ІННОВАЦІЇ В ПОЛІТИЦІ ВИКЛАДАННЯ В УНІВЕРСИТЕТАХ У КОНТЕКСТІ АКАДЕМІЧНИХ РЕВОЛЮЦІЙ
Анотація
Розглядаються категорії академічних революцій і інновацій у ракурсі освітньої політики у вищій школі. Особливу увагу приділено розвитку інновацій у навчанні в зарубіжних і українських університетах, починаючи з XІX століття до сьогодні. Відзначається, що сільськогосподарська, промислова, глобальна, демографічна та інші революції створили основу для академічних революцій, які відбулися в результаті трансформації суспільства і викликали інновації в системах вищої освіти. Підтверджується внесок академічних революцій в посиленні ролі університетів у суспільстві. Найважливіші нововведення в навчанні стимулювали університетське викладання протягом усіх академічних революційних періодів (після 1867, 1945, 1989) у розвинених промислових та країнах, що розвиваються, таких як США, деякі держави Європейського Союзу та Україна.
Досліджується виникнення інновацій у політиці викладання в університетах під час першої академічної революції, розглядається їх модифікація під час другої академічної революції, і нові повороти в трансформації інновацій під час третьої академічної революції. Впровадження інноваційних технологій у викладання відрізнялося інтенсивністю і масштабністю під час академічних революцій. На прикладах викладання показано, як політико-ідеологічні процеси в суспільстві впливали на функціонування університетів.
Зроблено спробу порівняти освітні процеси протягом трьох революцій і виявити найбільш інноваційний період. Доводиться, що інновації в навчанні були вкорінені в трьох академічних революціях, третя – виявилася найбільш інноваційною. Найважливіші нововведення в політиці викладання були пов'язані з розвитком науково-технічних знань, що сприяло виникненню інформаційного суспільства. Розвинені країни запропонували впровадження політики співпраці у вищій освіті, що вплинуло на інновації в університетському навчанні. Пандемія корона вірусy 2019/20 рр. продемонструвала необхідність використання різних форм інтернет-комунікацій (Zoom, Google Classroom, Moodle, Whereby тощо) для перемикання на нові можливості навчати студентів у закладах вищої освіти у всьому світі на початку XXІ століття.
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Etzkowitz, H. & Viale R. 2010. “Polyvalent knowledge and the Entrepreneurial University: A Third Academic Revolution?”, Critical Sociology 36(4): 595-609.
Silver, H. 1999. “Managing to Innovate in Higher Education”, British Journal of Educational Studies 47(2): 146-150.
Гадамер, Г.-Г. 2002. “Ідея Університету – вчора, сьогодні, завтра”, Ідея Університету: Антологія / М. Зубрицька, Н. Бабалик, З. Рибчинська; відп. ред. М. Зубріцька (Ред.). Львів: Літопис.
Севостьянов, Г.Н. (ред.). 1983. История США. Т. 1. М.: Наука.
Rodrigues, C. 2009. Universities, the second academic revolution and regional development: a tale (solely) made of “techvalleys”? URL: http://www.apdr.pt/congresso/2009/pdf/Sess%C3%A3o%2037/83A.pdf
Ruegg, W. (ed.). 2004. A History of the University in Europe: Vol. 3, Universities in the Nineteenth and Early Twentieth Centuries (1800-1945). Cambridge: Cambridge University Press.
Ross, A. M. 1992. “Two Decades of “Higher Education””, Higher Education 23(2): 102-105.
Kerr, C. 2001. The Uses of the University: Fifth ed. Cambridge: Harvard University Press.
Bok, D. 2003. Universities in the Marketplace: the Commercialization of Higher Education. Princeton: Princeton University Press.
White Paper on Education and Training. Teaching and Learning: Towards the Learning Society. 1995. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d0a8aa7a-5311-4eee-904c-98fa541108d8/language-en
Альтбах, Ф., Салми, Дж. (ред.). 2012. Дорога к академическому совершенству. Становление исследовательских университетов мирового класса. М.: Весь мир.
