Масове мистецтво або мистецтво для мас: стрит-арт у Харкові
Анотація
Стаття присвячена одному з напрямів мистецтва постмодернізму – стрит-арту, який набув поширення в Харкові на межі ХХ–ХХІ ст. Цей вид сучасного мистецтва швидко завоював симпатії харків’ян і знайшов своїх прихильників серед великої групи молодих художників-новаторів (як професіоналів, так і любителів, як окремих авторів, так і творчих колективів), які працюють у цьому стилі. Створення муралів швидко перетворилося зі стихійної роботи на керовану з боку міської влади, яка підтримала подібні зміни міського простору. На межі ХХ–ХХІ ст. перші муральні портрети в Харкові створювались стихійно, без жодного загального містобудівного плану. Останнім часом спочатку міське архітектурне управління, а потім Департамент культури Харківської міської ради взяли під свій контроль такі роботи, і подібна діяльність стала більш керованою і планомірною. До Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради звертаються художники з ініціативою створити мурал на конкретному будинку і надають його ескіз. Тобто художники самі вибирають образ, який буде створений. Для того, щоб таке зображення було створено, потрібно передусім узгодити це питання з власниками будинку, на якому планується розміщення зображення. При цьому виникає проблема в тому, хто буде підтримувати малюнок після його створення, адже гроші на його можливу реставрацію міським бюджетом не передбачаються, а частина муралів вже потребує оновлення. В статті розглянуто найбільш характерні зразки цього мистецтва в Харкові, виокремлено кілька поширених типів. Зроблено висновок про загалом позитивний вплив стрит-арту на зовнішній вигляд міста, яке стало більш яскравим і наповнилося новими смислами і змістом. Відзначається, що мурали і графіті виконують не лише декоративну, але й культурну роль. Головними героями харківських муралів є уродженці міста та видатні діячі, які зробили помітний внесок у світове мистецтво, науку та літературу.
Завантаження
Посилання
Бусел, В. Т. (укл.). Великий тлумачний словник сучасної української мови. Київ, Ірпінь, 2005.
Бычек, А., Чернета, Е. Хроники одной стены: в Харькове разгорелась «война» из-за закрашеного стрит-арта Гамлета. Available at:
Демченко, В. В., Горда, О. В., Ткач, З. В. Особливості топології графіті як історичних написів. Available at:
Энциклопедический словарь живописи. Западная живопись от средних веков до наших дней. Москва, 1997.
Граффити. В: Большой энциклопедический словарь. Искусство. Москва, 2001, c. 134.
Голуб, О. Є. Графіті. У: Енциклопедія Сучасної України, т. 6. Київ, 2006, с. 379.
Ивашкевич, В. В Харькове открылся фестиваль «Mural Fest». Городские многоэтажки разрисуют уличные художники из Европы. Available at:
Kailas-V. Наша цель – трансформация окружающего пространства. Харьковские известия. 17 августа, 2016. Available at:
Клепнева, В. А. Стрит-арт: искусство или вандализм? 2015. Available at:
Кудряшов, И. Это что за художество? Стрит-арт и искусство. Available at:
Лигостаева, С. Гамлет Зиньковский, художник, мастер стрит-арт. УКРИНФОРМ. 27 октября, 2018. Available at:
«Митасов-ленд»: двор в котором жил Олег Митасов. Available at:
О муралах. Available at:
Павлова, О. Г., Проценко, М. В. Тарас Шевченко і Харківський університет: до 200-річчя Кобзаря. Харків, 2014.
Соколинская, А. Стрит-арт – между хулиганством и искусством. День. 17 июля, 2013. Available at:
У Харкові пошкодили мурал Героям Крут. УКРІНФОРМ. 10 травня, 2017. Available at:
Авторське право (c) 2020 Янкул О. М.
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).