецензія на видання: Дзюба А. Мольфарові мандри: поетичний збірник. Київ: Автограф, 2017. 328 с.</p> Віра Анатоліївна Мелешко Микола Іванович Степаненко ##submission.copyrightStatement## 2019-07-09 2019-07-09 80 86 88