Розкриваючи екологічний сторітелінг: мультимодальні шари смислу в екологічних відео Грінпіс
Анотація
Стаття досліджує еко-сторітелінг як процес конструювання смислу в екологічних відео природоохоронної організації Грінпіс, акцентуючи на семіотичних і когнітивних аспектах у межах мультимодального підходу. Поєднуючи ідеї мультимодального аналізу дискурсу та когнітивної семіотики, дослідження аналізує, як відеоролики Грінпіс конструюють екологічні проблеми через взаємодію семіотичних модусів на різних рівнях смислотворення. У статті представлено модель семіотичного простору відеороликів, яка висвітлює взаємодію знаків, залучених у ситуацію та вбудованих у світогляд. Ця модель дозволяє розрізнити три шари смислу у відео: утілеснений, референційний та ідеологічний. Еко-сторітелінг передбачає стратегічне використання мультимодальних елементів – візуальних і слухових модусів, котрі вміщують вербальні, невербальні та кінематографічні ресурси. Ці елементи створюють наративи на утілесненому, референційному та ідеологічному рівнях, мета яких не лише інформувати про екологічні проблеми, але й спонукати глядачів до активної участі у захисті довкілля. Дослідження розглядає роль мультимодальних засобів у конструюванні кожного смислового шару та аналізує процес концептуальної інтеграції на основі теорії мережі ментальних просторів П. А. Брандта. У рамках запропонованого підходу утілеснені, референційні та ідеологічні смисли взаємодіють через ментальні простори, створюючи наратив, котрий підкреслює невідкладність екологічних дій. Це дослідження сприяє розумінню складної ролі мультимодальних ресурсів у еко-сторітелінгу та підкреслює, як відеоролики Грінпіс сприяють підвищенню екологічної обізнаності.
Завантаження
Посилання
Barrett, L. F., & Bar, M. (2009). See it with feeling: affective predictions during object perception. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences, 364 (1521), 1325–1334.
Bateman, J., Wildfeuer, J., & Hiippala, T. (2017). Multimodality: Foundations, research and analysis – a problem-oriented introduction. Berlin: De Gruyter Mouton.
Biber, B. (2006). University language: A corpous-based study of spoken and written registers. Philadelphia, PA: John Benjamins Publication Company.
Bordwell, D. (1991). Making meaning: Inference and rhetoric in the interpretation of cinema. United States: Harvard University Press.
Bousé, D. (2000). Wildlife films. Philadelphia, PA: University of Pennsylvania Press.
Boykoff, M. T. (2008). Lost in translation? United States television news coverage of anthropogenic climate change. Climatic Change, 86(12), 111. https://doi.org/10.1386/jem_00003_1
Brandt, P. A. (2020) Cognitive semiotics. Signs, mind, and meaning. London: Bloomsbury.
Brandt, P.A. (2004). Spaces, domains, and meaning. Essays in cognitive semiotics. Berlin: Peter Lang.
Carvalho, A. (2007). Ideological cultures and media discourses on scientific knowledge: Re-reading news on climate change. Understanding of Science, 16(2), 223-243. https://doi.org/10.1177/0963662506066775
Cottle, S. (2000). TV news, lay voices and the visualisation of environmental risks. In S. Allan, B.Adam, & C. Carter (Eds.), Environmental risks and the media (pp. 29-44). London: Routledge.
Coulson, S., & Oakley, T. (2001). Blending basics. Cognitive Linguistics, 11, 3-4.
Cox, A. (2016). Music and embodied cognition: Listening, moving, feeling, and thinking. Bloomington, IN: Indiana University Press.
Cox, R. (2013). Environmental communication and the public sphere. London: Sage.
Dijk, T. A., van. (1998). Ideology: A multidisciplinary approach. London: Sage.
Doyle, J. (2007). Picturing the clima(c)tic: Greenpeace and the representational politics of climate change communication. Science as Culture, 16(2), 129-150. https://doi.org/10.1080/09505430701368938
Fairclough, N. (1992). Discourse and Social Change. Cambridge: Polity.
Fauconnier, G. & Turner, M. (1996). Blending as a central process of grammar. In A. Goldberg (Ed.), Conceptual Structure, Discourse, and Language (pp. 113-131). Stanford: Center for the Study of Language and Information.
Greenpeace. (n.d.). Retrieved from https://www.greenpeace.org/international/about/
Greimas, A. J. (1987). On Meaning. Selected writings on semiotic theory. (Theory and history of literature). Minneapolis, MN: University of Minnesota Press.
Heimann, K. S., Umiltà, M. A., Guerra, M., & Gallese, V. (2014). Moving mirrors: A high density EEG study investigating the effects of camera movements on motor cortex activation during action observation. Journal of Cognitive Neuroscience, 26(9), 2087–2101.
Hochachka, G. (2021). Finding shared meaning in the Anthropocene: engaging diverse perspectives on climate change. Sustainability Science, 17, 519–539. https://doi.org/10.1007/s11625-021-00965-4
Husserl, E. (2012). Ideas. General introduction to pure phenomenology. London and New York: Routledge.
Konderak, P. (2019). Introduction: perspectives on studies of meaning-making. Filozofia i nauka, 7 (1), 5-12.
