Світська історіографія релігійного сектантства Харківської губернії (дорадянський період).
Анотація
Мета. Стаття має за мету розглянути нецерковну історіографію феномену релігійного сектантства в Російській імперії в цілому та у Харківській губернії зокрема. Хронологічні межі даного дослідження охоплюють проміжок часу від 1861 до 1917 років. Це час найбільшого розвитку неформальних релігійних груп в регіоні.
Методологія дослідження. Методологічну основу статті складають принципи історизму та об’єктивності, реалізовані із застосуванням низки методів: загальнологічних (аналізу та синтезу), а також класифікаційного, компаративного та метода періодизації.
Наукова новизна. Роботи світських дослідників розглядаються за хронологічно-проблемним принципом, що дозволяє простежити політико-ідеологічну спрямованість багатьох авторів. У випадку з фахівцями з числа урядових чиновників йдеться також і про професійну упередженість. В статті пропонується розглянути кілька напрямів, що сформувалися в історіографії українського сектантства.
Висновки. Автори, які належать до офіційного (відомчого) напряму, відстоювали позицію про шкідливість релігійного дисидентства для країни та народу, про іноземне походження багатьох духовних рухів, аморальність та бузувірство вітчизняних сект. Стверджувалося, що усі без винятку секти є політично небезпечними, а їхня діяльність протизаконною.
Неофіційний (ліберально-народницький) напрям історіографії виник одночасно з офіційним. Він мав на меті протистояти останньому у формуванні громадської думки щодо сектантства. Ліберали акцентували увагу на прогресивному значенні дисидентов у російському та українському народному житті. Поряд з цим, у дослідженнях даного напряму докладно подається історія переслідування сектантів з боку влади та РПЦ. Витоки релігійного різномислення ліберали бачили у природньому розвитку народної думки.
Автори-народники вперше спробували показати прямий зв’язок між появою та поширенням сектантства і соціальним положенням населення в Російській імперії. Вони визнавали та підкреслювали існування в країні владного та церковного тиску на сектантів, але, поряд з цим, критикували релігійне дисидентство за аморфну політичну позицію.
Ідея дослідників-народників була підхоплена представниками марксистського напряму історіографії і розвинута у цілісну «соціально-економічну» теорію про походження та розвиток релігійного сектантства в Російській імперії. При цьому ними залучалася до роботи велика кількість нових джерел. Недоліком марксистської дорадянської школи в дослідженні російського та українського сектантства було повне ігнорування психологічного чинника.
Завантаження
Посилання
Андерсон В. Старообрядничество и сектантство: Исторический очерк русского религиозного разномыслия. СПб.. 460 с.
Бобрищев-Пушкин А.М. Суд и раскольники-сектанты. СПб., 1902. 212 с.
Бондарь С. Д. Секты хлыстов, шалопутов, духовных христиан, Старый и Новый Израиль и субботников и иудействующих. Петроград, 1916. 96 с.
Бонч-Бруевич В.Д. Предисловие к книге «Дело павловских крестьян». Бонч-Бруевич В.Д. Избранные сочинения / Под ред. Н.А. Смирнова: В 3 т. М.: Изд-во АН СССР, 1959. С. 103-110.
Варадинов Н. История Министерства Внутренних Дел: история распоряжений по расколу. СПб, 1863. 667 с.
Грушевський М.С. З історії релігійної думки на Україні. К.: Освіта, 1992. 192 с.
Драгоманов М. Листи до Івана Франка та інших. 1881-1886. Львів, 1906. 265 с.
Драгоманов М. Про братство хрестителів, або баптистів на Україні. Коломия, 1893. 26 с.
Евангельские христиане-баптисты, сохранившие верность Евангелию. М., Протестант, 1992. 63 с.
Емельянов Г. (Ковальский С.М.) Рационализм на Юге России. Отечественные записки. 1878. № 3. С. 208-224; № 5. С. 206-230.
Клибанов А.И. История религиозного сектантства в России (60-е гг. XIX в. – 1917 г.). М.: Наука, 1965. 348 с.
Костомаров Н. Воспоминания о молоканах. Отечественные записки. 1869. № 3. С. 56-78.
Левицкий О. О сектантах на Киевщине. Киевская старина. 1902. Т. 10. С. 1-16.
Мельгунов С.П. Из истории религиозно-общественных движений в России ХІХ в.: Старообрядцы, религиозные гонения, сектантство. М.: Задруга, 1919. 236 с.
Мельгунов С.П. Церковь и государство в России. (К вопросу о свободе совести). М., 1907. 193 с.
