Концепція агроекосистем як теоретична основа екологічно толерантного природокористування
Анотація
Мета. Довести придатність концепції ноосферних екосистем до інтерпретації не лише екологічних явищ і процесів, а й феноменів соціо-природного змісту, а, згодом, можливо і геополітичних процесів, зокрема, просторової експансії окремих етносів.
Методи. Використаний комплекс методологічних підходів і наукових методів. До комплексу методів належать: емпірічний, який реалізований у послідовному здійсненні наступних операцій: спостереження, моделювання, прогнозування; порівняльний – в реалізований при співставленні головних функцій природних та агроекосистем.
Результати. Формування сільськогосподарських районів є другим етапом перетворення природних екосистем на агроекосистеми. Гіпотезою роботи є можливість існування агрокосистеми, що має подвійний характер кордонів. Перевірка гіпотези здійснена для території Харківської області – однієї із староосвоєних сільськогосподарських територій України. Ґрунтуючись на припущенні про те, що ґрунт є одночасно умовою та результатом сільськогосподарської діяльності людини, а також про те, що він пов'язує у просторі-часі природні та економічні межі агроекосистем, проведено розрахунки балансу речовини у ґрунті та коефіцієнта екологічної небезпеки. Картування значень коефіцієнта екологічної небезпеки показало, що з 429 господарств області значення коефіцієнта більше 1 мають лише 7 господарств. Це означає, що в умовах інтенсивного землеробства існує постійний дефіцит речовини та енергії, що призводить до негативного балансу гумусу в ґрунті. Згідно авторської концепції, доведено, що одна з головних причин виникнення екологічної проблеми криється в різних швидкостях розвитку природи і суспільства.
Висновки. В агроекосистемах закладена «пам’ять» колишньої структурно- і інформаційно незмінної біосфери. За сучасними уявленнями про ризому така пам’ять – ґрунти. Така «пам’ять» на рівні агроекосистем забезпечує саморегуляцію «екосистеми людини» завдяки як прямій регуляції чисельності людської популяції (хвороби, війни), так й опосередкованого впливу на планетарні просторові структури. Зокрема, завдяки збереженню певних пропорцій між територіями з «натуралізованим» і «товарним» господарством.
Завантаження
Посилання
Balyuk, S., Barakhtyan, V., Lazebna, M., Lisovy, M., Polupan, M., Solovey, V., Fateev, A., & Khristenko A. (2005). Soil quality indicators of soil fertility. DSTU 4362:2004. Kyiv Derzhspozhyvstandart of Ukraine.
FAO 2021. The state of the world's land and water resources for food production and agriculture. Sys-tems at the limit. Consolidated Report 2021. Rome. https://doi.org/10.4060/cb7654ru
Sonko, S.P. (2003). Spatial development of socio-natural systems: the path to a new paradigm. Monograph. Kyiv: Nika Center. Retrieved from http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/367
Olkowski, D., & Pirovolakis, E. (2020). Deleuze and Guattari’s Philosophy of Freedom. Freedom’s Re-frains. New York: Routledge. Sententiae. 39(1). 140-149 https://doi.org/10.31649/sent39.01.140
Melnik, A.A., Golembo, V.A., & Bochkarev, O.Y. (2019). Scientific heritage of the founder of cybernet-ics Norbert Wiener. Computer systems and networks, 1(1). Retrieved from https://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2020/feb/21036/var1ksm-19-3-10.pdf
Sonko, S.P., & Maksymenko, N.V. (2013). Spatial and temporal mechanisms of anthropogenic expansion of agrolandscape. Man and the environment. Issues of Neoecology, 2 (15), 5-21. Retrieved from http://lib.udau.edu.ua/handle/123456789/351
Sonko, S. (2019). Man in Noosphere: Evolution and Further Development. Philosophy and Cosmology, 22, 51–75. https://doi.org/10.29202/phil-cosm/22/5
Nazaruk, M. M., & Maksymenko, N. V. (2021). Influence of geology and relief on the society evolution. Man and Environment. Issues of Neoecology, (35), 8–17. https://doi.org/10.26565/1992-4224-2021-35-01
Sonko, S.P., Poltoretsky, S.P., Vasylenko, O.V., & Shevchenko, N.O. (2019). Specialization of agriculture as a driving force of the evolutionary transformation of neoecology into nooecology. Man and Environment. Issues of Neoecology, (32), 6–24. Retrieved from https://periodicals.karazin.ua/humanenviron/article/view/15138/14097
Vavilov, N.I. (1987). Origin and geography of cultivated plants. L.: Nauka.
Golubets, M.A. (2000). Ecosystemology. Lviv: Polly.
Hrodzynskyi, M. D. (2005). Landscape knowledge: place and space. Kyiv: Kyivskyi universytet, 1.
Авторське право (c) 2022 Сонько С. П., Максименко Н. В., Василенко О. В., Гурський І. М., Шиян Д. В., Зозуля І. І.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).