ОНЛАЙН СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ПОЛІТИЧНУУЧАСТЬ ГРОМАДЯН
Анотація
Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема Інтернету, у кінці XX-го сторіччя, значною мірою вплинув на життя людей по всьому світу. Розглянуто еволюцію розвитку та впливу інтернету на збільшення можливостей для комунікації та отримання великої кількості інформації, а також на утвердження демократії і впровадження відкритої політики. Проаналізовано подальшу еволюцію технологій, пов’язаних з інтернетом на початку XXI-го ст, підкреслено роль новітніх технологій для розширення перспектив взаємодії та встановлення зв’язку у суспільстві, і сприяння створенню різноманітних онлайн-платформ соціальних мереж, а саме: соціальні онлайн платформи завдяки своїм гнучким можливостями для поліпшення комунікації, а також продукування, обміну, та відслідковування інформації, отримали широку популярність по всьому світу.
Розглянуто точки зору низки науковців на можливості впливу інтернету на політику, на його роль як комунікаційного шляху для обміну інформацією. Наводяться приклади перших досліджень впливу раннього інтернету на політичну участь, і відмічається неоднозначність міркувань дослідників щодо цієї теми.
Соціальні мережі розглядаються у контексті їхнього впливу на поведінку суспільства, зокрема на рівень політичної участі громадян. Описуються головні особливості соціальних мереж як продукту розвитку інтернет-технологій. Зазначається, що соціальні онлайн платформи, завдяки власній інтерактивності, можуть теоретично як позитивно вплинути на політичний аспект життя людей, так і негативно. Оглядаються результати емпіричних досліджень, присвячених темі впливу соціальних мереж на рівень політичної участі громадян, та зазначається складність зазначеної проблеми.
Завантаження
Посилання
Verba, S., Schlozman, K. L.& Brady, H. E. 1995. Voice and Equality: Civic Voluntarism in American politics. Cambridge: Harvard University Press. 664 p.
Bimber, B. 1998. The Internet and Political Transformation: Populism, community, and accelerated pluralism. Polity 31(1): 133-160. https://doi.org/10.2307/3235370
Bimber, B. 2001. Information and Political Engagement in America: The search for Effects of Information Technology at the Individual Level. Political Research Quarterly 54(1): 53-67 https://doi.org/10.1177/106591290105400103
Tolbert, C. J., McNeal, R. S. 2003. Unraveling the Effects of the Internet on Political Participation? Political Research Quarterly 56(2): 175–185. https://doi.org/10.2307/3219896
Shah, D. V., McLeod, J. M., &Yoon, S.-H. 2001. Communication, Context, and Community: An Exploration of Print, Broadcast, and Internet Influences. Communicati on Research 28(4): 464-506. https://doi.org/10.1177/009365001028004005
Lai, L. S.,Turban, E. 2008. Groups Formation and Operations in the Web 2.0 Environment and Social Networks. Group Decision and Negotiation 17: 387-402. https://doi.org/10.1007/s10726-008-9113-2
Effing, R., van Hillegersberg, J., Huibers, T. 2011. Social Media and Political Participation: Are Facebook, Twitter and YouTube Democratizing Our Political Systems? In: Tambouris, E., Macintosh, A., de Bruijn, H. (eds). Electronic Participation. ePart 2011. Lecture Notes in Computer Science. Vol 6847. Springer, Berlin, Heidelberg. https://doi.org/10.1007/978-3-642-23333-3_3
Cormode, G., &Krishnamurthy, B. 2008. Key differences between Web 1.0 and Web 2.0. First Monday, 13(6). https://doi.org/10.5210/fm.v13i6.2125
Castells, M. 2009. Communication Power. Oxford: Oxford University Press. 571 p.
Castells, M. 2001. The Internet Galaxy: Reflections on the Internet, Business and Society. Oxford: Oxford University Press. 292 p.
