Шкільна і гендерна історія: разом не можна нарізно

Анотація

Мета проаналізувати можливості залучення досягнень гендерної історії в шкільні курси з історії України, що сприятиме формуванню у учнів уявлення про гендерний вимір історичних процесів й соціальної дійсності, надасть навички критичного й системного аналізу історичних явищ і подій. 

Методологія Застосування загальнонаукових принципів аналізу і синтезу поєднується з методами гендерного аналізу, що ґрунтується на запереченні андроцентричності наукового дискурсу як загальноуніверсального, визнає множинність й варіативність впливу історичних подій, явищ і процесів на чоловіків і жінок. 

Наукова новизна полягає у встановленні впливу наукових досягнень дослідників гендерної історії на шкільний курс історії, шляхів застосування доробку вітчизняних науковців для формування у школярів навичок критичного осмислення соціальних процесів в минулому. Встановлено, що навчальні тексти, хоч і містять висвітлення окремих питань гендерної історії, не дозволяють прослідкувати тяглість й механізми відтворення гендерної нерівності, лише частково представляють жіночий досвід, формують у учнів спорадичні і не системні знання про  механізми соціальної стратифікації і вплив жіноцтва на розвиток суспільства.

В умовах розбудови громадянського суспільства важливим є формування у учнів усвідомлення рівних прав і можливостей всіх громадян, повага до їх прав, визнання верховенства права і гендерної рівності засобами осмислення історії. Текст підручника, що містить таку складову, як гендерний вимір історичних процесів  і явищ,  допомагає критично осмислювати історичні процеси і формує навички аналізу сучасності.  

Висновки: На підставі аналізу висвітлення питань гендерної історії в підручниках з історії для старшої школи встановлено, що гендерна проблематика поступово знаходить своє місце в шкільній історії. В навчальних текстах репрезентовано жіночий досвід завдяки вміщенню усних жіночих спогадів про історичні події, а жіночі постаті представлені біографіями відомих діячок культури та широко застосованими візуальними джерелами. Деякі підручники містять витяги з праць науковців, що працюють в гендерній історії, залучаючи фаховий погляд на окремі проблеми, чи вміщують окремі дефініції, що надає теоретичного характеру аналізованим явищам чи процесам. Однак згадки про жіноцтво є доволі фрагментарними, а уявлення про жінок як окрему соціальну групу – несистемними. Використання жіночих біографій чи особових джерел часто не супроводжуються завданнями щодо розвитку критичного мислення й встановлення глибинних причин гендерної нерівності.