Мельников П.И. Белые голуби: Рассказы о скопцах и хлыстах. Русский вестник. 1869. № 3. С. 311-416; № 5. С. 244-294.
Мельников П.И. Тайные секты. Русский вестник. 1868. № 5. С. 5-70.
Мельников-Печерский П.И. Полное собрание сочинений. СПб., 1909. Т. 7. 590 с.
Милюков П.Н. Очерки по истории русской культуры: В 3 т. М.: Изд. группа «Прогресс-Культ», 1994. Т. 2. 416 с.
Надеждин Н.И. Исследование о скопческой ереси. Напечатано по приказанию г. Министра внутренних дел. 1845. 544 с.
Пеликан Е.В. Судебно-медицинские исследования скопчества и исторические сведения о нем. Второе дополненное и исправленное издание. СПб, 1875. 269 с.
Плеханов Г.В. Раскол как одно из выражений общественной мысли. Плеханов Г.В. Сочинения. М.; Л.: Государственное изд-во, 1925. С. 331-363.
Пругавин А.С. Монастырские тюрьмы. В борьбе с сектантством. М.: Посредник, б.г. 208 с.
Пругавин А.С. Неприемлющие мира. Очерки религиозных исканий. Анархические течения в русском сектантстве. М., 1918. 182 с.
Пругавин А.С. Раскол вверху: Очерки религиозных исканий в привилегированной среде. Спб., 1909. 376 с.
Пругавин А.С. Раскол и сектантство в русской народной жизни. М., 1905. 95 с.
Пругавин А.С. Религиозные отщепенцы: Очерки современного сектантства. Вып. 2. М, 1906. 253 с.
Пругавин А.С. Старообрядничество во 2 пол. ХІХ в.: Очерки новейшей истории раскола. М., 1904. 281 с.
Реутский М. Люди Божьи и скопцы: Историческое исследование (из достоверных источников). М., 1872. 229 с.
Сборник правительственных сведений о раскольниках, составленный В.Кельсиевым. Выпуск третий о скопцах. Лондон, 1862, 380 с.
Українка Леся. Твори: У 10 т. – К.: Дніпро, 1965. Т. 8. 390 с.
Франко І. Публіцистика. К.: Держ. вид-во худ. літ., 1953. 155 с.
Харламов П.Н. Идеализаторы раскола. Дело. 1881. № 9. С. 21-33.
Харламов П.Н. Штундисты. Русская мысль. 1885. № 10. С. 143-158; № 11. С. 1-17.
Шелгунов Н.В. Сочинения. Спб., б.г. Т. 2. 748 с.
Юзов И. Русские диссиденты. Староверы и духовные христиане. СПб., 1881. 180 с.
Ясевич-Бородаевская В.И. Борьба за веру: Историко-бытовые очерки и обзор законодательства по старообрядчеству и сектантству и его последовательного развития. СПб., 1912. 301 с.
Ясевич-Бородаевская В.И. Очерки из истории сектантских движений в Екатеринославской губернии. Новое слово. 1897. № 4. С. 215-262.
Ясевич-Бородаевская В.И. Сектантство в Киевской губернии. Живая старина. 1902. Кн. 1. С. 33-74.
References
Abramov Ya. Shaloputs’sect. Otechestvennye Zapiski. 1882. No. 9. P. 35-58. (in Russian)
Anderson V. Old Orthodoxy and Sectarianism: Historical Essay of Russian Religious Dissent. St. Petersburg: P. 460 p. (in Russian)
Bobryshev-Pushkin A.M. Court and sectarian schismatics. St. Petersburg. 1902. 212 p. (in Russian)
Bondar S. D. Sects of khlysts, shaloputs, spiritual Christians, Old and New Israel, and subbotniks and Judaizers. Petrograd. 1916. 96 p. (in Russian)
Bonch-Bruevich V.D. Foreword to the book "The Case of the Pavlovian Peasants". Bonch-Bruevich V.D. Selected Works / Edited by N.A. Smirnov: In 3 volumes. Moscow: Publishing House of the USSR Academy of Sciences, 1959. pp. 103-110. (in Russian)
Varadinov N. History of the Ministry of Internal Affairs: a history of orders on the schism. St. Petersburg, 1863. 667 p. (in Russian)
Hrushevsky M. S. History of religious thought in Ukraine. Kyiv: Osvita, 1992. 192 p. (in Ukranian)
Drahomanov M. Letters to Ivan Franko and others. 1881-1886. Lviv, 1906. 265 p. (in Ukranian)
Drahomanov M. On the brotherhood of Baptizers, or Baptists in Ukraine. Kolomyia, 1893. 26 p. (in Ukranian)
Evangelical Christians-Baptists who have maintained their loyalty to the Gospel. M., Protestant, 1992. 63 p. (in Russian)
