Використання вебплатформи Omeka в історичних дослідженнях і викладанні

  • Євген Рачков Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна https://orcid.org/0000-0002-8506-0162
Ключові слова: Omeka, відкрите програмне забезпечення, система керування вмістом, цифрова гуманітаристика, цифрова історія, «цифровий поворот», цифрова колекція, цифрова виставка, історична освіта, історичні дослідження

Анотація

Стаття присвячена особливостям використання вебплатформи Omeka в історичних дослідженнях і в процесі викладання в умовах значного інтересу до розроблення та поширення цифрових ресурсів історичної тематики за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. Omeka — система керування вмістом з відкритим кодом, яка дозволяє створювати та публікувати цифрові колекції та виставки, забезпечуючи стандартизований опис метаданих і комплексну репрезентацію історичних матеріалів. Omeka має кілька різновидів: Omeka Classic та Omeka.net (хостингова версія) найкращі для персонального використання та локальних проєктів, а Omeka S — для великих установ та масштабних колективних проєктів. Вебплатформа пропонує низку переваг для істориків для провадження освітнього процесу та наукових досліджень, зокрема завдяки відповідності високим науковим стандартам і орієнтації на користувачів, які не мають спеціальних технічних навичок. Omeka забезпечує гнучке поєднання аудиторної та дистанційної роботи, а також сприяє розвитку міждисциплінарної співпраці істориків із представниками інших наукових дисциплін і галузей знань. Особливої актуальності застосування вебплатформи набуває в умовах російсько-української війни, коли оцифрування об’єктів культури, створення та поширення цифрових архівів, документування культурної спадщини тощо стає пріоритетним завданням для дослідників та інституцій. Звичайно, подібно до більшості програмних продуктів, використання Omeka пов’язане з певними потенційними ризиками, подолання яких вимагає від користувачів посиленої уваги до методологічних, організаційних, технічних та інших аспектів роботи з вебплатформою, а також пошуку компромісів між наявними ресурсами, цілями освітніх та дослідницьких проєктів, вимогами до якості цифрової репрезентації історичних матеріалів тощо. Лише поєднання системного та критичного підходів до роботи з вебплатформою дозволяє повною мірою реалізувати її потенціал в історичних дослідженнях і викладанні, а також сприяє усвідомленому використанню цифрових інструментів і критичному сприйняттю створюваних цифрових ресурсів.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Badman A., Kosinski M. What is Metadata? IBM: website. URL: https://www.ibm.com/think/topics/metadata (accessed: 22.12.2025).

Billeaudeaux B., Eisel C. Using Omeka to Bring Women’s History to Online Learners. Teaching and Learning History Online: A Guide for College Instructors / eds. S. K. Stein, M. MacLeod. New York, NY: Routledge, 2023. PP. 154–161. https://doi.org/10.4324/9781003258414-22

Kemman M. University of Luxembourg funder. Trading Zones of Digital History. München: De Gruyter Oldenbourg, 2021. 182 p. https://doi.org/10.1515/9783110682106

Kulikov V. Digital history: stanovlennia, suchasnyj stan, perspektyvy. Spetsial'ni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky [Special Historical Disciplines: Issues of Theory and Methodology]. 2013. No. 21. Elektronni informatsijni resursy. S. 27–44. (In Ukrainian)

Kulikov V., Sklokina I. Kraudsorsynh kul'turnoi spadschyny. Za dopomohy: K. Lyublyanovics, D. Mérai. Data onovlennia: 20.01.2023. REHERIT: vebsajt. URL: https://reherit.org.ua/open_heritage/kraudsorsyng-kulturnoyi-spadshhyny/ (data zvernennia: 30.10.2025). (In Ukrainian)

Litterio L. M. Digital Humanities in Professional and Technical Communication: Results of a Pedagogical Pilot Study. Technical Communication Quarterly. 2021. Vol. 30. Iss. 1. PP. 77–88. https://doi.org/10.1080/10572252.2020.1789744

Maron D., Feinberg M. What Does It Mean to Adopt a Metadata Standard? A Case Study of Omeka and the Dublin Core. Journal of Documentation. 2018. Vol. 74. Iss. 4. PP. 674–691. https://doi.org/10.1108/JD-06-2017-0095

Narojczyk K. W kierunku historii cyfrowej. Nowe możliwości — nowe wyzwania. Res Historica. 2016. No. 42. S. 329–350. https://doi.org/10.17951/rh.2016.42.329-350

Noiret S., Tebeau M., Zaagsma G. Introduction. Handbook of Digital Public History / eds. S. Noiret, M. Tebeau, G. Zaagsma. Boston, Massachusetts: De Gruyter Oldenbourg, 2022. PP. 1–15. https://doi.org/10.1515/9783110430295-001

Park J.-R. Metadata Quality in Digital Repositories: A Survey of the Current State of the Art. Cataloging & Classification Quarterly. 2009. Vol. 47 Iss. 3–4. PP. 213–228. https://doi.org/10.1080/01639370902737240

Rachkov Ye. Doslidnyts'ka initsiatyva CityFace: metodolohiia, rezul'taty, perspektyvy. Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia» [The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series History]. 2026. Vyp. 69. S. 100–117. https://www.doi.org/10.26565/2220-7929-2026-69-05 (In Ukrainian)

Rachkov Ye. Problemy okhorony kul'turnoi spadschyny Ukrainy pid chas rosijs'ko-ukrains'koi vijny: refleksii ekspertiv proiektu «Misto i vijna». Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho universytetu imeni V. N. Karazina. Seriia «Istoriia» [The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series History]. 2025. Vyp. 67. S. 268–294. https://www.doi.org/10.26565/2220-7929-2025-67-14 (In Ukrainian)

Sahle P. Digital Humanities? Gibt’s doch gar nicht! Grenzen und Möglichkeiten der Digital Humanities / Hg. von C. Baum, T. Stäcker. Zeitschrift für digitale Geisteswissenschaften, Sonderband, Band 1, 2015. URL: https://zfdg.de/sb001_004. https://doi.org/10.17175/sb001_004

Опубліковано
2026-05-20
Як цитувати
Рачков, Є. (2026). Використання вебплатформи Omeka в історичних дослідженнях і викладанні. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Історія, (70), 200-224. https://doi.org/10.26565/2220-7929-2026-70-10

Найбільш популярні статті цього автора (авторів)