КУЛЬТУРОТВОРЧІСТЬ ЯК СФЕРА ФОРМУВАННЯ ПОЛІТИЧНИХ ЦІННІСНИХ СМИСЛІВ: ТЕАТР У ПРИФРОНТОВОМУ ХАРКОВІ

Анотація

Розглядаються особливості культуротворчості у Харкові за умов збройного вторгнення в Україну з боку Російської Федерації. Підкреслюється особливість Харкова як прикордонного, а тепер і  прифронтового міста, що наклало свій відбиток на всі сфери його життєдіяльності, виявляючи через це свої обмеження та ризики. Зазначається переплетення політичної практики з продукуванням культурних феноменів і з культурою загалом. Дається характеристика влади як ключового стрижня політики, який в інформаційну епоху насамперед визначається продукуванням та контролюванням ціннісних смислів і культурних кодів суспільства. Розкривається зміна технології реалізації влади – від владного примусу до мімікрії під реалізацію потреб спокушання споживача політичних продуктів з метою зниження його критичного мислення.

Аналізуються зміни у функціонуванні мистецьких інституцій Харкова в умовах воєнного стану. Попри об᾽єктивні обмеження, пов᾽язані з безпекою, численні театри, концертні майданчики та культурні осередки не припинили своєї діяльності, шукаючи нові формати роботи в умовах війни.  Визначається досвід харківських митців, який засвідчує важливість культури як засобу психологічної стійкості суспільства і демонструє унікальні практики адаптації мистецтва до реалій воєнного часу. Заходи відбуваються у безпечних просторах, у підвалах та бомбосховищах. Акцентується увага на тому, що театральні діячі Харкова вражають відданістю своїй справі, почасту ставляться до неї як до волонтерської діяльності, працюючи не заради матеріальної користі, а заради улюбленого фаху, глядача та відданості спільній справі суспільного процвітання, хоча б і на майбутнє. Зазначається, що культурний опір стає не менш важливою складовою загальнонаціональної боротьби, а приклади Харкова – символами життєстійкості та віри у Відродження.