Природний і антропогенний фон мікроелементів в чорноземах звичайних Приазов'я та Нижнього Дону
Ключові слова:
чорноземи, забруднення, мікроелементи, фоновий вміст, емісія
Анотація
Чорноземи звичайні на території Приазовської рівнини мають низький фоновий вміст рухомих форм цинку, достатній рівень забезпеченості міддю та підвищений вміст сполук свинцю. Ця регіональна специфіка мікроелементного складу обумовлена карбонатністю профілю ґрунтів, природною збагаченістю приморських геохімічних ландшафтів, а також впливом великих джерел емісії мікроелементів (металургійні підприємства Маріуполя, Новочеркаська ДРЕС, тощо). Висока буферна здатність ґрунтів Приазов’я значно знижує негативні наслідки від забруднення.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-03-12
Як цитувати
Мінкіна, Т. М., Мірошниченко, Н. Н., Фатєєв, А. І., Мотузова, Г. В., & Кривицька, І. А. (2014). Природний і антропогенний фон мікроелементів в чорноземах звичайних Приазов’я та Нижнього Дону. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 96-102. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/906
Розділ
Антропогенний вплив на природне середовище
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
