Оцінювання, яке надихає: партнерське оцінювання як інструмент мотивації та розвитку здобувачів вищої освіти
Анотація
Стаття досліджує сучасні тенденції в оцінюванні навчальних досягнень студентів вищих закладів освіти та пропонує новий підхід – партнерське оцінювання. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю пошуку нових ефективних інструментів оцінювання, які б відповідали вимогам сучасної освіти. Традиційні методи оцінювання часто не дозволяють повною мірою оцінити рівень розвитку студентів, їхню здатність до критичного мислення та співпраці.
Мета статті полягає в обґрунтуванні партнерського підходу до оцінювання як ефективного інструменту для розвитку студентів. Партнерське оцінювання передбачає активну участь студентів у процесі оцінювання, включаючи спільне визначення критеріїв, взаємооцінювання, самооцінку та рефлексію. У статті проаналізовано еволюцію підходів до оцінювання від традиційних до сучасних; виявлено недоліки традиційних методів оцінювання, такі як суб’єктивність, негнучкість та недостатня орієнтація на розвиток студента; обґрунтовано партнерський підхід до оцінювання. Сутність партнерського оцінювання полягає у спільній розробці разом із студентами чітких та зрозумілих критеріїв оцінювання різних видів робіт, які плануються виконувати протягом семестру та які відображють цілі навчальної дисципліни; у взаємному оцінюванні; у самооцінюванні; розробці інструментів для збору та аналізу зворотного зв’язку; у виконанні викладачем ролі фасилітатора, який спрямовує процес оцінювання, надає індивідуальну підтримку студентам, допомагає зрозуміти їхні сильні сторони, визначити напрямки для подальшого вдосконалення і здійснює підсумкову оцінку.
Обґрунтовано переваги партнерського підходу: підвищення мотивації студентів, розвиток критичного мислення, співпраці та самостійності, вміння приймати рішення, формулювати аргументи, висловлювати свою думку та презентувати результати, зменшення педагогічного суб’єктивізму.
Партнерське оцінювання є перспективним напрямком розвитку сучасної освіти. Воно сприяє створенню більш активного та інтерактивного навчального середовища, яке відповідає потребам сучасних студентів. Для успішної імплементації партнерського оцінювання необхідно забезпечити належну підготовку викладачів, розробити чіткі критерії оцінювання та створити сприятливі умови для співпраці між викладачами та студентами. Стаття має важливе значення для практиків освіти – викладачів, методистів, адміністраторів закладів освіти. Результати дослідження можуть бути використані для розробки нових програм підвищення кваліфікації викладачів, а також для впровадження інноваційних підходів до оцінювання в навчальних закладах.
Завантаження
Посилання
2. Dybkova, L. (2016). Theoretical and methodological principles of the system for assessing the results of educational activities of students of economic specialties. Dissertation for the degree of Doctor of Pedagogical Sciences. 13.00.09. Kyiv. 467p. [in Ukrainian].
3. Dubina, S., Khapchenkova, D., Bondarenko, S., Fedorova, I. (2022). Methods for assessing student success during distance learning. Medical education. No. 2. P. 28-32. DOI 10.11603/m.2414-5998.2022.2.13103. [in Ukrainian].
4. Lyaska, O., Chagrak, N., Strizhenko, T. (2021). Assessment of the effectiveness of teaching technologies in distance education. Ukrainian Pedagogical Journal. Issue 3. P. 106–115. URL: https://doi.org/10.32405/2411-1317-2021-3-106-1152. [in Ukrainian].
5. Kalinina, I. (2021). Formative assessment of academic achievements of higher education applicants. International scientific journal “Grail of Science” No. 5. P. 285-290 https://doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.051. [in Ukrainian].
6. Kalinina, I. (2020). Individual homework as a means of formative assessment. Proceedings of the 8th International Scientific and Practical Conference: Science and practice: implementation to modern society, Manchester, Great Britain. P. 595-597. [in Ukrainian].
7. Nalyvaiko, O., Kutsyna, K. (2021).Peculiarities of assessment during distance learning. Scientific notes of the Department of Pedagogy. Issue 1(49). P. 35–41. URL: https://doi.org/10.26565/2074-8167-2021-49-04. [in Ukrainian].
8. Nenko, Yu., Ivashchenko, O. (2023) .Remote assessment of higher education applicants in the context of the COVID-19 pandemic. Education. Innovation. Practice. Vol. 11, No. 1. P. 22-27. DOI: 10.31110/2616-650X-vol11i1-004. [in Ukrainian].
9. Strategic pyramid for the development of higher education in Ukraine for 2022 - 2032. Kyiv.2020. URL: https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/news/2022/04/15/VO.plan.2022-2032/Stratehichna.piramida-23.02.22.pdf. [in Ukrainian].
10. Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2021-2031. Kyiv.2020. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf. [in Ukrainian].
