Констатувальний експеримент у системі методів лінгводидактичного та методичного досліджень
Анотація
Проблема організації, здійснення та опису лінгводидактичного та методичного кваліфікаційного дослідження іноземними студентами-філологами є нагальною і потребує висвітлення її теоретичного та практичного аспектів, про що свідчить аналіз дипломних робіт студентів та визнання ними труднощів, які виникають під час проведення кваліфікаційного дослідження, у тому числі у застосуванні методу констатувального експерименту та його описі. Метою статті є визначення сутності констатувального експерименту та особливостей мовленнєвого жанру, в якому він відтворюється у тексті дипломної роботи.
Автором застосовано такі методи: аналіз теоретичних джерел, синтез і узагальнення отриманих теоретичних відомостей; спостереження за навчальним процесом і аналіз кваліфікаційних досліджень випускників-філологів; анкетування студентів та бесіди з викладачами з метою виявлення труднощів, що виникають під час проведення констатувального експерименту.
Основні результати дослідження полягають у тому, що висвітлено цілі, завдання та змістову сутність констатувального експерименту у лінгводидактичному та методичному дослідженнях; уточнено термінологію; описано мовленнєвий жанр констатувального експерименту; здійснено відбір мовних маркерів для навчання іноземних філологів опису констатувального експерименту.
Доведено, що констатувальний експеримент здійснюється з метою отримання більш глибокої інформації для орієнтації в стартовому рівні досліджуваної лінгводидактичної або методичної проблеми і надає базу для теоретичного моделювання більш ефективного навчального процесу. Під час констатувального експерименту отримуються нові знання про предмет дослідження, що дає підставу називати такий метод експериментом.
Опис констатувального експерименту є вторинним мовленнєвим жанром, складним, стандартизованим за композицією та мовними засобами. Кожен компонент тексту зазначеного жанру оформлюється за допомогою стандартизованих мовних засобів, тому доцільно навчати іноземних випускників-філологів цих засобів.
Перспективи дослідження полягають у теоретичному обґрунтуванні та розробці системи вправ для ефективного формування вмінь здійснювати й описувати констатувальний експеримент іноземними філологами.
Завантаження
Посилання
Azimov, Je.G. and Shhukin, A.N. (2009). Novyj slovar metodicheskih terminov i ponjatij (teorija i praktika obuchenija jazykam) [New dictionary of methodological terms and concepts (theory and practice of teaching languages)]. Moscow: IKAR [in Russian].
Barnet, V. (1985). Problemy izuchenija zhanrov ustnoj nauchnoj rechi [Problems of studying genres of oral scientific speech]. Sovremennaja russkaja ustnaja nauchnaja rech [Modern Russian oral scientific speech]. Krasnoyarsk: Izd-vo Krasnoyarskogo un-ta, pp. 80–132 [in Russian].
Bahtin, M.M. (2000). Avtor i geroj. K filosofskim osnovam gumanitarnyh nauk [Author and hero. To the philosophical foundations of the humanities]. Saint Petersburg: Azbuka [in Russian].
Kuznecov, S.A. (Comp.). (1998). Bolshoj tolkovyj slovar russkogo jazyka: A-Ja [Great Dictionary of Russian language]. Saint Petersburg: Norint. Available at: https://gufo.me/dict/kuznetsov/%D1%8D%D0%BA%D1% 81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 [Accessed 2 March 2021] [in Russian].
Butenko, I.A. (1989). Anketnyj opros kak obshhenie sociologa s respondentami [A questionnaire survey as a communication between a sociologist and respondents]. Moscow: Vysshaja shkola [in Russian].
Volkova, S.V. (2018). Fenomenologija obrazovatelnyh tehnolgij [Phenomenology of educational technologies]. Vestnik Novosibirskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta [Novosibirsk State Pedagogical University Bulletin], 1, pp. 93–103 [in Russian].
Galskova, N.D. (2000). Sovremennaja metodika obuchenija inostrannym jazykam [Modern methods of teaching foreign languages]. Moscow: ARKTI [in Russian].
