Мультисенсорне сприйняття екзотичних фруктів та способи передачі смаку англійською
Анотація
У статті висвітлюється мультисенсорне сприйняття екзотичних фруктів та засоби його відображення в англійській мові. Епоха географічних відкриттів, коли світогляд європейців зазнав значного впливу Нового Світу з його природою, кліматом, народами з їх способом життя та звичками, стала проривом у європейському чуттєвому оточенні. Їжа та харчові звички Нового Світу мали величезний вплив на європейські сенсорні відчуття 16-19 століть. Доступність екзотичних фруктів, опис їхніх смакових властивостей у словниках, текстах різних жанрів зменшили сенсорну лакуну між Старим і Новим Світом. Рослини та їстівні плоди, які європейці побачили на інших континентах, отримали назви англійською мовою на основі їх схожості з фруктами, до яких англійці звикли. Двокомпонентні назви, де назви знайомих фруктів (яблуко, груша, слива) виступали як родові поняття та семантичні якоря, виявляють високу іконічність та індексальність. Смак екзотичних фруктів описували переважно за допомогою семантичної стратегії посилання на джерела смаку, коли смакові характеристики знайомих фруктів виконували функцію смакових примітивів. Такі практики найменування відображені у словниках англійської мови, які свідчать про поступове збільшення досвіду мультисенсорного сприйняття і зростання сенсорної лексики в англійській мові. Базові смакові прикметники sweet, sour, bitter, а також tart, sharp, acidic, tangy, pungent, sharp, intense, citrusy найчастіше використовуються для опису смаку екзотичних фруктів. Проведений порівняльний аналіз словників довів зростання значення сенсорної складової у дефініціях екзотичних фруктів і зменшення невимовності в описі смаку. Поширена семіотична стратегія передачі чуттєвих відчуттів на основі базових джерел залишається природною в аспекті виразності. Однак чуттєве сприйняття є індивідуальним, дуже суб’єктивним, може суттєво різнитися і викликати питання про ефективне кодування чуттєвого сприйняття і комунікативну точність. Брак смакових слів в англійській мови для опису смаку екзотичних фруктів (слабка невимовність) можна вважати як певним недоліком, так і як проявом закону найменших зусиль. Нюхова модальність зазначається винятково в описах екзотичних фруктів із сильним запахом. Смакова та нюхова модальності рідко згадуються разом, незважаючи на твердження, що вони нероздільні у сприйнятті їжі. Більш системною є єдність смакової і тактильної модальностей.
Завантаження
Посилання
Atkin, A. (2023). Peirce’s theory of signs. In E. N. Zalta & U. Nodelman (Eds.), The Stanford Encyclopedia of Philosophy (Spring 2023 ed.). Retrieved from https://plato.stanford.edu/entries/peirce-semiotics/
Augustyn, A. (n.d.). Mango. In Britannica. Retrieved 19 June, 2024, from https://www.britannica.com/plant/mango-plant-and-fruit
Bagli, M. (2021). Tastes we live by: The linguistic conceptualisation of taste in English. Germany: De Gruyter Mouton.
Bagli, M. (2023). How to point with language: English source-based language to describe taste qualities. Lublin studies in modern languages and literature, 47(2), 31– 46. http://dx.doi.org/10.17951/lsmll.2023.47.2.31-46
Baumhammer, M., & Kennedy, C. (2017). Merian and the pineapple: Visual representation of the senses. In D. Hacke & P. Musselwhite (Eds.), Empire of the senses: Sensory practices of the colonialisn in early America (pp. 190-222). USA: Brill Academic Pub.
Brillat-Savarin, J.-A., & Machen, A. (2019). The physiology of taste, or meditations on transcendental gastronomy. New York, NY: Dover Publications, Inc.
Britannica Encyclopedia. (n.d.). Retrieved from https://www.britannica.com/
Cambridge online dictionary. (n.d.). Retrieved from https://dictionary.cambridge.org/
Chrisopher Columbus – facts, voyages and discovery. (n.d.). Retrieved April 17, 2024, from https://www.history.com/topics/exploration/christopher-columbus#legacy-of-christopher-columbus
Christensen, M. (n.d.) Columbian exchange. Retrieved April 16, 2024, from https://billofrightsinstitute.org/essays/columbian-exchange
Clark, H. H. (1996). Using language. Cambridge: Cambridge Univiversity Press.
