Принципи ландшафтно-екологічного планування в організації екологічної мережі Харківської області
Ключові слова:
екологічна мережа, ландшафтно-екологічне планування, ландшафтний аналіз, ландшафтний діагноз, земельні угіддя, рекреація
Анотація
Розкрито механізм ландшафтно-екологічного планування в організації екологічної мережі Харківської області. Визначена структура процесу ландшафтно-екологічного планування на заповідних територіях, що складається з трьох основних етапів: ландшафтний аналіз, ландшафтний діагноз і прогноз та планування заходів. Детально висвітлені складові кожного етапу. Проведено просторове порівняння структури екологічної мережі у розрізі районів Харківської області. Обгрунтовано перспективи організації території, що має бути віднесеною до екомережі.
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Опубліковано
2014-03-11
Як цитувати
МаксименкоН. B., & Квартенко, Р. О. (2014). Принципи ландшафтно-екологічного планування в організації екологічної мережі Харківської області. Людина та довкілля. Проблеми неоекології, (3-4), 77-86. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/904
Розділ
Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
