Підготовка вчителів історії на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
Анотація
У статті проаналізовано специфіку підготовки вчителів на історичному факультеті Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна упродовж другої половини ХХ — першої чверті ХХI ст., зокрема особливості теоретичної та практичної підготовки, яка відбувається в тісному зв’язку із закладами середньої освіти через офіційні та неофіційні канали співпраці. Теоретична підготовка охоплює як загальні курси, так і низку спецкурсів, що змінювалися відповідно до освітніх пріоритетів різних періодів. Особлива увага приділена ролі дисципліни «Методика навчання історії в школі» та сучасним форматам бакалаврських і магістерських педагогічних практик. У статті досліджено еволюцію педагогічної освіти в класичному університеті, визначено ключові чинники її ефективності та перспективи розвитку. Дослідження ґрунтується на вивченні інституційних практик формування педагогічних компетентностей студентів, механізмів адаптації освітніх програм до суспільних змін та викликів. Особливу увагу приділено висвітленню здатності факультету зберігати системність педагогічної освіти в умовах трансформаційних процесів та форс-мажорних обставин пандемії та війни. Основні результати дослідження демонструють, що успішність підготовки вчителів історії забезпечується комплексом взаємопов'язаних чинників: тісною взаємодією з освітніми закладами, залученням учителів до навчального процесу та позанавчальних активностей, гнучкістю реагування на зміни освітньої політики, поєднанням традиційних та інноваційних методик навчання, науковою роботою викладачів у галузі методики та розвитком дослідницьких компетентностей студентів. У статті визначено перспективні напрями вдосконалення педагогічної підготовки, зокрема створення спільних освітніх майданчиків, які об'єднають університети та заклади середньої освіти для реалізації спільних проєктів, а також впровадження елементів дуальної освіти, вдосконалення змішаної моделі навчання майбутніх педагогів. Наголошено на потенційному довготривалому позитивному впливі цих ініціатив на систему педагогічної освіти в Україні.
Завантаження
Посилання
Bakhrushyn V. Yakymy maiut' buty standarty vyschoi osvity? Osvitnia polityka: Portal hromads'kykh ekspertiv. Data onovlennia: 27.07.2014. URL: http://education-ua.org/ua/articles/275-yakimi-mayut-buti-standarti-vishchoji-osviti (data zvernennia: 05.02.2025). (In Ukrainian)
Berduta M. Metodychnyj visnyk istorychnoho fakul'tetu: pershi pidsumky (2002–2022 rr.). Metodychnyj visnyk istorychnoho fakul'tetu [Methodological Bulletin of the Faculty of History]. 2012. No. 10. S. 5–6. (In Ukrainian)
Dem'ianenko N. Zahal'nopedahohichna pidhotovka vchytelia v Ukraini (XIX — persha tretyna XX st.). Kyiv: IZMN, 1998. 328 s. (In Ukrainian)
Dryden G., Vos J. The Learning Revolution: To Change the Way the World Learns. Stafford: Network Educational Press, 1999. 544 p.
Istoryky Kharkivs'koho universytetu: biobibliohrafichnyj dovidnyk (1905–2013 rr.) / vidp. red. S. I. Posokhov. Kharkiv: KhNU imeni V. N. Karazina, 2013. 316 s. (In Ukrainian)
Ivaschenko V., Kulikov V. Kontent-analiz zobrazhen' u pidruchnykakh z istorii Ukrainy dlia starshykh klasiv. Kharkivs'kyj istoriohrafichnyj zbirnyk [Kharkiv Historiographical Collection]. 2012. Vyp. 11. S. 207–222. (In Ukrainian)
Ivaschenko V., Kulikov V. Vykladannia istorii u shkoli: na shliakhu do tolerantnosti. Kontent-analiz pidruchnykiv z istorii Ukrainy. Metodychnyj visnyk istorychnoho fakul'tetu [Methodological Bulletin of the Faculty of History]. 2012. No. 10. S. 73–86. (In Ukrainian)
Kafedra istorii starodavn'oho svitu ta serednikh vikiv Kharkivs'koho natsional'noho universytetu. Do 25-richchia zasnuvannia / avtor-ukl. V. I. Kadieiev. Kharkiv: NMTs «MD», 2003. 136 s. (In Ukrainian)
Kharkivs'kyj natsional'nyj universytet imeni V. N. Karazina za 200 rokiv / V. S. Bakirov tа in. Kharkiv: Folio, 2004. 750 s. (In Ukrainian)
Mysechko O. Profesijno-pedahohichna pidhotovka u klasychnomu universyteti: istoriia protystoiannia «za» i «proty». Visnyk L'vivs'koho universytetu [Visnyk of the Lviv University]. 2017. Vyp. 32. S. 138–154. (In Ukrainian)
Nychkalo N., Luk'ianova L., Khomych L. Profesijna pidhotovka vchytelia: ukrains'ki realii, zarubizhnyj dosvid: nauk.-analit. dop. Kyiv: TOV «Yurka Liubchenka». 2021. 54 s. (In Ukrainian)
Pavko A. I. Zahal'ni rysy j osoblyvosti pidhotovky pedahohichnykh kadriv v universytetakh Ukrainy u ХIХ — na pochatku KhKh st. Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal [Ukrainian Historical Journal]. 2010. No. 4. C. 99–115. (In Ukrainian)
Pavlova T. H. Istoriia, iakoi ne bulo: pro suchasnu mifotvorchist' v istorii vyschoi osvity Kharkova. Universitates. Nauka y prosveschenye [Universitates. Science and Education]. 2004. No. 2. S. 24–33. (In Ukrainian)
Posokhov S. I., Skrypniuk O. V. Pedahohichna osvita v Kharkivs'komu universyteti ХIХ — pochatku ХХ st.: problemy istorii ta istoriohrafii. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky [Scientific Notes of the Pedagogical Department]. 2001. Vyp. 6. No. 524. S. 205–213. (In Ukrainian)
Posokhov S. Y. Kafedra kak ynstytutsyonal'naia obschnost': iubylejnye zametky. Kharkivs'kyj istoriohrafichnyj zbirnyk [Kharkiv Historiographical Collection]. 2014. Vyp. 13. S. 4–19. (In Russian)
World Bank. 2018. World Development Report 2018: Learning to Realize Education’s Promise. Washington, DC: World Bank. URL: https://doi.org/10.1596/978-1-4648-1096-1 (accessed: 03.02.2025).
Zapadnyts'ka V. Vykorystannia dosvidu pidhotovky vchyteliv humanitarnykh spetsial'nostej u suchasnij praktytsi. Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka [Pedagogical Education: Theory and Practice]. 2015. Vyp. 18. S. 149–153. (In Ukrainian)
Авторське право (c) 2026 Вікторія Іващенко

Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).