Colizoli, O., Murre, J. M.J., & Rouw, R. (2013). A taste for words and sounds: a case of lexical-gustatory and sound-gustatory synesthesia. Frontiers in Psychology, 4. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2013.00775
Corrêa de Oliveira, P. (2012, October 15). How Marie Antoinette gave prestige to the potato – and a potato recipe from the French royal court. Nobility. Retrieved from https://nobility.org/2012/10/recipe-louis-xvi-marie-antoinette-potato/
Courcy, T. de (2017). New world's foods in the 16th century England. A Baker's Peel Vert. Retrieved April 7, 2024, from https://www.bakerspeel.com/new-world-foods-in-16th-century-england/
Cumo, Ch. (2014). A mania for potato flowers. In Small Farmer’s Journal, 34(8). Retrieved from https://smallfarmersjournal.com/a-mania-for-potato-flowers/
Diamond, J. (2017). Guns, germs & steel. A short history of everybody for the last 13000 years. UK: Vintage.
Elliott, J. H. (1992). The old world and the new. Diogenes, 40(159), 1492 -1650. https://doi.org/10.1177/039219219204015901
Freedman, P. (2019). Food: The history of taste. UK: Thames and Hudson Ltd.
Hacker, D., & Musselwhte, P. (2017). Empire of the senses. Sensory practices of colonialism in early America. USA: Brill Academic Pub.
Hamilton, L. M., Neill, C. L., & Lahne, J. (2023). Flavor language in expert reviews versus consumer preferences: An application to expensive American whiskeys. Food Quality and Preference, 109, 104892. Retrieved from https://vtechworks.lib.vt.edu/server/api/core/bitstreams/2fbbc7da-c84e-460d-b1cb-1e85098cab26/content
Holmes, B. (2017). Flavour: The science of our most neglected sense. New York, NY: W.W. Norton & Company.
Howes, D. (Ed.). (2004). Empire of the senses.The sensual culture reader. NY: Routledge.
Kernan, S.P. (2017, March 14). Foods of the Columbian exhange. The Digital Collections for the Classroom. Retrieved from https://dcc.newberry.org/?p=14426
Lemon. (n.d.). In Johnson’s Dictionary. Retrieved from https://johnsonsdictionaryonline.com/views/search.php?term=lemon
Levinson, S. C., & Majid, A. (2014). Differential ineffability and the senses. Mind & Language, 29, 407–427. https://doi.org/10.1111/mila.12057
Loss, Ch. (2016, October 11). Umami: The Language of Flavor [Blog post]. Retrieved from https://blog.ciachef.edu/umami-language-of-flavor/
Mango. (n.d.). In Johnson’s Dictionary. Retrieved from https://johnsonsdictionaryonline.com/views/search.php?term=mango
Mann, Ch. C. (2011, November). How the potato changed the world. Smithsonian magazine. Retrieved from https://www.Smithsonianmag.com/history/how-the-potato-changed-the-world-108470605/
McHugh, H. (2020, February 19). 36 key terms for describing taste and flavor [Blog post]. Retrieved from https://imbibeinc.com/food-and-beverage-industry-media/blog-postings-from-the-drink-tank/36-key-terms-describing-taste-flavor
New World Crops. (n.d). In Wikipedia. Retrieved April 7, 2027, from https://en.wikipedia.org/wiki/New_World_crops
Nunn, N., & Qian, N. (2010). The Columbian exchange: A history of disease, food, and ideas. Journal of Economic Perspectives, 24(2), 163–188. Retrieved from https://scholar.harvard.edu/files/nunn/files/nunn_qian_jep_2010.pdf
Orange. (n.d.). In Johnson’s Dictionary. Retrieved from https://johnsonsdictionaryonline.com/views/search.php?term=orange
Oxford English online dictionary (n.d.). Retrieved from https://www.oed.com/?tl=true
Pear. (n.d.). In Johnson’s Dictionary. Retrieved from https://johnsonsdictionaryonline.com/views/search.php?term=pear
