Наратив «Дипломатія спадщини ЄС» у предметно-мовному навчанні: лінгвокогнітивний підхід
Анотація
Це дослідження, виконане з позицій прикладної лінгвістики, демонструє поєднання ідей і здобутків політичної наратології, когнітивної лінгвістики і предметно-мовного навчання (CLIL), в якому іноземною мовою, що опановується, є англійська. Дослідження демонструє, як тема “Дипломатія спадщини ЄС”, важлива для сьогоднішнього наративного простору європейської політики, може викладатися у предметно-мовному контексті із застосуванням когнітивних онтологій як техніки навчальної «підтримки» (скаффолдінгу). Побудова когнітивних онтологій, запропонованих у цій роботі, відбувається із залученням «граматики моделювання» за участі базисних пропозиційних схем (БПС), схарактеризованих у семантиці лінгвальних мереж (Жаботинська 2019) – лінгвокогнітивній концепції, спрямований на структурування інформації, що передається мовними засобами. Як механізм підтримки для вивчення теми «Дипломатія спадщини ЄС», що викладається студентам- міжнародникам, когнітивна онтологія забезпечує систематизацію контенту теми і його наративну когерентність, завдяки чому формується розуміння студентами того, ЩО казати. Крім того, онтологічне аранжування теми обґрунтовує її поділ на навчальні модулі та їхні складники. Когнітивна онтологія стає також засобом для впорядкування фразових сетів автентичних англійських словосполучень, які описують тему, що сприяє засвоєнню мови та підвищує у студентів розуміння того, «ЯК сказати». У дослідженні стверджується, що когнітивні онтології є не лише ефективним інструментом навчання, але й корисним інструментом для розвитку здатності студентів адекватно обробляти професійно релевантний контент та створювати зв'язні та цілісні наративи цього контенту – навички, яких конче потребує сучасне суспільство, занурене в інформаційно-комунікаційні потоки.
Завантаження
Посилання
Banirostam, T., Mirzaie, K., & Fesharaki, M. N. (2012). A conceptual model for ontology-based learning. International Journal of Research in Computer Science, 2(6), 1–6. https://doi.org/10.7815/IJORCS.26.2012.050
Borst, W. (1997). Construction of engineering ontologies for knowledge sharing and reuse (PhD thesis, Institute for Telematica and Information Technology, University of Twente, Enschede, The Netherlands).Retrieved from https://research.utwente.nl/en/publications/construction-of-engineering-ontologies-for-knowledge-sharing-and-/
Chaban, N., Zhabotynska, S., & Knodt, M. (2023). What makes strategic narrative efficient: Ukraine on Russian e-news platforms. Cooperation and Conflict, 58(4), 419-440. https://doi.org/10.1177/00108367231161272
Cinganotto, L., Benedetti, F., & Guida, M. (2019). Guidelines on CLIL methodology. Developed in the framework of the European project CLIL for STEAM Project number: 2019-1-PL01- KA201-065027. Università Telematica degli Studi. Retrieved from: https://clil4steam.pixel-online.org/files/results/Guidelines%20on%20CLIL%20Methodology.pdf
Fajardo-Dack, T., Argudo, J., C., & Abad, M. (2010). Language and teaching methodology features of CLIL in university classrooms: a research synthesis. Colombian Applied Linguistics Journal, 22(1), 40–54.
Coyle, D., Hood, P., & Marsh, D. (2010). CLIL: content and language integrated learning. Cambridge: Cambridge university press.
Gang, H. (2022). The Application of narrative research in international relations. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, vol. 673 2022 3rd International Conference on Language, Art and Cultural Exchange (ICLACE 2022), 258–261. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/362198469_The_Application_of_Narrative_Research_in_International_Relations
Guarino, N., Oberle, D., & Staab, S. (2009). What is an ontology? In N. Guarino, D. Oberle, & S. Staab (Eds.), Handbook on Ontologies (pp. 1–17). Berlin – Heidelberg: Springer-Verlag.
Gruber, T. R. (1993). A Translation approach to portable ontologies. Knowledge Acquisition, 5(2), 199–220.
Li, Z., Yang, M. C., & Ramani, K. (2009). A methodology for engineering ontology acquisition and validation. Artificial Intelligence for Engineering Design, Analysis and Manufacturing, 23, 37–51. https://doi.org/10.1017/S0890060409000092
Mahan, K. R. (2022). The comprehending teacher: scaffolding in content and language integrated learning (CLIL). The Language Learning Journal, 50(1), 74–88. https://doi.org/10.1080/09571736.2019.1705879
Marsh, D. (1994). Bilingual education and content and language integrated learning. International Association for Cross-cultural Communication, Language Teaching in the Member States of the European Union (Lingua). Paris: University of Sorbonne.
Miskimmon, A., O’Loughlin, B., & Roselle, L. (2013). Strategic narratives: communication power and new world order. New York – London: Routledge.
Narratives and story-telling in UR theory. (n.d.). Flashcards World. Retrieved November 11, 2025, from https://flashcards.world/flashcards/sets/1cd4004d-0cfd-4b5a-a38d-f38e337d96d3/
Roberts, G. (2006). History, theory and narrative turn in IR. Review of International Studies, 34(4), 703–714. http://doi.org/10.1017/S0260210506007248
Shanks, G., Tansley, E., & Weber, R. (2003). Using ontology to validate conceptual models. Communications of the ACM, 46(10), 85–89. https://doi.org/10.1145/944217.944244
Smith, B. (2003). Ontology. In L. Floridi (Ed.), Guide to the philosophy of computing and information (pp. 155–166). Oxford: Blackwell.
Sowa, J. F. (2001). Building, sharing, and merging ontologies. Retrieved from http://www.jfsowa.com/ontology/ontoshar.htm
Studer, R., Benjamins, R., & Fensel, D. (1998). Knowledge engineering: Principles and methods. Data & Knowledge Engineering, 25(1–2), 161–198.
Waisbord, S. (2019). The 5Ws and 1H of digital journalism. Digital Journalism, 7(3), 351–358. https://doi.org/10.1080/21670811.2018.1545592
Zhabotynska, S. A. (2020). Types of ontologies for narrative-based concepts (a case of media narratives of COVID-19). The 3rd International Scientific-Practical Conference “Topical Problems of Romance and Germanic Philology Within the Context of Anthropocentric Paradigm”, 19–22. Kyiv: National Pedagogical Dragomanov University. Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1j1cD6Zoy_UjWr5j-j3hkBt0hVXXqtX2T/view
Zhabotynska, S. A. (2019). Semantics of lingual networks in the Active Learner’s Combinatory Thesausus. Studia Philologica, 13, 17–27. https://doi.org/10.28925/2311-2425.2019.13.3 (in Ukrainian).
Zhabotynska, S., & Plakhotniuk, Ye. (2020). The active learner's construction-combinatory thesaurus: User-driven principles of compiling (a cognitive linguistic approach). Cognition, communication, discourse, 21, 93–107. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-21-07
Авторське право (c) 2025 Світлана Жаботинська, Анастасія Велікан
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
