АСТРОТЕРФІНГ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ НА МАСОВУ СВІДОМІСТЬ
Анотація
Досліджується вплив глобальної мережі на можливість користувачам здійснювати активний внесок у наповнення її контенту шляхом розміщення коментарів, відео або інших матеріалів на веб-сайтах. Визначено, що новітнім засобом здійснення психологічного впливу є астротерфінг, основні переваги якого – бюджетність і масовість поширення неправдивої інформації серед споживачів інтернету. Доведено, що астротерфінг належить до однієї з успішних реалізованих форм віртуальної масової поведінки: внаслідок правильного використання інформаційних та комунікативних технологій відбувається прискорення розвитку створення астротерфінгових операцій. Ці модерні технології здатні суттєво змінити якість політичного процесу в сучасних суспільствах. Найвагоміша проблема полягає в тому, що астротерфінг практично неможливо дослідити. Частково це пов’язано зі складністю і різноманітністю самих структурних елементів, а частково – зі сутужністю відрізнити фейкову інформацію чи пропаганду від політичної реальності. Хоча сьогодні численні уряди намагаються зупинити маніпулятивний вплив стейкхолдерів, їхні зусилля є недостатніми. Тобто зусилля зупинити негативний вплив астротерфінгу на формування масових політичних думок і переконань виявляються безуспішними. Виявлено, що ті заходи безпеки, якими намагаються користуватись сучасні державні інституції, є надто м’якими для ліквідації астротерфінгових негативних впливів. Однак жорсткіші заходи суттєво знижують конфіденційність. Доведено, що найефективнішим засобом запобігання та стримування поширення астротерфінгу нині є необхідність підвищення інформаційної гігієни і політичної обізнаності споживачів інтернет-мережі, вміння розрізняти фейки, розуміти основні механізми інформаційного впливу тощо.
Завантаження
Посилання
Turonok, S.G. 2001. “Internet i politicheskiy protsess (Internet and political process)”, Obschestvennyje nauki I sovremennostj 2: 51-63 (in Russian).
Nosov, N.A. 2010. Virtual'naya real'nost' (The virtual reality). In 4 vol. M: Mysl 1: 403-404 (in Russian).
Pocheptsov, G.G. 2021а. Hey, you, up there: new theories of human control. Part one - two. URL: https://cutt.ly/LbUFZnB (in Russian).
Najdenova, L. Л. 2021. Kiber-bulling: opasnoe virtual'noe “bykovanie” (Cyber Bullying: Dangerous “Virtual Bullying”). URL: https://cutt.ly/ZbUFbKI (in Russian).
Sviderska, O.I. 2016. “Teoretiko-metodologіchnі aspekti vіrtual'noї masovoї polіtichnoї povedіnki v suchasnih suspіl'stvah (Theoretical and methodological aspects of virtual mass political behavior in modern societies)”. Hileya: naykovyy visnyk zbirnyk naukovykh prats’. 109 ( 6): 335-338 (in Ukrainian).
Monbiot, G. 2011. The Need to Protect the Internet from “Astroturfing” Growsever More Urgent. URL: https://cutt.ly/CbUFrgq
Howard, Philip N. 2005. New Media Campaigns and the Managed Citizen. NY: Cambridge University Press.
Cambridge Dictionary. 2021. URL: https://cutt.ly/pbISEbH
Mahbub, Syed & Pardede, Eric & Kayes, A. S. M. & Rahayu, Wenny. 2019. “Controlling astroturfing on the internet: A survey on detection techniques and research challenges”, International Journal of Web and Grid Services 15 (2):139-158.
Sviderska, O.I. 2018. Spіvvіdnoshennya psihologіchnih ta іnstitucіjnih determіnant masovoї polіtichnoї povedіnki v tranzitnih suspіl'stvah (Correlation between Psychological and Institutional Determinants of Political Behaviour of the Masses in Transit Societies): dis. … kand. polit. n.: Lviv: Ivan Franko National University (in Ukrainian).
Pocheptsov, G.G. 2021b. Fejki i propaganda v sozdanii sovremennogo informacionnogo prostranstva (Fakes and propaganda in the creation of a modern information space). URL: https://cutt.ly/nbUFxUy (in Russian).
Mironov, A.S. 2001. Razduvaj i vlastvuj: Prakticheskoe rukovodstvo po tekhnologiyam myagkoj propagandy (Fan and Conquer: A Practical Guide to Soft Propaganda Technologies). М: Dobrosviet (in Russian).
Kara-Murza, S. H. 2005. Manipulyatsiya soznaniyem (Consciousness manipulation). M: Eksmo “Algoritm” (in Russian).
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).