ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК ГЕОПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ

  • Наталія Анатоліївна Вінникова Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022 http://orcid.org/0000-0001-5941-7562
Ключові слова: технології штучного інтелекту, геополітичний баланс сил, Сполучені Штати Америки, Китай, світовий порядок

Анотація

Висвітлено роль технологій штучного інтелекту (ШІ) у формуванні цифрового світового ладу. Проаналізовано загальносвітові тенденції політико-нормативного забезпечення розвитку та впровадження ШІ, розкрито особливості державних стратегій у цій галузі. Доведено, що наразі найпотужнішими акторами міжнародної системи у використанні ШІ є Сполучені Штати Америки та Китай. Завдяки інвестиціям, нормативно-інституційному забезпеченню та впровадженню ШІ технологій у сферу зовнішньої політики ці дві держави формують дуополію цифрового виміру світового порядку. Значущим фактором переваги США та КНР у просуванні штучного інтелекту є наявність транснаціональних техногігантів, як-от Google і Tencent та ін.

Зазначено, що європейські країни, насамперед ті, що входять до складу ЄС, об’єднує етико-спрямований підхід до виробництва та впровадження технологій ШІ. Утім вони поступаються США та КНР в інвестиційному й інфраструктурному забезпеченні розвитку технологій штучного інтелекту.

З’ясовано, що викликом для держав, які претендують на технологічне домінування в міжнародній системі, є доступ до даних. У цьому аспекті перевага на боці Китаю. Останній має не лише повномасштабний доступ до персональних даних своїх громадян, а й інтенсивно розвиває інструменти збору даних в інших державах, зокрема шляхом реалізації стратегії «Цифрового шовкового шляху».

Розкрито причиново-наслідкові зв’язки між впровадженням нових технологій і реконфігурацією геополітичного балансу сил в історичній ретроспективі. Обґрунтовано, що особливістю поточного етапу технологічного розвитку є те, що першість у впровадженні ШІ-технологій забезпечує перевагу лише в короткостроковій перспективі. На відміну від попередніх технологічних революцій, чинна характеризуються швидкістю адаптації та всебічним впровадженням ШІ і, таким чином, надає можливості загальносистемного впливу будь-якому актору міжнародних відносин, державного чи приватного сектора, що може різко змінити рівновагу сил на міжнародній арені.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Наталія Анатоліївна Вінникова, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків, 61022

Професор, д. політ. н.

Посилання

AI Readiness Index. 2020. Oxford Insights. URL: https://www.oxfordinsights.com/government-ai-readiness-index-2020

The Global AI Index. 2021. The Tortoise.

URL: https://www.tortoisemedia.com/intelligence/global-ai/

Horowitz, Michael. C. 2018. “Artificial Intelligence, International Competition, and the Balance of Power”, Texas National Security Review 1(3) : 37-57 https://doi.org/10.15781/T2639KP49

Shaw, Ian. G. 2017. “Robot Wars: US Empire and geopolitics in the robotic age”, Security Dialogue, 48(5): 451-470 https://doi.org/10.1177/0967010617713157

Granados, Oscar M. and De la Peña, Nicolas. 2021. “Artificial Intelligence and International System Structure”, Revista Brasileira de Política Internacional 64(1): e003. https://doi.org/10.1590/0034-7329202100103

Kai-Fu, Lee. 2018. AI Superpowers: China, Silicon Valley, and the New World Order. Boston, Mass: Houghton Mifflin.

Kissinger, Henry, Schmidt, Eric, Huttenlocher, Daniel. 2021. The Age of AI: and Our Human Future. New York: Little, Brown and Company; First Edition.

OECD.AI. 2021. Database of national AI policies. OECD.AI. URL: https://oecd.ai/en/

Miailhe, Nicolas. 2018. “The geopolitics of artificial intelligence: The return of empires”, Politique étrangère I: 105-117. DOI: https://doi.org/10.3917/pe.183.0105

National AI Initiative Act of 2020. 2020. H.R.6216 – 116th Congress 03 December 2020. URL: https://www.congress.gov/116/bills/hr6216/BILLS-116hr6216ih.pdf

Bloomberg Government. 2021. Artificial Intelligence & Machine Learning. BGOV Market Profile. Bloomberg Government. URL: https://about.bgov.com/reports/market-profile-artificial-intelligence-and-machine-learning/

State Council. 2017. Next Generation Artificial Intelligence Development Plan. The Foundation for Law and International Affairs. No. 35. 8 July 2017. URL:

https://flia.org/wp-content/uploads/2017/07/A-New-Generation-of-Artificial-Intelligence-Development-Plan-1.pdf

State Council. 2015. Guiding Opinions of the State Council on Actively Propelling the Internet Plus Action Plan, 1 July 2015 no. 40. Lexis China. URL: https://hk.lexiscn.com/law/guiding-opinions-of-the-state-council-on-actively-propelling-the-internet-plus-action-plan.html

Kemp, Simon. 2021a. Digital 2021: China. Report. Datareportal. 9 February 2021. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2021-china

Kemp, Simon. 2021b. Digital 2021: the United States of America. Report. Datareportal. 9 February 2021. URL: https://datareportal.com/reports/digital-2021-united-states-of-america?rq=USA

Tracxn. 2021а. Artificial Intelligence Startups in United States. 5 November 2021. URL: https://tracxn.com/explore/Artificial-Intelligence-Startups-in-United-States

Tracxn. 2021b. Artificial Intelligence Startups in China. 8 November 2021. URL: https://tracxn.com/explore/Artificial-Intelligence-Startups-in-China

CB Insights. 2021. State Of AI Q3’21 Report. 11 November 2021. URL: https://www.cbinsights.com/research/report/ai-trends-q3-2021/

OECD.AI powered by EC/OECD. 2021. Database of national AI policies. OECD.AI. URL: https://oecd.ai/en/dashboards/countries/EuropeanUnion.

National Strategies on Artificial Intelligence. 2021. AI Watch. European Commission. Brussels. URL: https://knowledge4policy.ec.europa.eu/ai-watch/national-strategies-artificial-intelligence_en.

Franke, Ulrike. 2019. Harnessing artificial intelligence. Policy Brief. European Council on Foreign Relations. URL: https://ecfr.eu/publication/harnessing_artificial_intelligence/

Опубліковано
2021-12-29
Як цитувати
Вінникова, Н. А. (2021). ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ЧИННИК ГЕОПОЛІТИЧНОГО ВПЛИВУ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 40, 21-28. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2021-40-03
Розділ
ЗАГАЛЬНИЙ