Артаксій II та вбивство римлян у Великій Вірменії
Анотація
У 30 р. до н. е. за наказом вірменського царя Артаксія II всі римляни в царстві були вбиті. Однак цей злочин практично не вплинув на правління нового царя Вірменії та не спричинив відповідної реакції з боку римлян. При цьому значна присутність римлян у Вірменії в цей період не підтверджується ані матеріальними джерелами, ані нумізматичними даними. Більш раціональною може бути гіпотеза про римських купців, які стали жертвами вірменського меча, але їхня присутність у Великій Вірменії є лише припущенням. На думку автора, можна сказати, що римських громадян для розправ у Вірменії просто не вистачало. Очевидно, якщо жертви і були (а це не можна заперечувати, оскільки Артаксій саме силою захопив царство свого батька), то серед римських воїнів, які могли не встигнути залишити царство, коли були відкликані на допомогу Антонію. З тодішніми засобами зв’язку це не було б дивним. Тому можна стверджувати, що в царя Вірменії просто не було можливості влаштувати різанину, подібну тій, що була за часів Мітрідата в Азії. Автор уважає, що розповідь про вбивство римлян за наказом Артаксія ІІ, яке з об’єктивних причин не могло бути масовим, можливо віднести до сфери римської пропаганди, яка готувала ґрунт для можливого силового усунення царя Вірменії, однак відмова Августа від активних дій на Сході в 20-х рр. I ст. до н. е., очевидно, послабила інтенсивність поширення чуток про вбивство римлян. Спосіб повалення Артаксія II вже не вимагав популяризації розповідей про вбивства римських громадян, які, ймовірно, не виходили за межі Італії і практично не відображалися в джерелах. При цьому сам Август, імовірно, вважав, що пропаганда сформувала настільки негативне ставлення римлян до Артаксія II, що це дозволяло говорити про можливість перетворення Великої Вірменії на римську провінцію.
Завантаження
Посилання
Asdourian P. Die politischen Beziehungen zwischen Armenien und Rom von 190 v. Chr. bis 428 n. Chr. Ein Abriss der Armenischen Geschichte in dieser Periode. Venedig: Mechitaristenbuchdruckerei auf San Lazzaro, 1911. 196 S.
Badami C. La Traduction grecque des Res gestae divi Augusti. Saint-Denis: Connaissances et Savoirs, 2013. 214 p.
Baumgartner W. Artaxias (2). Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft: neue Bearbeitung / eds. A. Pauly, G. Wissowa, W. Kroll, K. Witte, K. Mittelhaus, K. Ziegler. Band II, Halbband 3. Stuttgart: Alfred Druckenmüller Verlag, 1896. S. 1326.
Botteri P. L’iscrizione greca del tempio: testo, traduzione, comment. Progetto Ancyra. Il tempio di Augusto e Roma ad Ankara / ed. P. Botteri. Trieste: EUT Edizioni Università di Trieste, 2018. PP. 41–114.
Brunt P. A. Roman Imperial Themes. Oxford: Clarendon Press, 1990. 551 p.
Brunt P.A. Review: Die Aussenpolitik des Augustus und die Augusteische Dichtung by Hans D. Meyer. JRS. 1963. 53, 1–2. PP. 170–176.
Brunt P.A., Moore J.M. Notes. Res Gestae Divi Augusti. The Achievements of the Divine Augustus / trans. P.A. Brunt, J.M. Moore. Oxford: Oxford University Press, 1967. PP. 38–81.
Centanni M. Ideologia imperiale ‘a fronte’ nel testo greco/latino delle Res Gestae: appunti sulla doppia versione del manifesto politico di Augusto. L’Indagine e la rima. Scritti per Lorenzo Braccesi / eds. M. Bassani, A. Debiasi, E. Pastorio, F. Raviola. Roma: «L’erma» di Bretschneider, 2013. PP. 333–353.
Chaumont M.-L. Échos de la campagne de Tibère en Arménie (20 av. J.-C.) dans une épigramme de Krinagoras. AC. 1992.61. PP. 178–191.
Chaumont M.-L. L'Arménie entre Rome et L'Iran. ANRW. 1979. II, 9, 1. PP. 71–194.
Cooley A. Res Gestae Divi Augusti: Text, Translation and Commentary. Cambridge: Cambridge University Press, 2009. 336 p.
Cooley A. The Res Gestae in its provincial contexts. Lampas. 2019. 52. PP. 262–275.
Cornwell H. Pax and the Politics of Peace: Republic to Principate. Oxford: Oxford University Press, 2017. 254 p.
Debevoise N.C. A Political History of Parthia. Chicago: University of Chicago Press, 1938. 303 p.
Dio Cassius. Roman History, Volume VI: Books 51-55 / trans. E. Cary, H. B. Foster Cambridge, MA : Harvard University Press, 1917. 492 p.
Gagé J. Res gestae divi Augusti: ex monumentis Ancyrano et Antiocheno latinis, Ancyrano et Apolloniensi graecis. Paris: Les Belles Lettres, 1935. 210 p.
Garsoian N. The Emergence of Armenia. The Armenian People from Ancient to Modern Times / ed. R. Hovannisian. Vol. I. New York: St. Martin's Press, 1997. 372 p.
Grosso F. La Media Atropatene e la politica di Augusto. Athenaeum. 1957. 35. PP. 240–256.
Gruen E. The expansion of the empire under Augustus. The Cambridge Ancient History, second edition / eds. A. Bowman, A. Cameron and P. Garnsey. Vol. 10. Cambridge: Cambridge University Press, 2005. PP. 147–197. DOI: https://doi.org/10.1017/CHOL9780521264303
Hunink V. Augustus, Mijn wapenfeiten (Griekse versie). Lampas. 2019. 52. PP. 251–261.