Perlman, M., & Cain, A. A. (2014). Iconicity in vocalization, comparisons with gesture, and implications for theories on the evolution of language. Gesture, 14(3), 320–350. https://doi.org/10.1075/gest.14.3.03per
Petruzzelo, M. (n.d.-a). Avocado. In Britannica. Retrieved 19 June, 2024, from https://www.britannica.com/plant/avocado
Petruzzelo, M. (n.d.-b). Pineapple. In Britannica. Retrieved 21 June, 2024, from https://www.britannica.com/plant/pineapple
Petruzzelo, M. (n.d.-c). Pummelo. In Britannica. Retrieved 19 June, 2024, from https://www.britannica.com/plant/shaddock
Pineapple. (n.d.). In Johnson’s Dictionary. Retrieved from https://johnsonsdictionaryonline.com/views/search.php?term=pineapple
Pink, S. (2011). Multimodality, multisensoriality and ethnographic knowing: social semiotics and the phenomenology of perception. Qualitative Research, 11(3), 261 – 276. https://doi.org/10.1177/1468794111399835
Plum. (n.d.). In Johnson’s Dictionary. Retrieved from https://johnsonsdictionaryonline.com/views/search.php?term=plum
Popov, S. (2023). Cognitive-evolutionary theory of language: Justification. Cognition, communication, discourse, 26, 123-139. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2023-26-07
Proudfoot B.W. (2017). The development of taste, and other studies in aesthetics. UK: Andesite Press.
Quince. (n.d.). In Johnson’s Dictionary. Retrieved from https://johnsonsdictionaryonline.com/views/search.php?term=quince
Ramachandra, V. (2016). The linguistic and cognitive factors associated with lexical-gustatory synesthesia: A case study. Brain and Cognition, 106, 23–32. https://doi.org/10.1016/j.bandc.2016.04.005
Rogers, K. (n.d.). Maria Sibylla Merian. In Britannica. Retrieved June 17, 2024, from https://www.britannica.com/biography/Maria-Sibylla-Merian
Shevchenko, I. (2019). Еnactive meaning-making in the discourse of theatre and film. Cognition, communication, discourse, 19, 15-19. http://doi10.26565/2218-2926-2019-19-01
Tabrik, S., Behroozi, M., Schlaffke, L., Heba, S., Lenz, M., Lissek, S., Güntürkün, O., Dinse, H. R., &Tegenthoff, M. (2021). Visual and tactile sensory systems share common features in object recognition. eNeuro, 8(5). https://doi.org/10.1523/ENEURO.0101-21.2021
Tarlach, G. (2022, March 29). A botanical mystery solved, after 146 years. Atlas Obscura.
Retrieved from https://www.atlasobscura.com/articles/marianne-north-chassalia-northiana
The British Museum. (n.d.). Maria Sibylla Merian, pioneering artist of flora and fauna. Retrieved April 15, 2024 from https://www.britishmuseum.org/collection/animals/maria-sibylla-merian-pioneering-artist-flora-and-fauna
Tikkaren, A. (n.d.). Rambutan. In Encyclopedia Britannica. Retrieved 19 June, 2024, from https://www.britannica.com/plant/rambutan
Ting, Zh., Lzhlou, H., & Azam, Y. (2023). A corpus-based cognitive linguistic analysis of taste words: The case of English “Bitter” and Chinese Ku. KEMANUSIAAN the Asian Journal of Humanities, 30(Supp. 1), 43–72. https://doi.org/10.21315/kajh2023.30.s1.1
Vercelloni, L. (2016). The invention of taste a cultural account of desire, delight and disgust in fashion, food and art. New York, NY: Routledge.
Wells, E.A. (2011, November 26). Coiffures & Carrot Sticks [Blog post]. Retrieved from http://www.gastronomista.com/2011/11/coiffures-carrot-sticks.html
Winter, B. (2019). Sensory linguistics. Netherlands: John Benjamins Publishing Company.
Wyatt, J., Zakkou, J., & Zeman, D. (2022). Perspectives on taste aesthetics, language, metaphysics, and experimental philosophy. New York, NY: Routledge.
Авторське право (c) 2024 Алла Бєлова
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
