Акценти та парадокси сучасної філології

ПОДВІЙНА ОСОБИСТІСТЬ І ЗЛОЧИННІ ДІЇ: ПОРІВНЯЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОТИВНИКА ТА СПРАВИ ЧАРЛЬЗА ДЕКСТЕРА УОРДА

2026-03-01T19:58:45+00:00

На перший погляд, мало що, здавалося б, пов'язує Противника Еммануеля Кaррера, розслідування справжньої історії Жана-Клода Романа, патологічного брехуна, який у 1993 році вбив усю свою родину, та Справу Чарльза Декстера Уорда, класику фантастичної літератури, написану Г.Ф. Лавкрафтом у 1927 році. Проте обидва твори розповідають одну й ту саму історію: історію повільного відчуження власного Я альтер его, що призводить до вбивства.

Обидві розповіді структуровані як репортажі і представляють ці історії розщепленої особистості з детективною ретельністю. Однак суть їхнього предмета, здається, кидає виклик будь-якій раціональності: вторгнення незбагненного, Противника, визначеного Еммануелем Каррером як 'диявол' — неоднозначний термін, який може стосуватися релігійної концепції або метафори внутрішнього демона.

В обох випадках протагоніст почувається відчуженим від звірств, у яких його звинувачують, наче їх скоїв хтось Інший. Якою мірою автори цих двох розповідей виправдовують чи визнають провину своїх персонажів за злочини їхніх двійників?

ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ЗАКОХАНИХ У СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

2026-03-01T19:58:49+00:00

Дискурс закоханих у сучасних німецькомовних художніх текстах є складним мовним явищем, що поєднує когнітивні, прагматичні, стилістичні та культурні аспекти. У роботі досліджено семантичні, синтаксичні та стилістичні особливості романтичної комунікації на прикладі трьох сучасних німецьких романів: Tschick Вольфганга Герндорфа (2010), Allegro Pastell Лейфа Рандта (2020) та Das Leben fing im Sommer an Крістофа Крамера (2025).

Метою дослідження є виявлення мовних ознак, що формують дискурс закоханих, та аналіз їхніх прагматичних функцій і виражального потенціалу. Завдання охоплюють теоретичний огляд дискурсології, класифікацію романтичного дискурсу в межах особистої діалогічної взаємодії, концептуалізацію любові в літературному контексті, а також аналіз лексичних, синтаксичних і стилістичних моделей мовлення закоханих.

Теоретичну базу становлять когнітивно-дискурсивний, соціолінгвістичний і прагматичний підходи. Методологія включає контент-аналіз, лексико-семантичний, синтаксичний і стилістичний аналіз, а також порівняльне вивчення текстів.

У результаті виявлено типові мовні засоби романтичного дискурсу: емоційно забарвлену лексику, ідіоми, метафори, синтаксичну фрагментацію (еліпси, повтори, вигуки), стилістичні прийоми (іронія, мовна гра, пестливі форми). Ці елементи моделюють інтимність, спонтанність і емоційну глибину у взаємодії персонажів. Дослідження також акцентує на взаємозв’язку вербальної та невербальної комунікації та культурній специфіці мовного вираження любові.

Результати можуть бути корисними для подальших студій у галузях дискурс-аналізу, літературної лінгвістики та перекладознавства.

БАЗОВІ ЛІНГВІСТИЧНІ ТЕРМІНИ В АНГЛІСТИЦІ. ЇХ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ

2026-03-01T19:58:54+00:00

Англійська метамова як система лінгвістичних термінів представляє надзвичайно складну та багаторівневу структуру, котра формувалася протягом багатьох століть розвитку мовознавчої науки. Метамовна система англістики відзначається чіткою ієрархічною організацією та логічними взаємозв'язками між термінологічними одиницями різних рівнів мовної системи. Морфологічна система англійської мови характеризується складною організацією та багаторівневою структурою, яка знаходить відображення в розгалуженій системі термінів. Лінгвістична термінологія морфології англійської мови формувалася протягом тривалого історичного періоду під впливом різних лінгвістичних традицій та шкіл, що зумовило її унікальність та комплексність.

