Харківський період діяльності українських послів першого скликання до сейму Другої Речі Посполитої.

  • Руслана Давидюк Рівненський державний гуманітарний університет https://orcid.org/0000-0003-0485-5121
Ключові слова: посли, сейм, Друга Річ Посполита, західноукраїнські землі, радянська Україна, Харків, ГПУ, НКВД

Анотація

Мета дослідження. Простежено життєпис групи ліворадикальних українських послів першого скликання до парламенту Другої Речі Посполитої, акцентовано увагу на передумовах та причинах їхнього виїзду до радянської України та діяльності у харківський період, який завершився арештом і розстрілом.

Методологія дослідження базується на аналітичному, хронологічному методах, структурованості, критичності підходів в аналізі історичних документів.

Наукова новизна. Виявлення та верифікація з іншими документами матеріалів архівно-кримінальних справ на групу українських послів до сейму Другої Речі Посполитої першого скликання дозволили реконструювати харківський період їхньої діяльності та встановити долю після виїзду до радянської України.

Висновки. У парламенті Другої Речі Посполитої першого скликання (1922-1927) виокремилась група українських послів, які представляли західноукраїнські землі і займали ліворадикальні позиції. З огляду на внутрішні та зовнішні обставини вони вийшли зі складу Української парламентарної репрезентації, сформували соціал-демократичну, а згодом комуністичну фракції. Активні громадські діячі, учасники Першої світової війни і Української революції, отримавши мандат, вони організовували посольські віча, подавали індивідуальні інтерпеляції, групові депутатські звернення, виступали із сеймової трибуни, намагаючись захищати права українського населення у Польщі. Поширення ними ліворадикальних ідей призводило до непростих відносин з польською владою, наслідком чого стали затримання і короткотривалі арешти. П’ятеро послів, налагодивши контакти з радянським консульством, обрали для своєї подальшої діяльності та життя УСРР. Один посол помер відразу після виїзду внаслідок хвороби. Після короткої співпраці з комуністичним режимом, четверо інших були звинувачені у належності до міфічної «Української військової організації» та засуджені. У період Великого терору за звинуваченням у співпраці з іноземними розвідками вчергове засуджені та розстріляні.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Борці за возз’єднання. Біографічний довідник. Редкол.: Ю. Сливка (кер.) та ін. Львів: «Каменяр», 1989. 359 с.

В Польщі. Голос праці. 1925. 3 червня. №. 124. С. 1.

Власюк О. Український посол польського сейму Марко Луцкевич. Слов’янський вісник. Рівне: РІС КСУ, 2011. Вип. 11. С. 9-12.

Вражіння з поїздки на Велику Україну. Розмова з послом Х. Приступою. Діло. 1925. 20 жовтня. №. 234. С. 1 (з продовженням).

Давидюк Р. В інтер’єрі міжвоєнної Волині: Біограми політичних емігрантів – учасників Української революції. Рівне-Львів: Простір-М, 2023. 284 с.

Давидюк Р. Життєпис Марка Луцкевича в контексті сучасної політики пам’яті. Радянські репресії у західних областях України (1939-1953): історія, особистості, пам’ять. Колективна монографія. Відп. ред. В. Ільницький. Riga, Latvia: «Baltija Publishing», 2022. С. 227-246.

Давидюк Р. Розплата за «буржуазний парламентаризм»: українські посли і сенатори від Волині в умовах тоталітаризму. Політика пам’яті в Україні щодо радянських репресій у західних областях (1939-1953). колективна монографія / відп. ред. В. Ільницький. Львів – Торунь, Liha-Pres, 2021. С. 154-170.

Жерноклеєв О., Райківський І. Політичний портрет Левка Ганкевича. Вісник Прикарпатського університету. Історія. Івано-Франківськ: Видавництво «Плай», 2004. Вип. VIII. С. 9-29.

Загальні Збори Товариства «Рідна Хата». Наше життя (Холм). 1922. 8 жовтня. №. 6. С. 2.

Зайцев О. Українці в Сеймі та Сенаті Польщі (1922-1939). Львів, 2022. 326 с.

Книга памяти Республики Карелия. URL: https://sand.mapofmemory.org/biography/?b_id=15741

Націоналізм й інтернаціоналізм. Розмова з послом Пащуком. Діло. 1927. 23 вересня. №. 212. С. 1.

Новий арешт М. Луцкевича. Діло. 1923. 14 квітня. №. 7. С. 1.

Пащук А. Як я дізнався про долю батька. Свобода. (Джерсі-Сіті). 2006. 8 грудня. №. 49. С. 7.

Посмертні згадки. Діло. 1929. 23 лютого. № 40. С. 6.

Похорон т. Скрипи. Глобус (Київ). 1929. 1 травня. № 5. С. 6. URL: https://libraria.ua/search/?Search=%D0%A1%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B0

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга перша. Ч. 1. Київ-Харків: Оригінал, 2005. 800 с.

Реабілітовані історією. Харківська область. Книга перша. Ч. 2. Київ-Харків: Оригінал, 2008. 672 с.

Соляр I. Радянофільство у Західній Україні. Український історичний журнал. 2009. № 1. С. 55-67.

Україна-Польща 1920-1939 рр.: з історії дипломатичних відносин УССР з Другою Річчю Посполитою / упорядкування, коментарі, вступна стаття Н. С. Рубльова, О. С. Рубльов. Київ: ДУХ І ЛІТЕРА, 2012. 624 с.

Українські посли і сенатори до українського Народу! З трибуни. Промови українських послів і сенаторів у польських Соймі і Сенаті. Львів-Луцьк-Холм-Берестє. Накладом Українського посольського клюбу, 1925. 144 c.

