ОСОБЛИВА ЖОРСТОКІСТЬ ЯК ОЗНАКА СКЛАДУ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ (ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ)

Анотація

Вступ. В статті висвітлено кримінально-правові, кримінологічні та психологічні проблеми особливої жорстокості як способу вчинення кримінальних правопорушень. Вирішення цих проблем має істотне значення для кваліфікації дій винних осіб, призначення їм кримінального покарання з урахуванням як самого діяння, так і особи винного та розробки заходів індивідуального запобігання кримінальних правопорушень, які характеризуються особливо жорстоким способом їх вчинення.

Короткий зміст основних результатів дослідження. Наголошується на тому, що особлива жорстокість є складним феноменом, який характеризується кримінально-правовим, кримінологічним та психологічним змістом. Для правильної кваліфікації дій винних осіб, призначення останнім кримінального покарання і розробці заходів по індивідуальному запобіганню кримінальних правопорушень з ознаками особливої жорстокості мають значення кожна з цих складових. Зазначається, що особливу жорстокість, як спосіб вчинення кримінального правопорушення слід досліджувати через призму кримінального фізичного або психічного насильства, як суспільно небезпечного діяння, що характеризує об’єктивну сторону складу кримінального правопорушення. Робиться висновок про те, що кримінально-правова оцінка особливої жорстокості не повинна обмежуватись лише її об’єктивними ознаками. Обов’язковим є встановлення таких її суб’єктивних ознак, як вина, мотив, мета, емоційний стан особи в момент вчинення кримінального правопорушення. Важливе значення при цьому має і сприйняття дій винної особи з боку потерпілого або інших осіб (відчуття фізичних або психічних страждань). На підставі дослідження кримінальних правопорушень з ознаками особливої жорстокості, здійснено класифікацію особливої жорстокості за комплексною підставою. Зазначається, що дослідження особистості суб’єкта, який  вчинив кримінальне правопорушення з ознаками особливої жорстокості дозволить здійснити правильну кваліфікації його дій, призначити відповідне кримінальне покарання або інші заходи кримінально-правового характеру і в подальшому здійснювати адекватні заходи індивідуального запобігання подібних кримінальних правопорушень в майбутньому.

Висновок. Обґрунтовано висновок про те, що особлива жорстокість як обставина, що обтяжує покарання та  безпосередня ознака об’єктивної сторони окремих кримінальних правопорушень є саме способом їх вчинення, тобто їх зовнішнім проявом. Разом з тим для правильної кваліфікації дій винних осіб, призначення останнім справедливого кримінального покарання є необхідним встановлення суб’єктивних ознак таких дій та окремих ознак та характеристик особи винного. Лише такий підхід дозволить здійснювати належне кримінально-правове, кримінологічне та психологічне забезпечення протидії кримінальним правопорушення з ознаками особливої жорстокості. Класифікація особливої жорстокості як способу вчинення кримінального правопорушення за комплексною підставою, що надана в роботі буде мати як теоретичне, так і важливе практичне значення для діяльності правозастосовних органів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: кримінальне правопорушення, склад кримінального правопорушення, насильство, особлива жорстокість, суб’єкт кримінального правопорушення, обставини, що обтяжують покарання, спосіб вчинення кримінального правопорушення, кваліфікація кримінальних правопорушень, призначення покарання.