ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ЕКЗОТИЗМІВ РОМАНУ ЗОЛОТОШУКАЧ ЖАН-МАРІ ГЮСТАВА ЛЕ КЛЕЗІО УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
Анотація
Статтю присвячено аналізу особливостей перекладу екзотизмів як характерної риси творчості французького письменника Жана-Марі Гюстава Ле Клезіо на українську мову. Окреслюються особливості стилю письменника, проблему перекладу його романів. Розглядається історичний контекст роману як підґрунтя для якісного перекладу.Основою для перекладацького аналізу взято переклад одного з романів Ле Клезіо “Золотошукач” виконаний Галиною Чернієнко. Розглядаються дві основні стратегії перекладу: одомашнення (доместикація) і очуження (форенізація) та обґрунтовується доцільність стратегії обраної перекладачем. Стаття пропонує аналіз перекладацьких труднощів, з якими зіткнувся перекладач. Такі труднощі поділено на фонетичні, лексичні, граматичні та жанрово-стилістичні. Зокрема, мова йде про власні назви, лексико-граматичні особливості французької мови, гру слів та іноземні вкраплення (англійська, креольська, латинська мова). Пояснюється та аналізується вибір техніки або методу перекладу на окремих прикладах. Для поглибленого перекладацького аналізу екзотизмів у романі застосовується метод суцільної вибірки, зокрема, вилучається 80 одиниць, які розподілені на наступні групи: географічні екзотизми (географічні об’єкти та ендеміки) та етнографічні екзотизми (предмети побуту і праці та етнічні об’єкти й люди праці). Географічні екзотизми складають приблизно 70% вилучених екзотизмів. Для перекладу ендеміків застосовуються автохтонний або оказіональний відповідник, транскодування (транслітерація та транскрибування), калька, контекстуальна заміна, гіпо-гіперонімічний та трансформаційний переклад. Для деяких випадків перекладу ендеміків автором статті пропонуються власні обґрунтовані варіанти перекладу. Для перекладу топонімів застосовуються методи транскодування та/або калькування. Етнографічні екзотизми складають приблизно 30 % екзотизмів та розділені на предмети побуту на праці (перекладені за допомогою методів транскодування, калькування, контекстуальної заміни та описового методу) та етнонімів і людей праці (перекладені за допомогою транскодування та наближеного перекладу).
Завантаження
Посилання
Alpozzo, M. (2008). Le Clézio, le silence et l'infini. Le Magazine des Livres. № 13. рр. 5— 8. URL: http://marcalpozzo.blogspirit.com/archive/2009/01/17/leclezio-le-silence-et-linfini.html (Dernier accès: 23.06.2020).
Batsevych, F. (2007). Dictionary of intercultural communication terms. Kyiv. 205 p. (in ukr)
Batsevich, F. (2004). Fundamentals of communicative linguistics. Kyiv. 344 p. (in ukr)
Le Clézio J.M.G. (1998). Le chercheur d'or. Paris. 375 p.
Le Clézio, J.-M. (2011). Gold digger, translation into Ukrainian from French. Kyiv:
Zhupansky's publishing house. 270 p. (in ukr)
Dictionnaire français électronique Internaute (2022).
URL: https://www.linternaute.fr/dictionnaire/fr/definition/calebasse/ (Dernier accès: 25.09.2020).
Flore (Maurice) (2022). Dictionnaire J.-M.G. Le Clézio URL: http://www.editionspassages.fr/dictionnaire-jmg-le-clezio/lexique/canne-asucre-10/ (Dernier accès: 22.09.2022)
Fortner, R. (1992). International communication: History, conflict, and control of the global metropolis. Boston, Massachusetts. 390 p.
Frolova, I., Nabokova, D., Ovcharenko, E. (2017). Features of translation of exoticisms of postcolonial literary work. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Foreign Philology. Methods of teaching foreign languages. Issue 85. pp. 37-46. (in ukr)
James, P.W. (2006). Globalism, Nationalism, Tribalism. London. 392 p.
Kahane, R. (2022). Les brèdes: légumes feuilles des pays tropicaux. Jardins de France.
URL: https://www.jardinsdefrance.org/les-bredes-legumes-feuilles despaystropicaux/#:~:text=Brède%20est%20un%20nom%20typique,Amaranthus%20l ividus). (Dernier accès: 25.09.2022).
Kerjean, E. (2015). Le Clézio est univers. Morlaix. 463 р.
Kumari, I. R., Vinesh, H. Y. (2001). L’Océan Indien dans les littératures francophones. Karthala. pp. 485-494.
Lefevere, A. (1992). Translation, History and Culture. London. 256 p. La légion d’honneur du Nouvel An (2009). Le Figaro. 1 janvier. URL: https://www.lefigaro.fr/actualite-france/2009/01/01/01016 20090101ARTFIG00231-
simone-veil-zidane-et-lagardere-decores-.php (Dernier accès: 01.07.2022).
Meynard, C. (2014). L’Africain de Le Clézio. Arborescences Revue d études françaises. №4. DOI: 10.7202/1027431ar Myron L. W., Koester J. (2010). Intercultural Competence: Interpersonal Communication
Across Cultures. Boston, Massachusetts. 388 p. Pohribna, T. (2016). Realities as ethnocultural markers in literary text and their translation. Actual problems of philology and translation studies. Vol. 10(2). pp. 276-281.
(in ukr) Radchuk, V. (1979). Artistic adequacy of translation. Theory and practice of translation.
Vol. 2. pp. 118-122. (in ukr)
Rebriy, O. (2012). Modern concepts of creativity in translation. Kharkiv. 376 p. (in ukr)
Rousseau, C. (2008). Le Clézio: «il faut continuer de lire des romans». Le Monde. 9 octobre. URL:https://www.lemonde.fr/culture/article/2008/10/09/leclezio-il-fautcontinuer-de-lire-des-romans_1105232_3246.html (Dernier accès: 25.06.2022).
Salles, M. (2007). Le Clézio peintre de la vie moderne. Paris. 315 p.
Zorivchak, R. (1989). Reality and translation (on the material of English translations of Ukrainian prose). Lviv. 215 p. (in ukr)