Emelyanov G. (Kovalsky S.M.) Rationalism in the South of Russia. Otechestvennye Zapiski. 1878. No. 3. P. 208-224; No. 5. P. 206-230. (in Russian)
Klybanov A.I. History of religious sectarianism in Russia (1960s - 1917). M.: Nauka, 1965. 348 p. (in Russian)
Kostomarov N. Memories of the Molokans. Otechestvennye Zapiski. 1869. No. 3. P. 56-78. (in Russian)
Levitskyi O. About sectarians in the Kyiv region. Kievskaya starina. 1902. Vol. 10. P. 1-16. (in Russian)
Melgunov S.P. From the history of religious and social movements in Russia in the 19th century: Old Believers, religious persecution, sectarianism. M.: Zadruga, 1919. 236 p. (in Russian)
Melgunov S.P. Church and State in Russia. (To the question of freedom of conscience). M. 1907. 193 p. (in Russian)
Melnikov P.I. White doves: Tales of skoptsy and khlysts. Russky vestnik. 1869. No. 3. P. 311-416; No. 5. P. 244-294. (in Russian)
Melnikov P.I. Secret sects. Russky vestnik. 1868. No. 5. P. 5-70. (in Russian)
Melnikov-Pechersky P.I. The complete set of works. St. Petersburg, 1909. Vol. 7. 590 p. (in Russian)
Mylyukov P.N. Essays on the history of Russian culture: In 3 vol. Moscow: Progress-Kult, 1994. Vol. 2. 416 p. (in Russian)
Nadezhdin N.I. Research on the Skoptsy heresy. Published by order of the Minister of Internal Affairs. 1845, 544 p. (in Russian)
Pelikan E.V. Forensic studies of Skoptsy and historical information about it. The second supplemented and corrected edition. St. Petersburg, Type. M. Stasyulevych, 1875, 269 p. (in Russian)
Plekhanov G.V. Schism as one of the expressions social thought. Plekhanov G.V. Compositions. M.; L. 1925. P. 331-363. (in Russian)
Prugavin A.S. Monastery prisons. In the fight against sectarianism. M.: Posrednyk. 208 p. (in Russian)
Prugavin A.S. Non-accepting peace. Essays on religious searchings. Anarchic currents in Russian sectarianism. M. 1918. 182 p. (in Russian)
Prugavin A.S. The schism at the top: Essays of religious people seeking in a privileged environment. Spb.: Type. A. Kartseva, 1909. 376 p. (in Russian)
Prugavin A.S. Schism and sectarianism in Russian people life. M. 1905. 95 p. (in Russian)
Prugavin A.S. Religious renegades: Essays on modern sectarianism. Issue 2. M.: Posrednyk, 1906. 253 p. (in Russian)
Prugavin A.S. Old Believers in the 2nd half of the 19th century: Essays on the recent history of schism. M. 1904. 281 p. (in Russian)
Reutsky M. God's people and skoptsy: Historical research (from authentic sources). M. 1872. 229 p. (in Russian)
Collection of government reports on schismatics, compiled by V. Kelsiev. Issue 3 about skoptsy. London, 1862, 380 p. (in Russian)
Ukrainka Lesya. Works: In 10 vol. - K.: Dnipro, 1965. Vol. 8. 390 p. (in Ukranian)
Franko I. Journalism. K.: Publishing house of fiction, 1953. 155 p. (in Ukranian)
Kharlamov P.N. Idealizers of the schism. Delo. 1881. No. 9. P. 21-33. (in Russian)
Kharlamov P.N. Stundists. Russian thought. 1885. No. 10. P. 143-158; No. 11. P. 1-17. (in Russian)
Shelgunov N.V. Works. SPb. T. 2. 748 p. (in Russian)
Yuzov I. Russian dissidents. Old Believers and spiritual Christians. St. Petersburg. 1881. 180 p. (in Russian)
Yasevich-Borodaevskaya V.I. The Struggle for Faith: Historical and Domestic Essays and a Review of Legislation on Old Believers and Sectarianism and Its Consecutive Development. St. Petersburg, 1912. 301 p. (in Russian)
Yasevich-Borodaevskaya V.I. Essays from the history of sectarian movements in Ekaterinoslav province. Novoe slovo. 1897. No. 4. P. 215-262. (in Russian)
Yasevich-Borodaevskaya V.I. Sectarianism in Kyiv province. Zhivaya starina. 1902. Book 1. P. 33-74. (in Russian)
