Знищення, збереження та переосмислення міської культурної спадщини України під час російсько-української війни

Анотація

Статтю присвячено дослідженню проблем знищення, збереження та переосмислення міської культурної спадщини України в умовах російського військового вторгнення. Наголошується, що сьогодні охорона культурної спадщини залишається важливим напрямом гуманітарної політики України. Починаючи з 2014 р., російська військова агресія призвела до значних руйнувань українських міст. Злочинні дії російських військ на території України мають характер урбіциду, оскільки вони спрямовані на знищення гетерогенного культурно-символічного міського простору та різноманітності міської культурної спадщини. За висновками експертів, унаслідок російськоукраїнської війни культурна спадщина та культурна інфраструктура України зазнає найбільших знищень, руйнувань та пошкоджень від часу Другої світової війни. У статті відзначається, що за цих умов в Україні відбувається формування нових стратегій охорони культурної спадщини. Важливе значення мають різноманітні громадські ініціативи, волонтерський рух і допомога міжнародних організацій. Загалом Україна потребує довгострокової підтримки в галузі охорони культурної спадщини. Враховуючи різноманітність і багатогранність культурної спадщини України, важливим для її збереження стає застосування різних підходів і технологій. Зокрема цифрові технології мають сприяти покращенню обліку та забезпечити диджиталізацію об’єктів культурної спадщини. Зроблено висновок, що російська військова агресія спричинила певний «поворот» в розумінні й ставленні до культурної спадщини в Україні. Важливого значення набули пошук і відродження традиційних складників національної культури, а також критичне переосмислення російської імперської та радянської спадщини. Наголошується, що масштабна російська військова агресія спровокувала в українських містах чергову хвилю зміни топонімів, демонтування певної категорії міських пам’ятників, переформатування музейних експозицій тощо.