ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ ПРЕКАРНОСТІ

  • Артем Михайлович Синюченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ вул. Володимирська, 60, Київ, 01033 https://orcid.org/0000-0001-9850-2823
Ключові слова: прекаріат, прекарність, глобалізація, політична система, класи, соціально-політична структура суспільства, соціальна статифікація, COVID-19

Анотація

Ідентифіковано багатовимірність досліджень проблематики прекарності та прекаризації в новітню добу. Систематизовано підходи  вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо змісту, джерел формування та політичних наслідків посилення процесів прекарності в сучасних суспільствах. Ідентифіковано тлумачення феномена прекарності у вузькому та широкому сенсах. Зазначено, що вагомими детермінантами трансформації соціально-політичної структури держав в епоху постмодернізму є зміни в системі глобального та національного виробництв, поширення мережевих форматів організації виробництва та трудової діяльності, затребуваність міжнародним та національним бізнесом гнучких форм організації праці. Розкрито пріоритети наукових розвідок в першій чверті ХХІ століття  у частині аналізу  змін структурного характеру соціально-політичного представництва найманої праці в нових умовах розвитку глобальної економіки та геополітики. Визначено, що зростання безробіття серед молоді з огляду структурних трансформацій системи виробництва та зайнятості, запровадження обмежувальних та часто дискримінаційних заходів щодо мігрантів на тлі активізації гасел економічного та політичного націоналізму загострюють проблему соціальної стабільності та політичної передбачуваності, сприяють ренесансу популістичних рухів та партій, зокрема як лівого, так і правого спрямування.  Ідентифіковано дослідницький потенціал для аналізу процесів прекаризації у  світі  в цілому та окремих країнах спеціалізованих звітів та проектів міжнародних організацій. Важливим є те, що міжнародні організації не обмежуються виключно просвітницькою та аналітичною функціями з питань  безробіття та соціальної стабільності, але й прикладають зусилля зі стабілізації сфери праці, зокрема це здійснюється  в рамках ООН, Міжнародної організації праці (МОП), таких об'єднань як ЄС, ОЕСР і інших міжнародних і регіональних організацій. Оцінка тенденцій та проявів соціальної нестабільності та невизначеності у частині аналізу впливу пандемії COVID-19 як на рівні світу у цілому, так і окремих країн та регіонів, здійснюється у вимірі процесів структурної перебудови індустрій та сфери послуг; збільшення частки гнучких форм зайнятості, фрілансерства, «нульових контрактів», посилення нової соціальної стратифікації.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Артем Михайлович Синюченко, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ вул. Володимирська, 60, Київ, 01033

Аспірант  кафедри політології.

Посилання

Shulika, Andrii. 2019. Prekarnist v suchasnomu politychnomu protsesi (Precariousness in the modern political process). Nizhyn : NDU im. M. Hoholia. (in Ukrainian).

Standing, Guy. 2011. The Precariat: The New Dangerous Class. New York: Bloomsbury Academic.

Breen, R. 2002. A Weberian approach to class analysis. In Wright, E. O. (Ed.), Alternative foundations of class analysis. Cambridge.UK: Cambridge University Press. URL: https://www.ssc.wisc.edu/~wright/Found-all.pdf

Allen, K. 2014. “The precariat: New class or bogus concept?”, Irish Marxist Review 3: 43-53.

Büchtemann, C. F. & Quack, S. 1989. “Bridges” or “traps”? Non-standard employment in the Federal Republic of Germany. In Rodgers, G., Rodgers, J. (Eds.). Precarious jobs in labour market regulation: The growth of atypical employment in Western Europe. Brussels: International Institute for Labour Studies: 111-149.

