Концепції перекладацької творчості
Анотація
Перекладацька творчість представлена як дуалістичний антропогенний феномен, який об’єднує діяльність зі створення нового продукту та сам цей продукт, представлений в одиницях мовної ієрархії та мовленнєвих творах – текстах. На основі принципу онтологічного релятивізму виокремлено головні онтології перекладу та відповідні їм концепції перекладацької творчості – мовоцентричну, текстоцентричну та діяльнісноцентричну.
Завантаження
Посилання
Benjamin, W. (2000). The Task of the Translator. An Introduction to the Translation of Baudelaire’s Tableaux Parisiens. In: L. Venuti (ed.). The Translation Studies Reader. London and New York: Routledge, pp.148-159.
Bernardini, S. (2001). Using Think-Aloud Protocols to Investigate the Translation Process: Methodological Aspects. Target, 13(2), 241-63.
Biguenet, J., and Schulte, R. (1989). The Craft of Translation. Chicago: University of Chicago Press.
Britannica Concise Encyclopedia. Available at: http://www.britannica.com/.
Bіlodіd, І. K., Buriachok, A. A., Vynnyk, V. O., Hnatiuk, H.M. et al. (Eds.) (1979). Slovnyk ukrainskoi movy [A dictionary of the Ukrainian language] (Vol. 10). Kyiv: Naukova dumka Publ. (in Ukrainian)
Cronin, M. (1995). Keeping One’s Distance: Translation and the Play of Possibility. TTR: traduction, terminologie, redaction, 8(2), 227-243.
Eco, U. (1894). The Role of the Reader. Bloomington: Indiana University Press. Fedorov, A.V. (2002). Osnovy obshhej teorii perevoda (lingvisticheskie problemy) [Basics of the general theory of translation (linguistic issues)] (5 th ed.). Saint Petersburg.: SPbU Faculty of Philology Publ., Moscow: FILOLOGIJA TRI Publ. (in Russian)
Guilford, J. P. (1967). The Nature of Human Intelligence. N.Y.: McGraw-Hill. Hermans, T. (1996). Norms and the Determination of Translation. In: R. Alvarez and M. Vidal (eds). Translation, Power, Subversion. Clevedon: Multilingual Matters, pp. 25-51.
Jakobson, R. (1981). Poetry of Grammar and Grammar of Poetry (Vol.3). The Hague: Mouton.
Kerr B. Encyclopedia of Giftedness, Creativity, and Talent. Available at: http://knowledge.sagepub.com/view/giftedness/n166.xml.
Komissarov, V.N. (1999). Perevodovedenie v XX veke: nekotorye itogi [Translation studies in the 20 th century: some results]. Tetradi perevodchika – Translator’s Notes, 24, 4-20. (in Russian)
Kussmaul, P., and Tirkkonen-Condit, S. (1995). Think-Aloud Protocol Analysis. Translation Studies TTR: traduction, terminologie, redaction, 8(1), 177–199.
Lefevere, A. (1992). Translation, Rewriting and the Manipulation of Literary Fame. London and New York: Routledge.
Lefevere, A. (2000). Mother Courage’s Cucumbers. Text, System and Refraction in a Theory of Literature. In: L. Venuti (ed.). The Translation Studies Reader. London and New York: Routledge, pp.233-249.
Loffredo, E., and Perteghella, M. (2007). Introduction. In: E. Loffredo and M. Perteghella (eds.). Translation and Creativity: Perspectives on Creative Writing and Translation Studies. London: Continuum, pp. 1-16.
Martyniuk, A.P. (2012). Slovnyk osnovnykh termіnіv kohnіtyvno-dyskursyvnoi lіnhvіstyky [Dictionary of basic terms of cognitive-discursive linguistics] Kharkіv: V. N. Karazіn KhNU Publ. (in Ukrainian)
Nikolaou, P. (2007). Notes on Translating the Self. In: E. Loffredo and M. Perteghella (eds.). Translation and Creativity: Perspectives on Creative Writing and Translation Studies. London: Continuum, pp. 19-32.
Norman, D.A., and Bobrow, D.G. (1975). On Data-limited and Resource-limited Processes. Cognitive Psychology, 7, 44-64.
Paz, O. (1992). Translation: Literature and Letters. In: R. Schulte and J. Biguenet (eds.). Theories of Translation from Dryden to Derrida. Chicago: Chicago University Press, pp. 152-163.
Prigogine, M., and Patterson, T. (2006). The Scientist and Prigogine’s futur créateur. Dialectic. International Journal of Ecodynamics, 1(1). Available at: http://www.tristapatterson.com/pdfs/ PattersonAndPrigogine.pdf.
Quine, W.V. (1968). Ontological Relativity. The Journal of Philosophy, 65(7), 185-212.
Rebrii, O. (2013). Think-Aloud Protocols as a Means of Studying Cognitive Mechanisms of Translator’s Creativity. The Advanced Science: open access journal, 4, 11–14.
Riabtseva, N. Perevodovedenie v Rossii i za rubezhom. Ch. 2. Analiz jempiricheskogo materiala. [Translation studies in Russia and beyond. Part 2. A case study]. Available at: http://www.iling-ran.ru/Riabtseva2.doc.
Tarnaeva, L.P. (2010). Kreativnye mehanizmy rechevoj dejatel'nosti perevodchika: lingvodidakticheskij aspekt problemy [Creative mechanisms of the translator’s speech activity: linguistic and didactic aspects of the problem]. Vestnik Tverskogo gosudarstvennogo universiteta. Ser.: Pedagogika i psihologija – Herald of Tver State University. Pedagogy and Psychology Series, 35, 129-134. (in Russian)
Torrance, E.P. (1988). The nature of creativity as manifest in its testing. In: R.J. Sternberg (ed.). The nature of creativity. New York: Cambridge University Press, pp. 43-73.
Tsvilling, M.Ja. (1999). Perevodovedenie kak sintez znanija [Translation studies as knowledge synthesis]. Tetradi perevodchika – Translator’s Notes, 24, 32-37. (in Russian)
Zimnjaja, I.A. (2001). Lingvopsihologija rechevoj dejatel'nosti [Linguistic philosophy of speech activity]. Moscow: Moscow Psychological-Social Institute Publ.; Voronezh: NPO «MODJeK» Publ. (in Russian)
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution Non-Commercial Non-Derivs License (CC BY-NC-ND), яка дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
