СУВЕРЕНІТЕТ ДЕРЖАВИ В КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНОГО ПРОСТОРУ В ІНФОРМАЦІЙНУ ЕПОХУ: ОСНОВНІ ТРЕНДИ РОЗВИТКУ

Анотація

Розглядаються особливості трансформацій суверенітету держави в інформаційну епоху. Виділяються принципові підходи до визначення суверенітету та держави в політичній філософії. Акцентується на тому, що держава повинна вирішувати завдання щодо впорядкування діяльності всіх інститутів, що існують, причому так, щоб користь від їхньої діяльності отримував народ. Аналізуються умови, що впливають  на складові суверенітету держави, насамперед, на ознаки держави. Надається порівняльне вимірювання класичного розуміння суверенітету та відповідних практик із сучасним його визначенням. Особлива увага приділяється формуванню політичного простору. Визначається, що  суверенітет держави класично був пов'язаний із просторовим визначенням сфери реалізації суверенної влади, із означеною кордонами територією. У питанні еволюції суверенітету підкреслюється, що національно-територіальна ідентичність, яка супроводжує процеси становлення модерних держав ґрунтується вже не лише на територіальних маркерах, візуалізованих символах втілення влади – персоналіях володарів (характерних для попередніх епох), а на наявності спільних ціннісних смислів, культурних кодів для великих спільнот людей. Актуалізується наявність спільного соціокультурного поля у суспільстві, що інтегрує кожного індивіда до визначеної спільноти із своїми інтересами – нації, що, безумовно, посилюється та підтримується державою. Інформаційна епоха формує нове вимірювання простору, яке відповідає її основним якостям, коли інформація, знання, комунікації стають провідними силами продуктивності та влади. Здобутки інформатизації та цифровізації суспільного життя як важливого тренду сучасного розвитку діалектично пов’язані із процесами іншого ведучого тренду – глобалізацією. Визначається, що протиріччя та конфлікти універсалізму та партикуляризму формують логіку сучасного переформатування світового порядку, задають напругу нестабільності та підвищують ризики невизначеності та непередбачуваності наслідків прийняття політичних рішень та дій. Ускладнення архітектури розподілу влади в світі, латентність та нескоординованість процесів взаємодії, багаторівневість та протиріччя одночасно існуючих ідентичностей є важливими глобальними трендами.