Standing, Guy. 2014. "Understanding the precariat through labour and work”, Development and Change. 45: 963-980. DOI:10.1111/dech.12120

Ballafkih, H., Zinsmeister, J., Meerman, M. A. 2017. "Job and a Sufficient Income Is Not Enough: The Needs of the Dutch Precariat”, SAGE Open. DOI: 10.1177/2158244017749069

Schulten, Thorsten & Müller, Torsten. 2019. “What’s in a name? From minimum wages to living wages in Europe”, European Review of Labour and Research 25(3): 267-284. DOI: https://doi.org/10.1177/1024258919873989

Ilsøe, A., Larsen, T.P. & Felbo-Kolding, J. 2017. “Living hours under pressure: flexibility loopholes in the Danish IR-model”, Employee Relations 39(6): 888-902. DOI: https://doi.org/10.1108/ER-03-2017-0049

O’Reilly, J., Nazio, T. & Roche, J.M. 2014. “Compromising conventions: attitudes of dissonance and indifference towards full-time maternal employment in Denmark, Spain, Poland and the UK”, Work, Employment and Society 28 (2):168-188.

Sánchez-Mira, N. & O’Reilly, J. 2019. “Household Employment and the Crisis in Europe”. Work, Employment and Society 33(3): 422-443. DOI: 10.1177/0950017018809324

Chamie, Joseph. 2020. “International Migration amid a World in Crisis”, Journal on Migration and Human Security 8(3). DOI: https://doi.org/10.1177/233150242094879

Hein de Haas, Mathias. 2019. “International Migration: Trends, Determinants, and Policy Effects”. Hein de Haas, Mathias; Czaika, Mathias; Flahaux, Marie Laurence; Mahendra, Edo; Natter, Katharina; Vezzoli, Simona; Villares‐Varel, María, Population and development review 45(4) URL:https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/padr.12291

Hlatshwayo, Mondli. 2019. “Precarious work and precarious resistance: a case study of Zimbabwean migrant women workers in Johannesburg“, South Africa. Diaspora Studies, 12(2): 160-178. DOI: 10.1080/09739572.2018.1485239

Schierup, Carl-Ulrik & Ålund, Aleksandra. 2013. “A Global migrant precariat labour, citizenship and space for civil society“, Proceedings from the conference Primer Seminario Internacional de Estudios Críticos del. DOI: 10.13140/RG.2.1.4239.7200

Evans, John & Gibb, Euan. 2009. Moving from precarious employment to decent work. Geneva: ILO.

ILO Monitor: COVID-19 and the world of work. Sixth edition. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/-dgreports/-dcomm/documents/briefingnote/ wcms_755910.pdf

World Employment and Social Outlook: Trends 2021 International Labour Office – Geneva: ILO, 2021. URL: https://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/-dgreports/--dcomm/-publ/documents/publication/wcms_ 795453.pdf

Kutsepal, S. V. 2017. “Transformatsii sotsialnoi systemy v svitohliadnii paradyhmi suchasnosti: ryzyky ta nebezpeky (Transformations of the social system in the worldview paradigm of modernity: risks and dangers)”, Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho”. Seriia: Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia 4(35): 71-80 (in Ukrainian).

Afenchenko, H. V. “Prekariat yak anomiinyi klas (Precariat as an anomie class )”, The Journal of V.N. Karazin Kharkov National University. Issues of Political Science Kharkiv: KhDAK. 47: 213-224. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/haksk_2015_47_26. (in Ukrainian).

Zarkhina, M.O. 2017. “Prekariat yak sotsialno-politychnyi fenomen: u chomu zahrozy? (Precariat as a socio-political phenomenon: what are the threats?)”, The Journal of V.N. Karazin Kharkov National University. Issues of Political Science 31: 73-78 (in Ukrainian).

Bach, B. 2018. “Gerissene Fäden: Anmerkungen zu Erwartungen für eine neue Klassenpolitik und Enttäuschungen, die um die Ecke lauern”, PROKLA. Zeitschrift für Kritische Sozialwissenschaft. 48(193): 663–673. DOI: https://doi.org/10.32387/prokla.v48i193.1151

Mavrozacharakis, Emmanouil & Georgia, Dimari. 2018. “The Decommissioning of the Middle Class“. DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3236203

Опубліковано
2021-07-10
Як цитувати
Синюченко, А. М. (2021). ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМАТИКИ ПРЕКАРНОСТІ. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 39, 54-63. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2021-39-07
Розділ
ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ ТА ПРОЦЕСИ