Морфемна структура слова в англійській мові описується системою термінів, які відображають різні типи морфем та їх функції. Базовою одиницею морфемного аналізу виступає root morpheme (коренева морфема), яка несе основне лексичне значення слова та характеризується відносною самостійністю. Афіксальні морфеми поділяються на префікси, які приєднуються перед кореневою морфемою, та суфікси, які слідують за нею. Флективні морфеми виражають граматичні значення слова та зазвичай займають кінцеву позицію.

МОВЧАННЯ ЯК МОВА: ЛІНГВІСТИЧНІ ЗСУВИ І ЖІНОЧА СУБ’ЄКТИВНІСТЬ У СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ ПРОЗІ

2026-03-01T19:58:56+00:00

У статті досліджується зв’язок між мовними експериментами та артикуляцією жіночої суб’єктивності в сучасній англійській прозі. У критичному ландшафті, сформованому постструктуралістськими та феміністичними теоріями, мова постає не як прозорий інструмент, а як суперечливе поле, на якому постійно конструюються та переглядаються ідентичність, влада й значення. Спираючись на твори Джанет Вінтерсон, Анджели Картер, Алі Сміт та Дебори Леві, дослідження аналізує, як ці авторки використовують мовні зрушення – фрагментацію синтаксису, мовчання, багатозначність і тілесні метафори – для вираження того, що Гелена Сіксу назвала écriture féminine.

Застосовуючи текстуальний аналіз у межах теоретичних підходів Сіксу, Крістевої, Батлер і Дерріди, у статті демонструється, як руйнування традиційних наративних структур стає засобом спротиву логосентричним і патріархальним дискурсам. Через дестабілізацію звичних форм репрезентації ці письменниці виводять на передній план тіло, невимовне та множинність жіночого досвіду. Водночас читач постає як співтворець значення у текстах, які відмовляються від однозначності та лінійної побудови. У підсумку стверджується, що мовна інновація в цих творах є не лише стилістичним прийомом, а глибоко політичним і онтологічним актом, що дозволяє проявитися маргіналізованим голосам – як у тексті, так і поза ним.

ЖАУМЕ КАБРЕ. ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ СКРИПКИ У ЙОГО ТВОРІ «МОЄ КАЯТТЯ»

2026-03-01T19:58:58+00:00

У цій статті представлено творчість каталонського письменника Жауме Кабре, який народився в Барселоні. Кабре писав свої книги каталонською мовою навіть у 1970-х роках, за часів режиму Франсіско Франко (1892-1975), який викорінює усі відмінності. Написання творів рідною мовою було для Кабре принциповим, хоча він не засуджував своїх співвітчизників-каталонців, які обрали іспанську. Його роман «Моє каяття» – це роман, якому письменник присвятив вісім років, і він є його найбільшим міжнародним успіхом. Головним героєм «Моє каяття» є Адріа Ардеволь, син жорстокого барселонського колекціонера антикваріату, а сюжет обертається навколо виняткової скрипки, перлини колекції його батька. «Моє каяття» охоплює століття та стосується понад ста персонажів, деякі з яких не вагаються наслідувати один одного. Тема, яка цікавить Кабре так само сильно, як і питання про природу зла, і яка певним чином протидіє йому, – це творчість. У його романах люди грають музику, вивчають мови та пишуть книги, говорять про мистецтво, бачать (чи ні) в ньому спасіння, завдяки мистецтву впадають у оману, розчаровуються, а потім знову знаходять надію. Головне в мистецтві — це втіха краси, як це передано в «Моє каяття», коли він описує гру двох скрипок, звуки яких наповнюють будинок такою меланхолією, що починаєш думати про ще один шанс у цьому житті, ніби можна почати спочатку. Можливо, це відповідь Кабре на проблему зла в людях. Якщо воно властиве нашій природі, і ми приречені жити у світі, де його так багато, немає іншого вибору, окрім як зрозуміти його через мистецтво. І сам Кабре невпинно працює в цій галузі.