Galskova, N.D. (2008). Eshhe raz o lingvodidaktike [Once again about linguodidactics]. Inostrannye jazyki v shkole [Foreign languages at school], 8, pp. 4–10 [in Russian].
Druzhinin, V.N. (1997). Jeksperimentalnaja psihologija [Experimental psychology]. Moscow: IINFRA-M [in Russian].
Dzhusupov, M. (2009). Lingvodidaktika v polinauchnoj sisteme jazykovogo obrazovanija [Linguodidactics in the polyscientific system of language education]. Russkij jazyk za rubezhom [Russian language abroad], 2, pp. 50–55 [in Russian].
Kamenev, R.V., Krasheninnikov, V.V., Farnika, M. and Abramova, M.A. (2018). Vysokie tehnologii i transformacija sistemy obrazovanija: konstruktivnost i destruktivnost [High technologies and transformation of the educational system: constructiveness and destructiveness]. Vestnik Novosibirskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta [Bulletin of Novosibirsk State Pedagogical University], 6, pp. 104–117 [in Russian].
Ljahovickij, M.V. and Koshman, I.M. (1981). Tehnicheskie sredstva v obuchenii inostrannym jazykam [Technical means in teaching foreign languages]. Moscow: Prosveshhenie [in Russian].
Minjar-Beloruchev, R.K. (1996). Metodicheskij slovnik: Tolkovyj slovar terminov metodiki obuchenija jazykam [Methodical vocabulary: Explanatory dictionary of terms for teaching languages]. Moscow: “Stella” [in Russian].
Moskovkin, L.V. (2002). Metodologicheskie aspekty lingvodidaktiki i metodiki obuchenija jazyku [Methodological aspects of linguodidactics and methods of teaching language]. Saint Petersburg: Korifej [in Russian].
Meshherjakov, V.N. et al. (2004). Osnovy shkolnogo rechevedenija [Fundamentals of school speech: a guide for teachers]. Tolyatti-Moscow: Izd-vo TGU. [in Russian].
Stativka, A.M. (2019). Anketuvannya yak metod znaxodzhennya novogo znannya u procesi dyplomnogo doslidzhennya filologiv [Questionnaire as a method of finding new knowledge in the process of diploma research of philologists]. Vykladannia mov u vyshchykh navchalnykh zakladakh osvity na suchasnomu etapi. Mizhpredmetni zviazky [Teaching Languages at Higher Institutions]. Kharkiv: V.N. Karazin Kharkiv National University, 35, pp. 93–104 [in Ukrainian]. DOI: 10.26565/2073-4379-2019-35-08.
Shanskij, N.M. (1985). Russkoe jazykoznanie i lingvodidaktika [Russian linguistics and linguodidactics]. Moscow: Russkij jazyk [in Russian].
Shatilov, S.F. (1986). Metodika obuchenija nemeckomu jazyku v srednej shkole [Methods of teaching the German language in secondary school]. Moscow: Prosveshhenie [in Russian].
Shtulman, Je.A. (1976). Metodicheskij jeksperiment v sisteme metodov issledovanija [Methodical experiment in the system of research methods]. Voronezh: Izd-vo Voronezhskogo un-ta [in Russian].
Shhukin, A.N. (2008). Lingvodidakticheskij jenciklopedicheskij slovar [Lingvodidacticheskiy encyclopedic dictionary]. Moscow: Astrel, Ast-Hranitel [in Russian].
Mitrofanova, O.D. and Sosenko, Je.S. (Eds.). (1975). Eksperimentalnye issledovanija v metodike prepodavanija russkogo jazyka kak inostrannogo [Experimental research in the methodology of teaching Russian as a foreign language]. Moscow: Izd-vo Mosk. un-ta [in Russian].
Adams, C. (2006). Power Point habits of mind and classroom culture. Jounal of Curriculum Studies, l. 38 (4), pp. 389–411 [in English].
Abdelrahman, L.A.M. and Hai-Leng, C. (2013). What does PowerPoint mean to you? A Phenomenological Study. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 103, pp. 1319–1326 [in English].
