ЛЕГІТИМНІСТЬ ТА СТІЙКІСТЬ ЯК ФАКТОРИ ТРИВКОСТІ ДЕМОКРАТИЧНИХ ТА НЕДЕМОКРАТИЧНИХ РЕЖИМІВ
Анотація
Досліджуються ключові фактори, що забезпечують тривкість політичних режимів різного типу – як демократичних, так і недемократичних. Основну увагу зосереджено на аналізі концептів політичної легітимності та режимної стійкості. Спираючись на теоретичні розробки Девіда Істона, Жан-Жака Руссо, Девіда Хелда, Сеймура Ліпсета, Іммануїла Канта, а також дослідження стійкості Девіда Андерсена, Юргена Моллера, Ларса Рорбека та Свена-Еріка Скаанінга, розмежовується легітимність як глибинна нормативна основа влади (дифузна підтримка за Девідом Істоном) та суспільну підтримку як ситуативне схвалення результатів діяльності влади (специфічна підтримка). Підкреслюється, що легітимність не є винятковою ознакою демократій; недемократичні режими також потребують її, трансформуючи силу в право (Ж.-Ж. Руссо) та спираючись на притаманну суспільству звичаєвість. Вводиться кантіанське розрізнення між автономією волі (самочинне слідування моральному закону), що реалізується в умовах індивідуальної свободи демократичних режимів, та гетерономією (підпорядкування зовнішнім причинам), характерною для недемократичних режимів, де несвобода та негідність сприяють співучасті у «банальному злі». Проілюстровано, що тривкість демократій спирається на адміністративну спроможність та якість державного апарату, тоді як тривкість недемократичних режимів корелює з рівнем податкової мобілізації та витратами на силові структури. Ці відмінності ілюструються історичними прикладами: відмова президента Джона Кеннеді від операції «Нортвудс» демонструє роботу механізмів стримувань і противаг у демократичних режимах, тоді як події довкола операції «Рязанський цукор» в Росії показують готовність недемократичного режиму до застосування коерсивної спроможності заради його збереження.
Завантаження
Посилання
Easton, David. 1975. A Re-assessment of the Concept of Political Support. British Journal of Political Science 5(4): 435–457. https://doi.org/10.1017/S0007123400008309.
Ryabov, Serhiy. 1999. Legitimation of Power: Towards the Formulation of a Programme for Social and Philosophical Research. Scientific Notes. Vol. 12. Political Science: 25–33. URL.: https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/492a61be-6b03-4ade-b2ac-5e2247936152/content (in Ukrainian).
KIIS. 2024. Trust in social institutions in Ukraine. URL.: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1309&page=1 (in Ukrainian).
Rousseau, J.-J. 1762/1997. The social contract and other later political writings (V. Gourevitch, Ed.). Cambridge Texts in the History of Political Thought, Vol. 2. Cambridge, UK: Cambridge University Press, Book 1.
Held, David. 1996. Models of Democracy. Stanford: Stanford University Press. 389 p.
Lipset, Seymour Martin. 1959. Some Social Requisites of Democracy: Economic Development and Political Legitimacy. The American Political Science Review 53(1): 69–105. https://doi.org/10.2307/1951731
Kant, Immanuel. 1998. Religion within the Boundaries of Mere Reason and Other Writings. Cambridge: Cambridge University Press. 230 p.
Gutmann, Amy. 1993. The Disharmony of Democracy. Nomos 35, Democratic Community: 126–160.
Andersen, David, Jørgen Møller, Lasse Lykke Rørbæk and Svend-Erik Skaaning. 2014. State Capacity and Political Regime Stability. Democratization 21(7): 1305–1325.
National Security Archive. 1962. Justification for US Military Intervention in Cuba (Operation Northwoods). George Washington University. URL: https://nsarchive2.gwu.edu/news/20010430/northwoods.pdf.
Fund for Peace. 2022. State Resilience Index. URL.: https://fundforpeace.org/wp-content/uploads/2022/12/SRI-Index-12.6.22-II80.pdf.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
