Адресованість імплікатур у драматургічному дискурсі
Анотація
У статті аналізуються висловлення з імплікатурами в персонажному мовленні німецькомовного драматургічного дискурсу на матеріалі п’єси німецького драматурга Курта Флатова «Гроші в банку», яка презентує ситуативний тип драматургічного діалогу та наслідування розмовного мовлення. Адресованість імплікатур становить спрямованість перлокутивної мети мовця донести імплікатуру на певного адресата, залежно від рівня комунікації. Орієнтація мовця на адресата в інтендуванні імплікатур корелює з двома рівнями комунікації драматургічного дискурсу поза його сценічної реалізації – горизонтальної (комунікації персонажів) та вертикальної (комунікації автора з читачем). Залежно від комунікативної установки мовця та рівня комунікації адресованість імплікатур демонструє п’ять типів. Перші два типи стосуються горизонтальної комунікації, третій – вертикальної, четвертий і п’ятий передбачають подвійне інтендування імплікатури – одразу на двох рівнях. Перший тип адресованості є найбільш частотним: персонаж 1 (мовець) у своєму висловленні передає імплікатуру адресату / групі адресатів (персонажу 2 / персонажам 1, 2, 3...). Другий тип адресованості стосується непрямого мовленнєвого спілкування на рівні горизонтальної комунікації: персонаж 1 (мовець) передає імплікатуру у своєму висловленні не прямому адресату (персонажу 2), а непрямому (персонажу 3). Третій тип адресованості заторкує тільки вертикальну комунікацію: автор передає імплікатуру читачу у висловленні персонажа 1, спрямованому на персонажа 2; персонажів-адресатів може бути і декілька. У разі четвертого типу адресованості відбувається подвійне інтендування імплікатури: персонаж 1 (мовець) передає імплікатуру персонажу 2 (адресату) у своєму висловленні, і водночас автор передає імплікатуру читачу у цьому висловленні. П’ятий тип адресованості теж становить подвійне інтендування імплікатури, але із залученням непрямого адресата: персонаж 1 (мовець) передає імплікатуру не прямому адресату (персонажу 2), а непрямому (персонажу 3) у своєму висловленні, і водночас автор передає імплікатуру читачу у цьому висловленні.
Завантаження
Посилання
Arutjunova, N. D. (1999). Jazyk i mir cheloveka [Human language and world]. Moscow: Jazyki russkoj kul’tury Publ. (in Russian)
Bezugla, L. R. (2007). Verbalizaciya implicy`tny`x smy`sliv u nimecz`komovnomu dialogichnomu dy`skursi [Verbalization of implicit meanings in German dialogic discourse]. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University Press. (in Ukrainian)
Bezugla, L. R. (2009). Dialog, dialogichny`j tekst ta dialogichny`j dy`skurs [Dialogue, dialogic text and dialogic discourse].
Visnyk Kharkiv. nats. un-tu im.V.N. Karazina [V.N. Karazin Kharkiv National Univ. Messenger], 867, 3–8. (in Russian)
Benvenist, E. (2002). Obshhaja lingvistika [General linguistics]. Moscow: Editorial URSS Publ. (in Russian)
Bogdanov, V. V. (2007). Predlozhenie i tekst v soderzhatel’nom aspekte [Sentence and text in a meaning aspect]. St. Petersburg: University Press, Faculty of Philology. (in Russian)
Bjuler, K. (2000). Teorija jazyka. Reprezentativnaja funkcija jazyka [Language theory. Representative function of language]. Moscow: Progress Publ. (in Russian)
Kljuev, Ye.V. (2002). Rechevaja kommunikacija: uspeshnost’ rechevogo vzaimodejstvija [Speech communication: the success of speech interaction]. Moscow: RIPOL KLASSIK Publ. (in Russian)
Kubrjakova, Ye. S. (2004). Jazyk i znanie: Na puti poluchenija znanij o jazyke. Chasti rechi s kognitivnoj tochki zrenija. Rol’ jazyka v poznanii mira [Language and knowledge: On the way of obtaining knowledge about the language. Parts of speech from a cognitive point of view. The role of language in the knowledge of the world]. Moscow: Jazyki slavjanskoj kul’tury. (in Russian)
Lagutin, V. I. (1991). Problemy analiza hudozhestvennogo dialoga [Problems of fiction dialogue analysis]. Kishinev: Shtiinca Publ. (in Russian)
Lukin, V. A. (2011). Hudozhestvennyj tekst: Osnovy lingvisticheskoj teorii. Analiticheskij minimum [Fiction text: Foundations of linguistic theory. Analytical minimum]. Moscow: Os’-89 Publ. (in Russian)
Mechkovskaja, N. B. (2009). Kak izmenilis’ antinomii «govorjashhij – slushajushhij» i «avtor – chitatel’» v vek interneta? [How have the antinomies “speaking – listening” and “author – reader” changed in the age of the Internet?]. Gorizonty sovremennoj lingvistiki: Tradicii i novatorstvo [The Horizons of Contemporary Linguistics: Tradition and Innovation], 207–221.
Pochepcov, G. G. (2009). Izbrannye trudy po lingvistike [Selected papers in linguistics]. Kharkiv: V. N. Karazin Kharkiv National University Press. (in Russian)
Jakobson, R. O. (1975). Lingvistika i pojetika [Linguistics and poetics]. Strukturalizm: «za» i «protiv» [Structuralism: Pros and cons], 193–230. (in Russian)
Grice, H. P. (1975). Logic and conversation. Syntax and semantics, 3, 41–58.
Hundsnurscher, F. (1994). Dialoganalyse und Literaturbetrachtung. In E. Weigand (Ed.), Concepts of Dialogue: Considered from the Perspective of Different Disciplines (pp. 77–105). Tübingen: Niemeyer.
ILLUSTRATORY REFERENCES
Flatow, C. (1995). Das Geld liegt auf der Bank und noch mehr Theater. München: Langen Müller.
