Національні стереотипи як проблема перекладу

Анотація

Статтю присвячено вивченню впливу національних стереотипів (етностереотипів) на створення образу у вихідному та його перестворення у цільовому художньому дискурсі. Актуальність дослідження зумовлено активною розбудовою імагології – наукової галузі, фокус уваги якої поступово зміщується з художніх особливостей образотворення на мовностилістичні засоби його імплементації в різних мовах та культурах. Метою дослідження є вивченні національних гетеростереотипів як проблеми перекладу на матеріалі твору “A short history of tractors in Ukrainian” британської письменниці Марини Левицької, який став показовим прикладом маніпулятивної репрезентації образу українця в сучасній британській літературі, та двох його перекладів – українською та російською мовами. Об’єктом дослідження є національні стереотипи як чинник формування художнього образу, а предметом аналізу – їхні мовностилістичні маркери у першотворі та друготворі. Серед методів дослідження провідну роль грають: метод «приписування якостей» Катца–Брейлі, на основі якого здійснювалося виявлення стереотипів відносно персонажів роману; методи лексико-семантичного, стилістичного та контекстуального аналізу задля ідентифікації засобів актуалізації стереотипів; метод порівняльного аналізу для зіставлення як вихідного тексту з цільовим, так і двох цільових текстів між собою. Такий підхід уможливив не тільки усвідомлення задіяних перекладацьких стратегій, а й обґрунтування їхніх відмінностей. Залучення множинних перекладів показало, що відтворення мовностилістичних засобів створення художнього образу обумовлюється дією ідеологічного чинника. У випадках, коли ставлення до стереотипізованого образу у приймаючій культурі є нейтральним або позитивним, перекладач може вдаватися до стратегії пом’якшення негативного стереотипу, натомість у випадку негативного ставлення перекладач, навпаки, може навмисно загострювати негативні характеристики.