Комунікативно-лінгвістичний перекладацький інструментарій академічної адаптації освітніх мігрантів у кризових умовах
Анотація
Статтю присвячено вирішенню актуальної науково-методичної проблеми адаптації мігрантів до умов життя в новому соціокультурному просторі, що спричинена сучасними кризовими умовами, які склалися в Європі та світі і несуть загрозу не тільки здоровʼю, а й життю мільйонів людей. Значну частину міграційних потоків становить студентська молодь, яка опановує майбутню професію в закордонних університетах, зокрема в польських закладах вищої освіти. Проаналізовано сучасні підходи до визначення структури комунікативної компетентності освітнього мігранта, видів адаптації, завдань мовної підготовки. Рівень володіння мовою навчання є головним чинником успішності освітнього процесу. Виявлено, що умови сьогодення вимагають уточнення складу учасників академічної адаптації іноземних студентів. Автори вважають, що на початковому етапі адаптаційного процесу значно зростає роль перекладачів. Уточнено вимоги до структури комунікативної компетентності освітнього мігранта та професійно-комунікативної компетентності перекладача. Визначено перелік актуальних комунікативних ситуацій у побутовій, навчально-професійній, адміністративній, соціокультурній сферах спілкування, надано приклади лексичних одиниць, що забезпечуватимуть реалізацію комунікативних завдань.
Для формування професійної перекладацької компетентності запропоновано розроблення комунікативно-лінгвістичного інструментарію: створення навчального комплексу, що складатиметься із силабусу навчальної дисципліни за вибором, посібника, теоретичний та практичний розділи якого нададуть лінгвометодичні орієнтири формування вмінь усного та письмового перекладу в ситуаціях адаптації освітніх мігрантів. До складу інструментарію також пропонується додати комплексний словник нового типу, який буде поєднувати характеристики різних типів лексикографічних творів і виконувати завдання тлумачення та розʼяснення актуальних лексичних одиниць.
Розроблені лінгвометодичні засади створення навчального комплексу для формування професійно-комунікативної компетентності перекладачів можуть стати інваріантною моделлю створення варіативних методичних матеріалів для навчання перекладу з/на інші мови.
Завантаження
Посилання
Ushakova, N.I. (Ed.). (2017). Academic adaptation of Educational Migrants in the country of Education. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University [in Russian].
Pelepejchenko, L.M. (Ed.). (2006). Aktualni problemy pidgotovky perekladachiv [Actual problems of Translators Training]. Kharkiv: Military Institute of the Armed Forces of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine [in Ukrainian].
Gordiyenko, N.G. (2011). Ukrayinska leksykografiya 90-x rokiv XX – pochatku XXI stolittya [Ukrainian Lexicography of 90-th years XX – the beginning of XXI century]. AKD – Kyiv: Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences [in Ukrainian].
Demska, O. (2010). Vstup do leksykografiyi [Introduction to Lexicography]. Kyiv: Publishing House “Kyiv-Mohyla Academyˮ [in Ukrainian].
Dubichynskyi, V., Rojter, T. (2019). The sttudy of Ukrainian and German lexical parallels in Dictionary format. Studia Ukrainica Poznaniensia, 7, pp. 45–54. DOI: https://doi.org/10.14746/sup.2019.7.1.05 [in Ukrainian].
Dubichynskyi, V.V. (2016). Osnovy zagalnogo ta prykladnogo movoznavstva [Basics of General and Applied Linguistics]. Kharkiv: “Drukarnya Madryd” [in Ukrainian].
Dubichynskyi, V.V. (1996). Suchasni obriyi ukrayinskoyi leksykografiyi [Modern Horizons of Ukrainian Lexicography]. Wiener Slawistischer Almanach, Band 37, pp. 225–235 [in Ukrainian].
Dubichynskyi, V.V. (2004). Ukrayinska leksykografiya: istoriya, suchasnist ta kompyuterni texnologiyi [Ukrainian Lexicography: history, modernity, and Computer Technologies]. Kharkiv: NTU “KhPI” [in Ukrainian].
Dubichynskyi, V., Rojter, T. (2020). Leksykografuvannya leksychnyx paralelej: Teoretychni polozhennya ta ukrayinsko-nimeczkyj slovnyk [Lexicography of Lexical parallels: Theoretical Principles and Ukrainian-German dictionary]. Wiener Slawistischer Almanach. Liguistische Reihe. Sonderband 99. Berlin [in Ukrainian].
Dyakov, A., Kyyak, T., Kudelko, Z. (2000). Osnovy terminotvorennya. Semantychni ta sociologichni aspekty [Basics ob Terms creation. Semantic and Sociological Aspects]. Kyiv: Publishing House “Kyiv-Mohyla Academyˮ [in Ukrainian].
Kijko, S.V. (2014). Omonimiya v movi i movlenni [Homonyms in Language and Speech]. Chernivci: Publishing House “Rodovid” [in Ukrainian].
Kopylova, O.V. (2019). The formation of a professionally-oriented communicative competence of foreign students-economists by means of distance technologies. Teaching Languages at Higher Educational Establishments at the Present Stage. Intersubject Relations, 34, pp. 66–78. DOI: https://doi.org/10.26565/2073-4379-2019-34-05 [in Ukrainian].
Kochan, I.M. (2013). Ukrayinska naukova leksyka: mizhnarodni komponenty v terminologiyi [Ukrainian Scientific lexis: International Components in Terminology]. Kyiv: Znannia [in Ukrainian].
