Методичні особливості організації профільного навчання з математики в закладах загальної середньої освіти

Анотація

На сьогоднішній день однією з актуальних соціально-педагогічних проблем є підготовка старших школярів до життєвого та професійного самовизначення. При цьому профільне навчання має особливе значення для учнів старших класів. Одним із основних предметів профільної підготовки є математика. Особливу значущість у вивченні математики на профільному рівні має підбір оптимальних методів її викладання, оскільки кожен з профілів, передбачених у профільній освіті, має свої змістовні особливості. Проблема полягає в тому, що у більшості освітніх установ не враховуються нюанси засвоєння учнями класів різних профілів математичного матеріалу. 

Мета статті – охарактеризувати методичні особливості при організації профільного навчання з математики в закладах загальної середньої освіти.

Матеріали і методи. Серед використаних методів дослідження визначальними були такі: аналіз та узагальнення науково-методичних джерел задля теоретичного обґрунтування висвітлюваної проблеми, моделювання, синтез отриманих даних.

Результати дослідження. Характеристика методичних особливостей при організації профільного навчання з математики в закладах загальної середньої освіти передбачає виокремлення таких основних моментів організації навчання математики в класах різних профілів:

• навчання математики у класах з поглибленим вивченням окремих предметів має ґрунтуватися на системно-діяльнісному підході та відповідати вимогам державних освітніх стандартів;
• для учнів гуманітарного профілю при вивченні математики, велике значення має наочність, відповідно до чого на уроках необхідно застосовувати наочно-графічні уявлення, а також опорні сигнали та різні історичні матеріали, що дозволяють викликати в учнів інтерес до математики. Крім того, для учнів гуманітарних профілів допустимо використання допоміжних матеріалів при вивченні складних тем, оскільки заучування даних матеріалів напам’ять для них не має практичного значення, а є лише непотрібним марнуванням часу. Основне завдання педагога при складанні змісту програми для гуманітарного профілю полягає в тому, щоб скоротити непотрібну для учнів даного профілю інформацію і звільнити час для більш ретельного вивчення ними необхідної інформації. Але це скорочення має мати розумний характер;

• у класах соціально-економічного та природничого профілів, навпаки, необхідне розширення навчальної програми за рахунок включення до неї практичної частини на процентні обчислення, прогресію, аналіз функцій та елементи комбінаторики. Для цих класів велике значення має практич- не уявлення значущості навчального матеріалу, що також передбачає проектну діяльність і використання комп’ютерних технологій при вивченні математики. В учнів соціально-економічного профілю необхідно формувати розуміння універсальності математичних методів, а в учнів природничого профілю – використання моделювання, оскільки це дає можливість застосовувати математичні методи в процесі вивчення хімії, фізики тощо;
• для технологічних профілів особливо важливе застосування моделювання, оскільки воно допомагає не тільки вивчати окремі розділи математики, але і дає можливість розвивати творчий початок в особистості учнів. Навчання математики в класах технологічного профілю також обов’язково має супроводжуватися організацією проектної та дослідницької діяльності учнів, оскільки дані проекти, крім усього іншого, дозволять учням мати уявлення про комп’ютерні програми, які використовуються в сучасній практиці.

У цілому зміст робочих програм з математики на кожному рівні основної школи ґрунтується на стандартній навчальній програмі і відповідного до неї підручника. Зміст цієї навчальної програми змінюється залежно від профілю класу. Ці зміни стосуються обсягу годин, відведених вивченню тієї чи іншої теми основних розділів математики, що виявляється, своєю чергою, у наданні учням меншого чи, навпаки, більшого обсягу інформації. Відповідно до стандартів відбувається вивчення математики у класах гуманітарного профілю, в якому на даний предмет відводиться стандартна кількість годин, та вивчення предмета відбувається на поверхневому рівні з метою відповідності мінімальним вимогам освітнього стандарту. У класах соціально-економічного і природничого профілів навчальна програма розширюється: збільшується кількість годин і, відповідно, розширюється зміст досліджуваних тем, що дозволяє учням отримати необхідну для них відповідно до їх профілю інформацію. Ще більше годин відводиться вивченню математики у класах технологічного профілю, що передбачає отримання знань із зазначеного навчального предмета на ще вищому рівні. При цьому навчання математики в класах гуманітарного та технологічного профілів спрямоване на отримання предметних результатів, пов’язаних безпосередньо з математичними знаннями та вміннями, тоді як у класах соціально-економічного та природничого профілів дані результати в першу чергу пов’язані з умінням працювати з інформацією. Слід наголосити, що зміст підручника для класів різних профілів не змінюється і розширення отримуваної учнями інформації досягається шляхом включення додаткових дидактичних матеріалів. Висновки. На підставі зазначених особливостей та прогалин навчальних програм були складені методичні рекомендації щодо навчання математики в класах гуманітарного профілю, соціально- економічного та природничого профілів та технологічних профілів.