Засоби конструювання модальних значень у французькому манускрипті XVIII століття
Анотація
У дослідженні встановлено специфіку конструювання модальних значень у французькому манускрипті Herbier Medical contenant vingt et une classes de plantes usuelles dont on fait le plus frequemment usage dans la pratique de la Medicine Rangées selon les vertus qui leur sont les plus generallement reconnues (1759) за допомогою конструкцій із неозначено-особовим займенником ON. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю комплексного осмислення мовно-дискурсивних механізмів конструювання значення у французькому науковому тексті XVIII століття, що розглядаються як елементи історично змінної системи знання (у дусі М. Фуко) у манускрипті – медичному гербарії, який поєднує описово-класифікаційну та медико-прескриптивну функції.
У манускрипті виявлені типи модальності, які кваліфікують пропозиційний зміст відносно різних параметрів: епістемічна модальність – відносно впевненості і ймовірності висловлення як достовірне, верифіковане і звичне; деонтична – відносно нормативності і допустимості як необхідність, припис, дозволеність чи забороненість лікувальних процедур; алетична модальність – відносно логіко-онтологічної можливості як типове й природно закономірне; аксіологічна модальність оцінює висловлення як позитивне/негативне за ефективністю або шкідливістю описаних лікувальних практик. З позицій когнітивної антропології конструкції з неозначено-особовим займенником ON є засобами конструювання значень ДОСТОВІРНОСТІ, НЕОБХІДНОСТІ, МОЖЛИВОСТІ та ЦІННОСТІ у науковій сфері ботаніки та медицини.
Домінантними значеннями в тексті манускрипту є регулятивні, актуалізовані через деонтичну модальність, оскільки більшість висловлень конструює значення нормативної регламентації лікувальних, терапевтичних і рецептурних процедур. Модальність у рукописі має нелінійну організацію: межі окремих типів не є жорстко окресленими, а є взаємопроникними. Конструкції з неозначено-особовим займенником ON слугують інструментом деперсоналізованого способу подання інформації, який був визначальним для французького наукового й медичного дискурсу.
На макрорівні конструювання значень в манускрипті організовано за культурною схемою, що передбачає розгортання ментальних уявлень: ДОСТОВІРНЕ ЗНАННЯ ПРО РОСЛИНУ → НЕОБХІДНІСТЬ ЛІКУВАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИНИ → МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РОСЛИНИ → ЛІКУВАЛЬНА ЦІННІСТЬ РОСЛИНИ відповідно до епістеми доби Просвітництва.
Завантаження
Посилання
Brytvin, D. V. (2025). Typological differences in the expression of modality in the French and Ukrainian Languages. Nova filolohiia, 100, 10–16. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-100-2 (in Ukrainian).
Cabinet of Ministers of Ukraine. (2004). The State Register of Scientific Objects of National Assets: Register 4 (supplemented). Appendix to the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of September 22, 2004, No. 1241. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1241-2004-%D0%BF#Text (in Ukrainian).
Chaeyoung, L. (2024). La phraséologie dans le discours scientifique oral en français : formules de prise en compte de l’allocutaire (Doctoral dissertation, Université Grenoble Alpes). Grenoble, France. Retrieved from https://theses.hal.science/tel-04996629v1
D'Andrade, R. G. (1995). The development of cognitive anthropology. Cambridge, UK: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139166645
Dictionnaire de l’Académie française. (1740a). Dictionnaire de l’Académie française (3e éd., Vol. 1). Retrieved from https://www.dictionnaire-academie.fr/
Dictionnaire de l’Académie française (1740b). Dictionnaire de l’Académie française (3e éd., Vol. 2). Retrieved from https://www.dictionnaire-academie.fr/
Dictionnaire de l’Académie française (1762a). Dictionnaire de l’Académie française (4e éd., Vol. 1). Retrieved from https://www.dictionnaire-academie.fr/
Dictionnaire de l’Académie française (1762b). Dictionnaire de l’Académie française (4e éd., Vol. 2). Retrieved from https://www.dictionnaire-academie.fr/
Foucault, M. (2014). L'archéologie du savoir. Paris : Gallimard.