11. Tadeush, O. (2020). Educational partnership in the higher education space: domestic and foreign experience. Pedagogical education. No. 33 (1). P. 61-68. https://doi.org/10.28925/2311-2409.2020.33.7. [in Ukrainian].
12. Tyshkovets, M. (2020). Partnership pedagogy as a guiding principle of the new Ukrainian school. Competency-based learning: challenges and prospects: collection of abstracts of the II All-Ukrainian scientific and practical Internet conference. Kyiv. P. 166-168. URL: https://lib.iitta.gov.ua/721943/1/Tyshcovec_COMPETENCE_2020.pdf. [in Ukrainian].
13. Kholmakova, Yu., Panych, G., Kovalenko, A., Rybinska, Yu. (2021). Peculiarities of assessing students in English classes in online learning. Scientific notes of the National Pedagogical University named after M. P. Dragomanov. Series: Pedagogical Sciences, Issue SL (150). P. 161-168. DOI: https://doi.org/10.31392/NZ-npu-150.2021.16. [in Ukrainian].
14. Kholod, I., Lysenko, T., Shtangret, G. (2023). Assessment of the success of higher education applicants in personalized distance learning. Academic visions. Issue 17. DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.7724398. [in Ukrainian].
15. Shapran, O., Sidiropulo, K. (2021). Professional training of future higher education teachers using partnership technology. Scientific notes: collection of scientific papers. Kyiv. https://doi.org/10.31392/NZ-npu-150.2021.18. [in Ukrainian].
16. Abaturov, A., Nikulina, A. (2021). Ensuring control of students’ knowledge in distance learning. Abstracts of the III International Scientiβic and Practical Conference (Lisbon, February 2– 5, 2021). International Science Group, Lisbon, Portugal, pp. 146-151.
17. Biesta, G. (2009). Good education in an age of measurement: On the need to reconnect with the question of purpose in education. Educational Assessment, Evaluation and Accountability, Vol. 21(1), 33–46. URL:https://doi.org/10.1007/s11092-008-9064-9
18. Biggs, C. Tang. (2011). Teaching for Quality Learning at University. Maidenhead: Open University Press.
19. Brookhart, S. How to Create and Use Rubrics for Formative Assessment and Grading. Alexandria, VA: ASCD. 2013.
20. Carloye, L. (2017). Mini-case studies: Small infusions of active learning for large-lecture courses. Journal of College Science Teaching. 46(6), 63-67. https://doi.org/10.2505/4/jcst17_046_06_63
21. Chen Z., Jiao J., Hu K. (2020). Formative assessment as an online instruction intervention. International Journal of Distance Education Technologies. Vol.19(1). 1–16. URL:https://doi.org/1 0.4018/ijdet.20210101.oa1
22. Darby, F. How To Be a Better Online Teacher. URL: https://www.chronicle.com/interactives/ advice-online-teaching?cid=cp234
23. Fiock, H., Garcia H. How to Give Your Students Better Feedback With Technology. URL: https://tinyurl.com/w5jlew3
24. Glavič, P. (2020). Identifying key issues of education for sustainable development. Sustainability, 12(16), 6500.
25. Guskey, T. How Classroom Assessments Improve Learning. Educational Leadership, 60(5), 6-11. 2003.
26. Karbalaei, A. (2012). Critical thinking and academic achievement. Íkala, revista de lenguaje y cultural, 17(2),121–128.
27. Martin F., Sun T., Westine C. (2020). A systematicreview of research on online teaching and learning from 2009 to 2018. Comput.Educ. Vol.159.
28. Means, B. (2014). Learning Online: What Research Tells Us about Whether, When and How / B. Means, M. Bakia, R. Murphy. New York: Routledge, Copyright, 232 p.
29. Mintii, I., Shokaliuk S., Vakaliuk T., Mintii M., Soloviev V. (2018). Import test questions into Moodle LMS. Cloud Technologies in Education: CEUR Workshop Proceedings, vol. 2433, pp. 529-540. http://ceur-ws.org/Vol-2433/paper36.pdf.
30. Pantiwati, Y., & Husamah. (2017).Self and peer assessments in active learning model to increase metacognitive awareness and cognitive abilities. International Journal of Instruction. 10(4), 185-202. https://doi.org/10.12973/iji.2017.10411a
31. Proskura, S., Lytvynova S. (2019). Future bachelors of computer sciences professional competency formation. Physical & Mathematical Education 2(20), Sumy, pp. 137-146.
32. Race, P. (2005). Making Learning Happen: A Guide for Post-Compulsory Education. London: SAGE Publications.
33. Schraw, G., Dennison, R. (1994). Assessing Metacognitive Awareness. Contemporary Educational Psychology, 19(4), 460-475.
34. Spirin, O., Burov, O. (2018). Models and applied tools for prediction of student ability to effective learning. 14th International Conference on ICT in Education, Research and Industrial Applications. Integration, Harmonization and Knowledge Transfer. CEUR-WS, vol. 2104, pp. 404-411.
