ЦИФРОВА ДИПЛОМАТІЯ ЯК ЗАСІБ СТРАТЕГІЧНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ДЕРЖАВИ
Анотація
Розглядається проблема цифрової дипломатії як засобу стратегічної комунікації держави. Автори розглядають різні підходи до визначення цього феномену. Цифровізація суспільних процесів впливає на дипломатію, її практичне втілення. Зміни стосуються інститутів та механізмів, через які держави та інші міжнародні актори реалізують свої інтереси. Приділяється увага таким складовим простору сучасної дипломатії як великі обсяги інформації та бази даних, електронний уряд, електронна участь, кібербезпека, цифрова трансформація. Поєднується аналітичний погляд на сучасну дипломатію із розкриттям умов інформаційної епохи, які формують напрямки та принципові завдання сучасного розвитку. Визначено, що трансформації влади щодо пріоритетності продукування та контролю ціннісних смислів, культурних кодів суспільства, повинні бути враховані цифровою дипломатією, із залученням широкого кола суб’єктів як державної, так і недержавної сфери. Розглядаються питання специфіки викликів процесам прийняття політичних рішень у сфері цифрової дипломатії: віртуалізація суспільно-політичних процесів, стан невизначеності, нестабільності, плинності у глобальному просторі, латентність, нескоординованість впливів центрів сили (влади), коло, яких значно розширилось, боротьба за інформаційне домінування, за скорочення інформаційного простору та можливостей опонентів.
Зазначається, що знання, ціннісні смисли, культурні коди суспільств, комунікативні канали, нові медіа, інформаційні мережі стають стратегічно значущими у міжнародній діяльності. Оскільки нова якість влади у тому, що вона все частіше позбувається інституціональної локалізації, анонімності, мережева гнучкість, спроможність до нелінійного політикотворення, принципів горизонтальності та вертикалізму, врахування завдань нестійкої рівноваги принципів горизонтальності та вертикалізму, стратегічних та тактичних, цілепріоритетних та кон’юнктурних завдань, аксіологічних смислів, конкурентоспроможних іміджів надають сучасним акторам світової політики великих переваг.
Завантаження
Посилання
Szeged, O. 2020. Digital diplomacy of Ukraine as an element of new public diplomacy. Politician 3: 139-147 (in Ukrainian)
Miroshnychenko, T., Fedorova, G. 2021. Digital diplomacy as a modern communication tool of international relations. Grani Volume 24. No. 12: 58-65 (in Ukrainian)
Hocking, В., Melissen, J. 2016. Diplomacy and Digital Disruption. Rethinking International Institutions. Diplomacy and Impact on Emerging World Order /Editors Wilhelm Hofmeister J.M. Konrad-Adenauer-Stiftung. The Hague: 13-22. URL: https://www.kas.de/c/document_library/get_file?uuid=6b0af571-ded6-6bf0-60d2-e58247c7c02c&groupId=252038
Nye, J. S. 2007. Squandering the U.S. ‘Soft Power’ Edge. Front Lines. International educator : 4-6. URL: https://www.nafsa.org/sites/default/files/ektron/files/underscore/frontlines_jan_feb.pdf
Manor I. The Digitalization of Diplomacy: Toward Clarification of a Fractured Terminology. DigDiploROx Working Paper No 2 (Jan 2018). URL: https://www.qeh.ox.ac.uk/sites/www.odid.ox.ac.uk/files/DigDiploROxWP2.pdf
What is Public Diplomacy? 2021. USC Center of Public Diplomacy. University of Southern California. URL: https://uscpublicdiplomacy.org/page/what-is-pdf
Miroshnychenko, T., Fedorova, G. 2021. Digital diplomacy as a modern communication tool of international relations. Grani. Vol. 24. No. 12: 58-65 (in Ukrainian)
Okladna, M.G., Stetsenko, V.Yu. 2020. The role of digital diplomacy in the state's modern foreign policy. Law and Innovative Society 2(15): 13-17 (in Ukrainian)
Public and digital diplomacy. Ministerio de Asuntos Exteriores, Unión Europea y Cooperación. 2022 URL: https://www.exteriores.gob.es/en/PoliticaExterior/Paginas/DiplomaciaPublicaDigital.aspx
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
