Неввічливість в парламентському дискурсі: когнітивно-прагматичний та соціокультурний підхід
Анотація
Ця стаття присвячена використанню стратегій неввічливості в дискурсі парламентів США, Болгарії, Польщі та України. Наше дослідження неввічливої риторики, також відомої як непарламентська мова, знаходиться на перетині когнітивної прагматики, культурної лінгвістики і аналізу дискурсу. Ми використовуємо інтегративну методику, в якій прагматика неввічливості базується на когнітивній моделі концепту impoliteness. Ми описуємо стратегії неввічливості в парламентському дискурсі, виділяємо провідну стратегію девальвації опонента і визначаємо стереотипні для кожного парламенту вербальні засоби стратегії девальвації та її тактик: критики і применшення достоїнств і значущості. Їх вербальні маркери – це лексікалізовані та синтаксичні одиниці, що мають значення негативної характеризації, неповаги, глузування, сарказму. Ми припускаємо, що варіювання стратегій неввічливості пов’язане із комплексом мовних, прагматичних і соціокультурних відмінностей окремих парламентських дискурсів і підтверджуємо цю гіпотезу за допомогою емпіричного дослідження. З лінгвістичної точки зору, в парламентах Америки, Болгарії, Польщі та України функціонують контекстно вільні і залежні дискурсивні засоби девальвації, а їх співвідношення варіюється. У всіх парламентських дискурсах лексікалізовані маркери неввічливості сходять до спільних ментальних доменів-джерел: негативна оцінка, правопорушення, демократія, обман, військові дії; які варіюються у відповідних картинах світу. У культурному відношенні форма і зміст стратегій неввічливості побічно пов’язані з нізкоконтекстною культурою США, на відміну від слов’янських культур висококонтекстного типу. У першому випадку критика опонентів в основному досягається за рахунок лексікалізованих маркерів з інгерентно властивим девалюативним значенням; а в останньому – контекстно залежними синтаксичними засобами. З прагматичної точки зору, специфічні властивості стратегій неввічливості в чотирьох парламентських дискурсах виявляють їх зв’язок з домінуючими дискурсивними принципами ввічливості, тобто принципами дистанціювання в сучасній англійській мові та принципами зближення в болгарській, польській та українській мовах.
Завантаження
Посилання
Bondarenko, I. (2020).Tools of Explicit Propaganda: Cognitive Underpinnings. Open Journal of Modern Linguistics, 10(1), 23-48. https://doi.org/10.4236/ojml.2020.101003
Bousfield, D. (2008). Chapter 6. Impoliteness in the struggle for power. In D. Bousfield & M. Locher (Eds.), Impoliteness in Language (pp. 127–154). Berlin, New York: De Gruyter Mouton. https://doi.org/10.1515/9783110208344.3.127
Brown, P., & Levinson, S. (1988). Politeness. Some Universals in language usage. Cambridge: Cambridge University Press.
Chilton, P. (2004). Analysing political discourse: Theory and practice. London, England: Routledge.
Chilton, P., & Schäffner, C. (2002). Introduction: Themes and principles in the analysis of political discourse. In P. Chilton & C. Schäffner (Eds.), Politics as text and talk: Analytic approaches to political discourse (pp. 1-41). Amsterdam, Netherlands: John Benjamins.
Cole, N.L. (2020, August 27). So What Is Culture, Exactly? Retrieved April 30, 2021, from https://www.thoughtco.com/culture-definition-4135409
Copeland, L., & Griggs, L. (1986). Going International: How to Make Friends and Deal Effectively in the Global Marketplace. New York: New American Library.
