ГЕОПОЛІТИЧНІ СКЛАДОВІ УКРАЇНСЬКОЇ КРИЗИ

  • О. А. Сутула
Ключові слова: геополітика, українська криза, євроінтеграція, політичні партії, програми партій

Анотація

Розглядаються геополітичні особливості української кризи крізь призьму змін глобального світового порядку. Узагальнено теоретичний досвід досліджень української геополітичної кризи західними та вітчизняними науковцями. Відмічається, що геополітична невизначеність держави пов’язана з постійною трансформацією зовнішньополітичних орієнтирів політичними силами України. На підставі аналізу зовнішньополітичного блоку в парламентських та президентських передвиборчих програмах робиться висновок щодо формування сучасного геополітичного статусу України, а також можливі сценарії його подальшого розвитку.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Посилання

Дністрянський М. С. Геополітика: навчальний посібник / М. С. Дністрянський. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 436 с.

Левандовський В. Україна в геополітичних концепціях першої третини ХХ століття [Електронний ресурс] / В. Левандовський // Українська державність у ХХ столітті (Історикополітологічний аналіз) / колектив авторів під керівн. О. Дергачова. – К.: Політична думка, 1996. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrxx/r07.htm.

Бжезинский З. Великая шахматная доска / З. Бжезинский; Пер. с англ. – М.: Междунар. отношения, 1998. – 134 с.

Україна в сучасному геополітичному просторі: Теоретичний і прикладний аспекти / Ф. М. Рудич, Р. В. Балабан, О. П. Дергачов. – Київ: МАУП НАН України. Ін-т політ. і етнонац. досліджень, 2002 . – 487 с.

Манжола В. Квадратура інтеграційного кола. (Актуальні проблеми європейської політики України) / В. Манжола // Політика і час. – 2007. – № 4. – С.14-18.
Опубліковано
2017-11-15
Як цитувати
Сутула, О. А. (2017). ГЕОПОЛІТИЧНІ СКЛАДОВІ УКРАЇНСЬКОЇ КРИЗИ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 31, 126-131. вилучено із https://periodicals.karazin.ua/politology/article/view/9603
Номер
Том 31 (2017): Питання політології
Розділ
ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).