Manakin, V.M. (2012). Mova i mizhkulturna komunikaciya [Language and intercultural communication]. Kyiv: VC “Academia” [in Ukrainian].
Ushakova, N.I. (Ed.). (2019). Intercultural Communication in University Educational area. Kharkiv: V.N. Karazin KhNU [in Ukrainian].
Nazyrov, Z.F., Ushakova, N.I. , Trostynska, O.M., Kopylova O.V. (2008). About the Establishment of the Linguo-social cultural Adaptation center for Foreign citizens. Teaching Languages at Higher Educational Establishments at the Present Stage. Intersubject Relations, 12, pp. 176–186 [in Ukrainian].
Trostynska, O.M. (2019). The peculiarities of teaching the language of learning to foreigners at the third level of higher education. Teaching Languages at Higher Educational Establishments at the Present Stage. Intersubject Relations, 34, pp. 205–218. DOI: https://doi.org/10.26565/2073-4379-2019-34-15 [in Ukrainian].
Gnatyuk, I.S. (Ed.). (2011). Ukrayinska leksykografiya v zagalnoslovyanskomu konteksti: Teoriya, praktyka, typologiya [Ukrainian Lexicography in Common Slavic Context: Theory, Practic, Typology]. Kyiv: Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences [in Ukrainian].
Ushakova, N.I., Trostynska, O.M., Kushnir, I.M. (2021). Formation and development of methodology of language training for foreign students of a classical university. Part 1. Teaching students of non-linguistic specialties. Teaching languages at higher educational establishments at the present stage. Intersubject relations. 38, pp. 205–235. DOI: https://doi.org/10.26565/2073-4379-2021-38-14 [in Ukrainian].
Ushakova, N.I., Dubichynskyi, V.V., Trostynska, O.M. (2011). The Conception of Foreign Studentsʼ Language Training at Ukrainian High School Institutions. Teaching languages at higher educational establishments at the present stage. Intersubject relations. 19, pp. 136–146 [in Ukrainian].
Ushakova, N.I., Aleksyeyenko, T.M. (2019). The conception of language training of applicants for higher medical education (model 1 – the English language mode of study). Teaching languages at higher educational establishments at the present stage. Intersubject relations. 34, pp. 219–235. DOI: https://doi.org/10.26565/2073-4379-2019-34-16 [in Ukrainian]
Ushakova, N.I. (2011). Pidruchnyk z movy navchannya dlya inozemnyx studentiv yak chynnyk formuvannya efektyvnogo osvitnogo seredovyshha [The Second language Manual as a factor of Forming of Effective educational environment]. Problems of Modern Manual. 11, pp. 451–457 [in Ukrainian].
Chernovatyj, L.M. (2013). Metodyka vykladannya perekladu yak specialnosti: Pidruchnyk dlya stud. vyshhyx zaklad. osvity za specialnistyu “Pereklad” [Methods of Teaching Translation as a Specialty: Textbook for students higher institutions education in the specialty “Translation”].Vinnytsia: Nova Knyga, pp. 128–140 [in Ukrainian].
Shvecz, G.D. (2016). Tekstova osnova navchannya ukrayinskoyi movy inozemnyx studentiv-gumanitariyiv [Text Basic of Teaching Ukrainian Foreign Humanitarian students]. Pedagogical anthology. 30, pp. 55–61 [in Ukrainian].
Bańko M. (2021). Z historii antyleksykografii [From the history of anti-lexicography]. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego [in Poland].
Chernovaty L., Olkhovska A. (2022). Future Interpreterʼs Componential Technological Competence Model. Information Technologies and Learning Tools, Vol 87, No 1, pp. 320–335. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4138.
Dubichynskyi, V.V. (1995). Lexicographical maximes. Tekst i słownik w nauczaniu języka i literatury rosyjskiej. Opole: Wydawnictwo Uniwersytetu Opolskiego, pp. 173–180.
Gasek, B. (2012). Leksyko-semantycheskaya iterferencyya v processe perevoda. [Lexical-semantic interference in Translation process]. Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego [in Russian].
Kaleta, R. (2014). Białoruska-polska homonimia międzyjęzykowa. Warszawa: Instytut Sławistyki PAN [in Poland].
Kozdra, M., Dubichynskyi, V. (2019). Dydaktyczny słownik tematyczny rosyjsko-polskich paraleli leksykalnych. Leksyka kulinarna (rzeczowniki). Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego [in Poland].
Miodunka, W. (1989). Podstawy leksykologii i leksykografii. Warszawa [in Poland].
Rudnyckyj, J. (1990). Ukrainian Lexicography. Wörterbücher. Dictionaries. Dictionnaires. V. 2. Berlin, N.-Y. pp. 2329–2331.
Ushakova, N., Domnich, S., Kushnir, I., Trostynska, O. (2019). Linguocultural bases of socialization of foreign applicants of higher education in the university education area. Teaching Languages at Higher Educational Establishments at the Present Stage. Intersubject Relations, 35, pp. 122–140. DOI: https://doi.org/10.26565/2073-4379-2019-35-10.
Wierzbicka, A. (1985). Lexicography and conceptual analysis. Ann Arbor: Karoma.
Wojan, K. (2010). Przypadkowe i nieprzypadkowe wędrówki leksemów. Gdańsk: Wydawnictwo Uniwersytetu Gdańskiego [in Poland].