Savigny, H. 2002. Public Opinion, Political Communication and the Internet. Politics 22(1): 1-8. https://doi.org/10.1111/1467-9256.00152
Broersma, M. & Graham T. 2012. Social Media as Beat: Tweets as News Source During the 2010 British and Dutch Elections. Journalism Practice 6(3): 403-419. https://doi.org/10.1080/17512786.2012.663626
Enli, G. 2017. Twitter as Arena for the Authentic Outsider: Exploring the Social Media Campaigns of Trump and Clinton in the 2016 US presidential election. European journal of Communication 32(1): 50-61. https://doi.org/10.1177/0267323116682802
Marquart, F., Ohme, J., &Möller, J. 2020. Following Politicians on Social Media: Effects for Political Information, Peer Communication, and Youth Engagement. Media and Communication 8(2): 197-207 https://doi.org/10.17645/mac.v8i2.2764
Omotayo, F., & Folorunso, M. B. 2020. Use of Social Media for Political Participation by Youths JeDEM – EJournal of EDemocracy and Open Government 12(1): 132–157. https://doi.org/10.29379/jedem.v12i1.585
Moore, R. C., Dahlke, R., & Hancock, J. T. 2023. Exposure to Untrustworthy Websites in the 2020 US Election. Nature Human Behaviour 7(7): 1096-1105. https://doi.org/10.1038/s41562-023-01564-2
Barberá, P., Jost, J. T., Nagler, J., Tucker, J. A., &Bonneau, R. 2015. Tweeting From Left to Right: Is Online Political Communication More Than An Echo Chamber? Psychological Science 26(10): 1531-1542. https://doi.org/10.1177/0956797615594620
Vitak, J., Zube, P., Smock, A., Carr, C. T., Ellison, N., & Lampe, C. 2011. It's Complicated: Facebook Users' Political Participation in the 2008 election. Cyber Psychology, Behavior, and Social Networking 14(3): 107-114. https://doi.org/10.1089/cyber.2009.0226
Theocharis, Y., & Lowe, W. 2016. Does Facebook Increase Political Participation? Evidence From a Field Experiment. Information, Communication&Society, 19(10), 1465-1486. https://doi.org/10.1080/1369118X.2015.1119871
Dimitrova, D. V., &Bystrom, D. 2013. The Effects of Social Media on Political Participation and Candidate Image Evaluations in the 2012 Iowa Caucuses. American Behavioral Scientist 57(11): 1568-1583. https://doi.org/10.1177/0002764213489011
Yamamoto, M., Kushin, M. J., &Dalisay, F. 2015. Social Media and Mobiles as Political Mobilization Forces for Young Adults: Examining the Moderating Role of Online Political Expression in Political participation. New media &Society 17(6): 880-898. https://doi.org/10.1177/1461444813518390
Ohme, J. 2019. When Digital Natives Enter the Electorate: Political social media use among first-time Voters and its effects on Campaign Participation. Journal of Information Technology & Politics, 16(2): 119-13 https://doi.org/10.1080/19331681.2019.1613279
Towner, T. L. 2013. All Political Participation is Socially Networked? New Media and the 2012 Election. Social Science Computer Review 31(5): 527-541. https://doi.org/10.1177/0894439313489656
Kim, D. H., & Ellison, N. B. 2022. From Observation on Social Media to Offline Political Participation: The Social Media Affordances Approach. New Media & Society 24(12): 2614-2634. https://doi.org/10.1177/1461444821998346
Piatak, J., &Mikkelsen, I. 2021. Does Social Media Engagement Translate to Civic Engagement Offline? Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly 50(5): 1079-1101. https://doi.org/10.1177/0899764021999444
Casteltrione, I., &Pieczka, M. 2018. Mediating the Contributions of Facebook to Political Participation in Italy and the UK: The Role of Media and Political Landscapes. Palgrave Communications 4(1): 1-11. https://doi.org/10.1057/s41599-018-0109-5
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