Konderak, P. (2021). Towards an integration of two aspects of semiosis – a cognitive semiotic perspective. Sign Systems Studies, 49(1/2), 132-165.
Kress, G. (2010). Multimodality: A social semiotic approach to contemporary communication. Routledge: London.
Krysanova, T. (2022). Emergent meaning-making in multimodal discourse: A case for sadness in The Horse Whisperer. Cognition, Communication, Discourse, 24, 37-52. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-24-03
Krysanova, T. (2024). Meaning-making in Trump’s anti-Biden political campaign commercials: Multimodal perspective. In R. Butler (Ed.), Political Discourse Analysis: Legitimisation Strategies in Crisis and Conflict (pp. 123–144). Edinburgh: Edinburgh University Press.
Krysanova, T., & Shevchenko, I. (2021). Conceptual blending in multimodal construction of negative emotions in film. In A. Pawelec, A. Shaw, & G. Szpila (Eds.), Text-Image-Music: Crossing the borders. intermedial conversations on the poetics of verbal, visual and musical texts. In honour of prof. Elzbieta Chrzanowska-Kluczewska. Series: Text – Meaning – Context: Cracow studies in English language, literature and culture (pp. 357-371), Berlin: Peter Lang. https://doi.org/10.3726/b18012
Lakoff, G. (2009). The political mind: A cognitive scientist's guide to your brain and its politics. London: Penguin Books.
Lotman, Y.M. (2001). Universe of the mind: A semiotic theory of culture. Bloomington, IN: Indiana University Press.
Meyer, K., Coren, E., McCaffrey, M., & Slean, C. (2021). Transforming the stories we tell about climate change: from ‘issue’ to ‘action. Enviromental Research Letters, 16, 1-13. https://doi.org/10.1088/1748-9326/abcd5a
Moezzi, M., Janda, K. B., & Rotmann, S. (2017). Using stories, narratives, and storytelling in energy and climate change research. Energy Research & Social Science, 31, 1-10. https://doi.org/10.1016/j.erss.2017.06.034
Molina, S., & Belmonde, I. (2016). The construction of meaning in multimodal discourse. A digital story as a case study. In M. Romano & M.D. Porto (Eds.), Exploring discourse strategies in social and cognitive interaction: Multimodal and cross-linguistic perspectives (pp.111-136). Amsterdam: John Benjamins.
Peverini, P. (2014). Environmental issues in unconventional social advertising: A semiotic perspective. Semiotica, 199, 219-246.
Portch, E., Havelka, J., Brown, C., & Giner-Sorolla, R. (2015). Using affective knowledge to generate and validate a set of emotion-related, action words. PeerJ. https://doi.org/10.7717/peerj.1100
Scorolli, C., & Borghi, A. (2008). Language and embodiment. Anthropology and philosophy, 9(1‒2), 7‒23.
Shanahan, J., & McComas, K. (1999). Nature stories: Depictions of the environment and their effects. Cresskill, NJ: Hampton Press.
Shevchenko, I.S. (2023). Scenarios of meaning-making in media discourse: cognitive and multimodal analysis). Scientific Bulletin of KSU. Series Germanic Studies and Intercultural Communication 1, 99-106. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-14 (in Ukrainian).
Шевченко, І.С. (2023). Сценарії смислотворення в медіадискурсі: когнітивний і мультимодальний аналіз. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація», 1, 99-106. https://doi.org/10.32999/ksu2663-3426/2023-1-14
Shreedhar, G., & Mourato, S. (2018). Do biodiversity conservation videos cause pro-environmental spillover effects? Grantham Research Institute on Climate Change and the Environment, 302. Retrieved from https://www.bioecon-network.org/pages/20th%202018/Mourato.pdf
Svoboda, M. (2011). Advertising climate change: A study of green ads, 2005-2010. Yale climate connections. Retrieved from https://yaleclimateconnections.org/2011/07/advertising-climate-change-a-study-of-green-ads-2005-%E2%80%93-2010/
Zhabotynska, S., & Brynko, A. (2022). Emotive lexicon of the political narrative: Ukraine and the West in Chinese media. Cognition, communication, discourse, 25, 89-118. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2022-25-07
Zheng, S., Cui, J., Sun, C., Li, J., Li, B., & Guan, W. (2022). The effects of the type of information played in environmentally themed short videos on social media on people’s willingness to protect the environment. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(15), 9520. https://doi.org/10.3390/ijerph19159520
Zlatev, J. (2008). The co-evolution of intersubjectivity and bodily mimesis. In J. Zlatev, T. P. Racine, Ch. Sinha, & E. Itkonen (Eds.), The shared mind: Perspectives of intersubjectivity (pp. 215-244). Amsterdam: John Benjamins.
Zlatev, J. (2009). The Semiotic hierarchy: Life, consciousness, signs and language. Cognitive Semiotics, 4, 169-200. https://doi.org/10.3726/81608_169
Zlatev, J., Steffensen, S.V., Harvey, M.I., & Kimmel, M. (2018). Introduction. Cognitive Semiotics, 11(2). https://doi.org/10.1515/cogsem-2018-0006
Авторське право (c) 2024 Тетяна Крисанова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
