Біоенергетичне продукування на сільськогосподарських землях Словаччини
Ключові слова:
енергетичні параметри ґрунту, енергетична продуктивність, сільськогосподарські землі
Анотація
Рассчитан биоэнергетический потенциал накопления и производительности словацких сельскохозяйственных почв. Энергетически наиболее продуктивными являются такие типы почв, как Черноземы (88,6 ГДж / га -1 ) и Moллик Флювисоли (76,14 ГДж / га -1 ). Наименьшим энергетическим производством обладают Глеесоли, Органосоли, Солонцы и Литосоли (31,63 ГДж / га -1 ). Энергия, накапливаемая в сельхозугодьях растениями варьируется в зависимости от представленного грунта и его свойств. Самая низкая накопительная способность была найдена в Камбисолях (0.7-1.8%), а самая высокая в Регосолях (3.1-7.0%).
Завантаження
##plugins.generic.usageStats.noStats##
Як цитувати
Vilček, J., & Лісняк, А. А. (1). Біоенергетичне продукування на сільськогосподарських землях Словаччини. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна серія «Екологія», (944), 58-61. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/ecology/article/view/755
Розділ
Екологічні дослідження геосистем
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