Szumiło M. Ukraińcy w Senacie II Rzeczypospolitej (1922-1939) – portret zbiorowy. Przegląd Sejmowy (Warszawa). 2020. № 4. S. 165-187.

Zaporowski Z. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1939: działalność posłòw, parlamentarne koncepcje Jòzefa Piłsudskiego, mniejszości narodowe. Lublin: Wyd. UMCS, 1992. 265 s.

Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України.

Державний архів Харківської області.

Центральний державний архів вищих органів влади і управління України.

References

Fighters for Reunification. Biographical Directory (1989). Edited by Y. Slivka and others. Lviv: Kamenyar. (in Ukrainian).

In Poland. (1925). Voice of Labour. 3 June. № 124. Р. 1. (in Ukrainian).

Vlasyuk O. (2011). Marko Lutkevych: Ukrainian Ambassador to the Polish Sejm. Slavyanskyi Visnyk. Rivne: RIS KSU, 2011. Issue 11. P. 9-12. (in Ukrainian).

Impressions from a trip to Greater Ukraine. A conversation with Ambassador H. Prystupa (1925). Dilo. 1925. 20 October. №. 234. Р. 1 (to be continued). (in Ukrainian).

Davydiuk R. (2023). In the Context of Interwar Volhynia: Biographies of Political Exiles – Participants in the Ukrainian Revolution. Rivne-Lviv: Prostir-M. 284 p. (in Ukrainian).

Davydiuk R. (2022). The biography of Mark Lutskievich in the context of contemporary politics of memory. Soviet repressions in the western regions of Ukraine (1939-1953): history, personalities, memory. Collective monograph. Ed. V. Ilnytskyi. Riga, Latvia: Baltija Publishing. Р. 227-246. (in Ukrainian).

Davydiuk R. (2021). Retribution for «bourgeois parliamentarism»: Ukrainian deputies and senators from Volhynia under totalitarianism. The politics of memory in Ukraine regarding Soviet repressions in the western regions (1939-1953). Collective monograph / Ed. V. Ilnytskyi. Lviv-Toruń, Liha-Pres. Р. 154-170. (in Ukrainian).

Zhernokleev O., Raikivsky I. (2004). A Political Portrait of Levko Hankevych. Bulletin of the Precarpathian University. History. Ivano-Frankivsk: Plai Publishing House. Issue VIII. Р. 9-29. (in Ukrainian).

General Meeting of the «Ridna Khata» Society (1922). Nashe Zhittya (Kholm). 8 October. №6. Р. 2. (in Ukrainian).

Zaitsev O. (2022). Ukrainians in the Sejm and Senate of Poland (1922-1939). Lviv. 326 p. (in Ukrainian).

Book of Remembrance of the Republic of Karelia. URL: https://sand.mapofmemory.org/biography/?b_id=15741 (in Russian).

Nationalism and Internationalism. A conversation with Ambassador Paschuk (1927). Dilo. 23 September. № 212. Р. 1. (in Ukrainian).

New arrest of M. Lutskevich (1923). Dilo. 14 April. № 7. Р. 1. (in Ukrainian).

Paschuk A. (2006). How I learnt of my father’s fate. Svoboda. (Jersey City). 8 December. № 49. Р. 7. (in Ukrainian).

Obituaries. (1929). Dilo. 23 February. № 40. Р. 6. (in Ukrainian).

The funeral of T. Skrypa (1929). Globus (Kyiv). 1 May. №5. Р. 6. URL: https://libraria.ua/search/?Search=%D0%A1%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B0 (in Ukrainian).

Rehabilitated by history. Kharkiv Region (2005). Book One. Part 1. Kyiv-Kharkiv: Original. 800 p. (in Ukrainian).

Rehabilitated by History. Kharkiv Region. (2008). Book One. Part 2. Kyiv-Kharkiv: Original. 672 p. (in Ukrainian).

Solyar I. (2009). Pro-Soviet Sentiment in Western Ukraine. Ukrainian Historical Journal. № 1. Р. 55-67. (in Ukrainian).

Ukraine-Poland 1920-1939: From the History of Diplomatic Relations between the Ukrainian SSR and the Second Polish Republic / compiled, annotated and with an introductory article by N. S. Rublev, O. S. Rublev (2012). Kyiv: DUCH I LITERA. 624 p. (in Ukrainian).

Ukrainian Ambassadors and Senators to the Ukrainian People! From the rostrum. Speeches by Ukrainian ambassadors and senators in the Polish Sejm and Senate. (1925). Lviv-Lutsk-Kholm-Brest. Published by the Ukrainian Embassy Club. 144 p. (in Ukrainian).

Szumiło M. Ukraińcy w Senacie II Rzeczypospolitej (1922-1939) – portret zbiorowy. Przegląd Sejmowy (Warszawa). 2020. № 4. S. 165-187. (in Polish).

Zaporowski Z. Sejm Rzeczypospolitej Polskiej 1919-1939: działalność posłòw, parlamentarne koncepcje Jòzefa Piłsudskiego, mniejszości narodowe. Lublin: Wyd. UMCS, 1992. 265 s. (in Polish).

Sectoral State Archive of the Foreign Intelligence Service of Ukraine.

State Archive of Kharkiv region.

Central State Archives of Higher Authorities and Administration of Ukraine.
Опубліковано
2026-05-30
Як цитувати
Давидюк, Р. (2026). Харківський період діяльності українських послів першого скликання до сейму Другої Речі Посполитої . Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», 42, 60-70. https://doi.org/10.26565/2227-6505-2026-42-05
Розділ
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