Culpeper, J. (1996). Towards an anatomy of impoliteness. Journal of Pragmatics, 25, 349-367. http://doi.org/10.1016/0378-2166(95)00014-3
Culpeper, J. (2010). Conventionalised impoliteness formulae. Journal of Pragmatics, 42, 3232-3245. http://doi.org/10.1016/j.pragma.2010.05.007
Culpeper, J. (2011). Impoliteness: Using language to cause offence. Retrieved from http://www.cambridge.org
Culpeper, J. (n.d.). Impoliteness: Using and Understanding the Language of Offence. ESRC project website: http://www.lancaster.ac.uk/fass/projects/impoliteness/bibliography.htm
Culpeper, J., & Tancucci, V. (2021). The principle of (im)politeness reciprocity. Journal of pragmatics, 175, 146–164. http://doi.org/10.1016/j.pragma.2021.01.008
Dictionary by Merriam-Webster. (n.d.). Retrieved from https://www.merriam-webster.com.
Dijk, T.A. van (2008). Critical discourse studies: a sociocognitive approach. In R. Wodak, & M. Meyer. Methods of Critical Discourse Studies. (pp. 63–85). London: Sage Publishing.
Frolova, I. (2017). Konfrontatsiia kak stratgiia angloiazychnogo dikursa [Confrontation as a strategy of English language discourse]. In I. S. Shevchenko (Ed.) Kak narisovat’ portret ptitsy: metodologiia kognitivno-kommunikativnogo analiza iazyka: kollektivnaja monografiia (pp. 148–205). Kharkiv: KhNU im. V.N.Karazina (in Russian). Retrieved from http://dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/123456789/14566/2/%d0%ba%d0%be%d0%bb_%d0%bc%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b3%d1%80%d0%b0%d1%84%d0%b8%d1%8f.pdf
TheFreeDictionary by Farlex. (2021). Retrieved April 30, 2021, from https://www.thefreedictionary.com
Graham, R. (2016). Withdraw and apologise: a diachronic study of unparliamentary language in the New Zealand parliament, 1890-1950. A thesis submitted to the Victoria University of Wellington in fulfilment of the requirements for the degree of Doctor of Philosophy in Applied Linguistics. Retrieved from http://researcharchive.vuw.ac.nz/handle/10063/5425
Hall, E. T. (1976). Beyond culture. New York: Anchor Books, Doubleday.
Holmes, J., & Stubbe, M. (2003). Power and politeness in the workplace: a sociolinguistic analysis of talk at work. Harlow: Pearson Education.
Ilie, C. (2001). Unparliamentary language: Insults as cognitive forms of ideological confrontation. In R. Dirven, R. Frank, & C. Ilie (Eds.), Language and ideology: Descriptive cognitive approaches (Vol. II, pp. 235-263). Amsterdam, Netherlands: John Benjamins.
Ilie, C. (2004). Insulting as (un)parliamentary practice in the British and Swedish parliaments: A rhetorical approach. In P. Bayley (Ed.), Cross-cultural perspectives on parliamentary discourse (pp. 45-86). Amsterdam, Netherlands: John Benjamins.
Ilie, C. (2015). Parliamentary discourse. K. Tracy (General Ed.), C. Ilie and T. Sandel (Associate Eds). The International Encyclopedia of Language and Social Interaction, First Edition. John Wiley & Sons, Inc. https://doi.org/10.1002/9781118611463/wbielsi201
Kecskés, I. (2014). Intercultural pragmatics. Oxford: Oxford University Press.
Kienpointner, M. (2008). Impoliteness and emotional arguments. Journal of Politeness Research: Language, Behavior, Culture, 4 (2), 243-265. https://doi.org/10.1515/JPLR.2008.012
Kopytko, R. (1993). Polite discourse in Shakespeare’s English. Poznan: Wydawnictwo naukowe universitety im. Adama Mickiewicza.
Locher, M. A., & Bousfield, D. (2008). Introduction: Impoliteness and power in language. In D. Bousfield & M. A. Locher (Eds.). Impoliteness in language: Studies on its interplay with power in theory and practice (pp. 1-13). Berlin, Germany: Mouton de Gruyter.
Longman Dictionary of Contemporary English Online. (n.d.). Retrieved April 30, 2021, from https://www.ldoceonline.com.