Gosselin, L. (2010). Les modalités en français: La validation des représentations. Amsterdam, Netherlands & New York, NY: Rodopi. https://doi.org/10.1163/9789042027572
Herbier Medical contenant vingt et une classes de plantes usuelles dont on fait le plus frequemment usage dans la pratique de la Medecine Rangées selon les vertus qui leur sont les plus generallement reconnues. (1759). Manuscript. Retrieved from: http://surl.li/uetrk
Ivanova, N. H. (2021). Heminated two-letter complexes in a French-language manuscript of the seventeenth century (graphic features). Scientific Bulletin of the International Humanities University. Series: Philology, 52(1), 62–67. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2021.52-1.15 (in Ukrainian).
Ivanova, N. H. (2024). Hyphen as a non-letter sign of French orthography in an 18th-century French-language manuscript. In N. V. Kondratenko (Ed.), A new linguistic paradigm: Directions and prospects (pp. 86–110). Vinnytsia, Ukraine: TVORY. (in Ukrainian).
Ivanova, N. H., & Таrasova, О. А. (2020). Cohesion, coherence and thematic progression: a French-language scientific manuscript of the eighteenth century. Modalități conceptuale de dezvoltare a științei moderne: colecție de lucrări științifice «ΛΌГOΣ» cu materiale conferinței științifice și practice internaționale, 3, 101–102. http://dx.doi.org/10.36074/20.11.2020.v3.33 (in Ukrainian).
Іvanova, N., Pakhalkova-Soich, T., & Prysiazhniuk, O. (2021). Structural and compositional model of 18th century scientific text. Manuscript and Book Heritage of Ukraine, 27, 35–56. https://doi.org/10.15407/rksu.27.035.
Le Querler, N. (2004). Les modalités en français. Revue belge de philologie et d'histoire, 82(3), 643–656. Retrieved from https://www.persee.fr/doc/rbph_0035-0818_2004_num_82_3_4850 (in French).
Nichyi, V. V. (2014). Peculiarities of the use of impersonal constructions in the French language. Philological Sciences, 4, Syntax: Structure, Semantics, Function. Retrieved from http://www.rusnauka.com/18_APSN_2014/Philologia/4_169454.doc.htm (in Ukrainian).
Riegel, M., Pellat, J.-Ch., & Rioul, R. (2018). Grammaire méthodique du français (7e éd.). Paris, France: Presses Universitaires de France (in French).
Sharifian, F. (2017). Cultural linguistics: The state of the art. In F. Sharifian (Ed.), Advances in cultural linguistics (pp. 1–28). Singapore: Springer.
Shynkaruk, V. D. (2014). Theoretical aspects of distinguishing the concepts of modus and dictum. International Bulletin: Culturology. Philology. Musicology, 2(3), 165–172 (In Ukrainian).
Strauss, C. (2019). Language, culture, and social anthropology. In F.Sharifian (Ed.), The Routledge handbook of language and culture (pp. 386-400). London, UK: Routledge.
Strauss, C., & Quinn, N. (1997). A cognitive theory of cultural meaning. Cambridge, UK: Cambridge University Press.
Vion, R. (2001). Modalités, modalisations et activités langagières. Marges linguistiques, 2, 209–231. Retrieved from http://www2.lpl-aix.fr/~fulltext/1324.pdf (in French).
Vold, E. T. (2008). Modalité épistémique et discours scientifique : une étude contrastive des modalisateurs épistémiques dans des articles de recherche français, norvégiens et anglais (Doctoral dissertation, University of Bergen). Bergen, Norway. Retrieved from https://bora.uib.no/bitstream/handle/1956/2653/Dr.Avh._Eva_T_Vold.pdf?sequence=1 (in French).
Авторське право (c) 2026 Наталія Іванова, Ірина Шевченко
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