Kovacs F.L. Armenian Coinage in the Classical Period. Lancaster, Pennsylvania: Classical Numismatic Group. 2016. 83 p.
Levick B. Tiberius the Politician. London - New York: Routledge, 1999. 336 p.
Luther A. Zur Armenienfrage in augusteischer Zeit. Gymnasium. 2018. 125, 2. S. 179–192.
Luther A. Zur Regulus-Ode (Horaz, c. 3, 5). RhM. 2003. 146, 1. S. 10–22.
Magie D. Roman Rule in Asia Minor to the end of the third century after Christ. Vol. 1. Princeton: University Press, 1950. 723 p.
Mahlajuk A. V. Prostranstvo rimskogo mira v “Res gestae divi Augusti”. VDI. [Journal of Ancient History]. 2019. 79, 3. S. 653–677. (in Russian) DOI: https://doi.org/10.31857/S032103910007708-1
Makhlayuk A.V. Chto skazhet o nas istoriya?.. O nekotoryh aspektah i motivah memorial'noj politiki Oktaviana Avgusta. Istoricheskij vestnik. [Historical Reporter]. 2017. 19. S. 170–225. (in Russian)
Malavolta M. Arcani imperii. Lessico politico delle res gestae divi Augusti. Roma: Universitalia, 2009. 138 p.
Mommsen Th. Res Gestae Divi Augusti. Ex Monumentis Ancyrano et Apolloniensi. Berlin: Apud Weidmannos, 1883. 223 p.
Mommsen Th. Römische Geschichte. Band V. Berlin: Weidmannsche Buchhandlung, 1921. 659 S.
Pani M. Roma e i re d’Oriente da Augusto a Tiberio (Cappadocia, Armenia, Media Atropatene). Bari: Adriatica, 1972. 303 p.
Panov A. R. Rim na severo-vostochnyh rubezhah: vzaimootnoshenija s gosudarstvami Severnogo Prichernomor'ja i Zakavkaz'ja v I v. do n. je. — pervoj treti II v. n. je. Arzamas: AGPI, 2008. 359 s. (in Russian)
Patterson L.E. Antony and Armenia. TAPhA. 2015. 145, 1. PP. 77–105.
Ramage E.S. The Nature and Purpose of Augustus' “Res Gestae”. Stuttgart: Steiner, 1987. 168 p.
Reinhold M. From Republic to Principate: An Historical Commentary on Cassius Dio’s Roman History Books 49–52 (36–29 B.C.). Atlanta: Scholars Press, 1988. 261 p.
Res Gestae Divi Augusti. The Achievements of the Divine Augustus / trans. P.A. Brunt, J.M. Moore. Oxford: Oxford University Press, 1967. 98 p.
Rich J.W. Augustus, war and peace. Augustus / ed. J. Edmondson. Edinburgh: Edinburgh University Press, 2014. PP. 137–164.
Richardson J. The Language of Empire: Rome and the Idea of Empire from the Third Century BC to the Second Century AD. Cambridge; New York: Cambridge University Press, 2008. 220 p.
Ridley R. The Emperor’s Retrospect. Augustus’ Res Gestae in Epigraphy, Historiography and Commentary. Leuven/Dudley: MA: Peeters, 2003. 251 p.
Rochette B. Bilinguisme, traductions et histoire des textes dans l'Orient grec (ler-IVe siècle après J.-C.). RHT. 1997. 27. PP. 1–28.
Scheid J. Introduction. Res Gestae Divi Augusti. Hauts faits du Divin Auguste. / ed. J. Scheid. Paris: Les Belles Lettres, 2007. PP. VII- CXXXII.
Scullard H. H. From the Gracchi to Nero: A History of Rome from 133 B.C. to A.D. 68. London - New York: Routledge, 2011. 410 p.
Sherwin-White A.N. Roman Foreign Policy in the East: 168 B.С. to A. D. 1. London: Duckworth, 1984. 352 p.
Sicker M. The pre-Islamic Middle East. Westport: Bloomsbury Academic, 2000. 231 p.
Smykov E. V. Posle porazhenija: Mark Antonij, Armenija i Midija Atropatena v 35–33 gg. do n.je. Izvestija vysshih uchebnyh zavedenij. Severo-Kavkazskij region. Obshhestvennye nauki.[News of higher educational institutions. North Caucasian region. Social sciences]. 2018. 1. S. 112–116. (in Russian)
Sullivan R. Near Eastern Royalty and Rome, 100-30 BC. Toronto: University of Toronto Press, 1990. 523 p.
Syme R. The Roman Revolution. Oxford: Oxford University Press, 1939. 588 p.
Timpe D. Zur augusteischen Partherpolitik zwischen 30 und 20 v. Chr. WJA. 1975. 1. S. 155–169.
Vanotti G. Il testo greco delle "Res gestae divi Augusti": appunti per una interpretazione politica. GIF. 1975. 27. PP. 306–325.
Vardanyan R. Coinage in Armenia in the Hellenistic and Roman periods. History of monetary circulation in Armenia/ ed. R. Vardanyan. Yerevan: Central Bank of Armenia, 2018. PP. 32–60. (In Armenian)
Volkmann H. ‘Artaxias 2. Der Kleine Pauly. Lexikon der Antike in fünf Bänden / eds. K. Ziegler, W. Sontheimer. Band 1. München: Deutschen Taschenbuchverlag München, 1979. S. 617.
Wigtil D. N. The Ideology of the Greek Res Gestae. ANRW. 1982 II, 30, 1. PP. 624–638.
Zugravu N. Note şi comentarii. Res gestae divi Augusti. Iaşi; Editura Universităţii "Alexandru Ioan Cuza", 2004. PP. 123–308.
Авторське право (c) 2025 Сергій Литовченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