РОЗВИТОК ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВИКЛАДАЧА ЗВО В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2026-03-01T19:58:59+00:00

Статтю присвячено аналізу розвитку цифрових компетентностей викладачів ЗВО у контексті популяризації їх наукової діяльності. Розглядаються сучасні тенденції цифровізації освіти та наукових комунікацій, що впливають на академічну діяльність викладачів ЗВО. Особлива увага приділяється цифровим платформам та соціальним мережам, що сприяють поширенню наукових досліджень і забезпеченню ефективної комунікації з колегами та студентами. Визначено, що активне використання цифрових ресурсів сприяє підвищенню видимості наукових досліджень, а також значно розширює можливості для міжнародного співробітництва та залучення нових партнерів у наукову діяльність. Крім того, підкреслюється важливість соціальних мереж як інструменту для покращення комунікації між учасниками наукового процесу, що дозволяє створювати нові форми академічної взаємодії та популяризації наукових досягнень. Водночас розглянуто потенційні ризики, пов'язані з використанням цифрових платформ, зокрема високою конкуренцією за увагу аудиторії, можливими маніпуляціями з інформацією та проблемами з безпекою даних. Виявлено, що розвиток цифрових компетентностей є необхідною умовою для забезпечення високої конкурентоспроможності викладачів на ринку праці, а також для ефективного здійснення наукової діяльності в умовах, коли цифрові технології займають провідне місце в академічному середовищі. У дослідженні також запропоновано огляд позитивних рис активного використання цифрових платформ і соціальних мереж для популяризації та поширення наукових здобутків, зокрема вищеназваних розширення професійних можливостей для викладачів, налагодження та покращення комунікації зі студентами і колегами та загальне збільшення видимості наукової роботи.

Результати опитування серед викладачів ЗВО підтверджують високий рівень усвідомлення важливості цифрових інструментів у науковій діяльності та їх активне застосування на практиці. Серед основних інструментів, що активно використовуються, виокремлюються платформи для публікацій та соціальні мережі, хоча також виявлено певні труднощі, пов'язані з браком часу, проблемами безпеки даних та потребою у додатковому навчанні.

Для ефективного використання цифрових технологій, необхідно підтримувати викладачів ЗВО, надаючи їм додаткові курси з цифрової грамотності та забезпечуючи доступ до інноваційних цифрових інструментів, які сприятимуть інтеграції цифрових компетентностей у їхню професійну діяльність.

ВПЛИВ ФРАНЦУЗЬКОГО РОМАНТИЧНОГО ТЕАТРУ НА ДРАМАТУРГІЮ ЕРІКА-ЕММАНУЕЛЯ ШМІТТА У П'ЄСІ «БУЛЬВАР ЗЛОЧИНІВ»

2026-03-01T19:59:01+00:00

У статті розглянуто вплив французького романтичного театру на драматургію Еріка-Емманюеля Шмітта, зокрема на п’єсу «Frédérick ou le Boulevard du Crime». Аналіз зосереджено на художніх і поетикальних особливостях твору, що демонструє тісний зв’язок між романтичними традиціями ХІХ століття та сучасною філософією театру.

У центрі дослідження — постать Фредеріка Леметра, актора-бунтаря, який уособлює дух свободи, індивідуалізму й творчої самореалізації, притаманний добі романтизму. Простежено, як Шмітт осмислює ключові принципи романтичної естетики — змішання жанрів, імпровізацію, конфлікт між ідеалом і дійсністю, культ сильної особистості.

Через образ актора автор розкриває феномен театру як простору духовної боротьби, де сцена стає метафорою життя, а життя — актом гри. Висвітлено інтертекстуальні зв’язки п’єси з драмами Віктора Гюго, Александра Дюма, Альфреда де Мюссе, що виявляються у тематиці свободи, мистецького покликання та протистояння соціальним нормам.

Звернено увагу на мелодраматичні елементи твору, які Шмітт переосмислює, поєднуючи пародію й щиру емоційність.

У результаті Frédérick ou le Boulevard du Crime постає як художній міст між романтичним театром минулого й сучасною драматургією, у якій театральна форма стає засобом філософського осмислення людського існування та природи творчості.