ВПЛИВ СПРИЙНЯТТЯ ПАРНОСТІ НА ПРОЦЕС ДЕРИВАЦІЇ З ЧИСЛІВНИКІВ "ОДИН" ТА "ДВА"
Анотація
Метою цієї дослідницької роботи є опис взаємозв'язку між бінарним мисленням давніх людей та формуванням поняття числа. Об'єктами дослідження є палеографічні, етнопсихологічні та біологічні дослідження, що вивчають розвиток принципів рахування та кількісних уявлень первісних людей та відображають поняття дуальності. Предметами дослідження є числа ‘один’ та ‘два’, а також вплив значення на форми та похідні цих числівників у германських мовах. Проаналізовані дослідження дозволяють зробити висновок, що розвиток перших числівників бере свій початок в бінарному мисленні, яке ґрунтується на здатності ділити ціле на частини. Тісний зв’язок із навколишнім світом та вроджена спроможність усвідомлювати парність деяких індивідів у періоді верхнього палеоліту зумовили викарбoвування перших двох чисел, надалі і числівників у протоіндоєвропейській мові. Обидва числівника походять від одного кореня, форму якого можна простежити до протоіндоєвропейського слова ‘kwa’ як частини цілого, тобто ‘дві руки’. Початкове значення бінарної єдності, спочатку розділилось на ‘частину і ціле’. Пізніше ці значення розростаються ще більше (симетрія, повнота, суперечливість, розгалуження, злиття, поєднання, однаковість, рівність, повторюваність, послідовність, узгодженість, надмірність, додавання), створюючи діахронічну, незліченну кількість похідних від єдиного кореня ‘один і два’ - ‘kwa’. Бінарний характер індоєвропейського мислення впливав як на повсякденне життя, так і на релігію, що було реалізовано в пізньому, дописьмовому періоді та підтверджено археологічними знахідками. Рудиментарні сліди примітивного бінарного мислення відображені в сучасних реаліях і їх можна знайти у всіх мовах індоєвропейської мовної групи. Подальші дослідження охоплюватимуть вплив сприйняття парності на виникнення подальших чисел шляхом поєднання та фракціонування.
Завантаження
Посилання
Alekseev V.P. (1976) K proishozhdeniju binarnyh oppozicij v svjazi s vozniknoveniem otdel'nyh motivov pervobytnogo iskusstva [To the Origin of Binary Oppositions in Connection with the Emergence of Individual Motives of Primitive Art] // Pervobytnoe iskusstvo – Primitive art. 40–46 (in Russian)
Barkar U.I. (2014) Ponyattya chysel ‘odyn’ / ‘dva’ ta yikh realіzatsіya v nіmets'kii і Ukrayins'kіi movakh (semantyko-etimologіchne doslіdzhennya) [Notions of numbers ‘one’/’two’and their realization in German and Ukrainian languages (a semantic-etymological research)]: Diss. kand. filol. nauk Odessa. 256. (in Ukrainian)
Zinder L. (1968). Istoricheskaja morfologija nemeckogo jazyka [The historical morphology of the german language]. Saint Petersburg : Prosveshenie. 264. (in Russian)
Rybakov B. A. (1994) Jazychestvo drevnih slavjan [The ancient Slavic paganism]. Moskow : Nauka. 608. (in Russian)
Taranec V. G. (1999). Proishozhdenie ponjatija chisla i ego jazykovoj realizacii [Origin of the numeric notion and its lingual formation]. Odessa: Astroprint. 116. (in Ukrainian)
Frolov B.A. (1974). Chisla v grafike paleolita [Numbers in Paleolithic graphics]. Novosibirsk: National University Press. 239. (in Russian)
Chemodanov N. S. (1978). Hrestomatija po istorii nemeckogo jazyka [A German language history reader]. Moscow: Vysshaja shkola. 288. (in Russian)
Frank, M., Everett, D., Fedorenko, E., & Gibson, E. (2008). Number as a cognitive technology: Evidence from Pirahã language and cognition. Cognition, 108(3), 819-824.
Kerns, J., & Gonda, J. (1954). Reflections on the Numerals 'One' and 'Two' in the Ancient Indo- European Languages. Language, 30(2), 285.
Kristiansen, K., Olander, T., & Olsen, B. (2019). Tracing the Indo-Europeans. Oxbow Books. 183.
Lexer, M. (1979). Mittelhochdeutsches Handwörterbuch [Middle High German Dictionary]. Stuttgart: Hirzel. 800. (in German)
Plodowski, A., Swainson, R., Jackson, G., Rorden, C., & Jackson, S. (2003). Mental Representation of Number in Different Numerical Forms. Current Biology, 13(23), 2045-2050.
Schützeichel, R. (2004). Althochdeutscher und Altsächsischer Glossenwortschatz [Old High German and Old Saxon Tesaurus]. Tübingen: Max Niemeyer. 6630. (in German)
Szymanik, J. (2018). Quantifiers and cognition (1st ed.). Switzerland: Springer. 211.
Temple, E., & Posner, M. (1998). Brain mechanisms of quantity are similar in 5-year-old children and adults. Proceedings Of The National Academy Of Sciences, 95(13), 7836-7841.
Varella, S. (2019). Lexicon and word formation. Handbooks Of Linguistics And Communication Science (HSK), 45(1), 52-63.
Vries, J. (1970). Altgermanische Religionsgeschichte [Oldgermanic history of religion]. Berlin: W. de Gruyter. 625. (in German)