Функціонування архаїзмів у китайськомовному художньому дискурсі

Анотація

У статті досліджено особливості використання архаїзмів на матеріалі історичних романів китайських письменників. У цілому розглядається застаріла лексика, яка включає архаїзми, історизми, чен’юї та веньянізми. Стисло розглянуто по­няття «дискурс» та «текст», також уточнено поняття «художній дискурс», китайськомовний художній історичний дискурс. Наведено класифікацію архаїзмів, виділено такі групи архаїзмів: лексичні архаїзми, лексико-фонетичні архаїзми, семан­тичні архаїзми. Розглянуто граматичні конструкції та фразеологізми «чен’юї», що також виконують стилістичну функцію завдяки архаїчним лексичним частинам та застарілій граматиці. Освітлено джерела утворення архаїчної лексики та її трак­тування у китайській філології. Під час аналізу прикладів із китайськомовних історичних творів продемонстровано функ­ціонування виокремлених груп архаїзмів, тобто реалізацію стилістичної функції архаїзмів – посилення зв’язку з епохою, додавання забарвлення мові, оцінної тональності, емоційного ставлення до персонажів твору. Архаїзми як стилістичне явище слугують інструментом в руках письменника для більш точної деталізації певної епохи. У результаті аналізу встанов­лено, що архаїчна лексика відіграє важливу роль у створенні художніх творів, особливо, коли мова йде про написання істо­ричних романів. Зазначено, що архаїзми стають такими через прогрес суспільства, з плином часу переходять до пасивного словника мови, а також набувають нові функції в окремих типах сучасного дискурсу. Встановлено, що архаїчна лексика ві­діграє важливу роль в китайській художній літературі, виконує суттєво важливі функції в дискурсі, збагачує образну оцінку описаних в творах реалій, презентує історичну епоху. В перспективах подальших досліджень зазначено про необхідність і доцільність вивчення ролі застарілих слів та їх прагматичних функцій у сучасній китайській публіцистиці, політичному та офіційно-діловому дискурсах, а також у китайських історичних серіалах.