Macmillan dictionary. (n.d.). Retrieved April 30, 2021, from https://www.macmillandictionary.com.
Martynyuk, A., & Meleshchenko, O. (2019). Twitter-based multimodal metaphorical memes portraying Donald Trump. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV(2), 128-167.
Mills, Sara (2004). Class, gender and politeness. Multilingua, 2, 56-71.
Mills, Sara (2009). Impoliteness in a cultural context. Journal of Pragmatics, 41, 1047-1060.
Mills, Sara (2017). Sociocultural approaches to (im)politeness. In: Culpeper, J., Haugh, M., Kadar, D. (Eds.), Handbook of Linguistic (Im)Politeness. (pp. 41-60). Palgrave. MacMillan, Basingstoke.
Mugford, G. (2018). Critical intercultural impoliteness: “Where are you located? Can you please transfer me to someone who is American?” Journal of Pragmatics, 134, 173-182. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2018.03.014.
Palonen, K. (2014). Politics of parliamentary procedure: The formation of the Westminster procedure as a parliamentary ideal type. Leverkusen-Opladen: Verlag Barbara Budrich.
Petrenko, O. M. (2018). Stratehii nevvichlyvosti u dyskursi dram V. Shekspira: kohnityvno-prahmatychnyi aspekt [Impoliteness strategies in the discourse of Shakespearean dramas: a cognitive-pragmatic aspect]. Unpublished candidate dissertation. V. N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine (in Ukrainian).
Pilkington, C. (1999). The Politics Today Companion to the British Constitution. Manchester: Manchester University Press.
Schmid, H.-J. (Ed.). (2012). Cognitive Pragmatics. Berlin: Mouton de Gruyter.
Sharifian, F. (2017). Cultural Linguistics. Ethnolinguistics, 28, 33-61. https://doi.org/10.17951/et.2016.28.31
Shevchenko, I., Goncharova, T., & Gutotov, V. (2020). Cognitive pragmatics of American presidential debates: a case for economic metaphors. In Cognition, communication, discourse, 21, 36-49. https://doi.org/10.26565/2218-2926-2020-21-03
Shevchenko, I., & Gutorov, V. (2019). A cognitive-pragmatic perspective on apologies in English and Ukrainian discourse. Lege artis. Language yesterday, today, tomorrow. The journal of University of SS Cyril and Methodius in Trnava, IV(2), 301-341. Retrieved from https://lartis.sk/wp-content/uploads/2019/11/ShevchenkoGutorov_Issue-2_2019.pdf
Shevchenko, I., & Petrenko, O. (2019). Dyskursyvni stratehii nevvichlyvosti v kohnityvno-prahmatycnii perspektyvi [Discursive strategies of impoliteness in cognitivepragmatic perspective]. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho universytetu. Seriia Filolohiia, 70, 91-101. Retrieved from http://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/philology/article/view/9759
Sifianou, M. (2019). Im/politeness and in/civility: A neglected relationship? Journal of Pragmatics, 147, 49-64. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2019.05.008
Sifianou, M., Blitvich, P. G.-C. (2019). Im/politeness and discursive pragmatics Journal of Pragmatics, 145, 91-101. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2019.03.015
Terkourafi, M. (2015). Conventionalization: A new agenda for im/politeness research. Journal of Pragmatics, 86, 11-18. https://doi.org/10.1016/j.pragma.2015.06.004
Zhabotynskaya, S. A. (2013). Имя как текст: концептуальная сеть лексического значения (анализ имени эмоции) [The name as a text: conceptual network of lexical meaning (analysis of the name of emotion)]. Cognition, communication, discourse, 6, 47-76 (in Russian). https://doi.org/10.26565/2218-2926-2013-06-04
Авторське право (c) 2021 Шевченко Ірина, Александрова Донка, Гуторов Володимир
Цю роботу ліцензовано за Міжнародня ліцензія Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