Benson L., Harkavy I. & Puckett J. 2009. “Accelerating the Third (Democratic, Civic) Revolution in American Higher Education”. In: G.A. Olson & J.W. Presley (Eds.): The Future of Higher Education. Perspectives from America’s Academic Leaders. Boulder: Paradigm Publishers.
Noor-Ul-Amin, S. 2013. “An Effective use of ICT for Education and Learning by Drawing on Worldwide Knowledge, Research, and Experience: ICT as a Change Agent for Education (a literature review)”. Scholarly Journal of Education 2(4): 38-45.
Bonser, Ch.F. (ed.). 2009. Adapting Universities to the Global Society - A Transatlantic Perspective. New Brunswick: Transaction Publishers.
REFERENCES
Etzkowitz, H.&,Viale R. 2010. “Polyvalent knowledge and the Entrepreneurial University: A Third Academic Revolution?”, Critical Sociology 36(4): 595-609.
Silver, H. 1999. “Managing to Innovate in Higher Education”, British Journal of Educational Studies 47(2): 146-150.
Gаdamer G.-G. 2002. “Idea of University – yesterday, today, tomorrow”, In: М. Zubritska, N. Babalyk, Z. Rybchinska; vidp. red. M. Zubritska (Eds.). Idea of University: Antology. Lviv: Lytopys (in Ukrainian).
Sevostianov, G. N. 1983. (еd.). History of the USA. 1983. Vol. 1. M.: Nauka (in Russian).
Rodrigues, C. 2009. Universities, the second academic revolution and regional development: a tale (solely) made of “techvalleys”? URL: http://www.apdr.pt/congresso/2009/pdf/Sess%C3%A3o%2037/83A.pdf
Ruegg, W. (ed.). 2004. A History of the University in Europe: Vol. 3, Universities in the Nineteenth and Early Twentieth Centuries (1800-1945). Cambridge: Cambridge University Press.
Ross, A. M. 1992. “Two Decades of “Higher Education””, Higher Education 23(2): 102-105.
Kerr, C. 2001. The Uses of the University: Fifth ed. Cambridge: Harvard University Press.
Bok, D. 2003. Universities in the Marketplace: the Commercialization of Higher Education. Princeton: Princeton University Press.
White Paper on education and training. Teaching and learning: towards the learning society. URL:
https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/d0a8aa7a-5311-4eee-904c-98fa541108d8/ language-en
Altbach, Ph., Salmi, J. (eds.). 2012. The Road to Academic Excellence. The Making of World-Class Research Universities. М.: Vesʹ myr (in Russian).
Benson L., Harkavy I. & Puckett J. 2009. “Accelerating the Third (Democratic, Civic) Revolution in American Higher Education”. In: G.A. Olson & J.W. Presley (eds.). The Future of Higher Education. Perspectives from America’s Academic Leaders. Boulder: Paradigm Publishers.
Noor-Ul-Amin, S. 2013. “An Effective use of ICT for Education and Learning by Drawing on Worldwide Knowledge, Research, and Experience: ICT as a Change Agent for Education (a literature review)”, Scholarly Journal of Education 2(4): 38-45.
Bonser, Ch.F. (ed.). 2009. Adapting Universities to the Global Society – A Transatlantic Perspective. New Brunswick: Transaction Publishers.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Приклад Авторського договору на використання твору.
м. Харків "1"11.2018 р.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, (який діє на підставі Свідоцтва суб’єкта видавничої справи ДК 3367 від 13.01.09 р.) як засновник і видавець журналу Вісник ХНУ «Питання політології» далі – Видавець) в особі ректора В.С. Бакірова, що діє на підставі Статуту та
__________________________________________________________________________
(П.І.П. автора, співавторів)
що надалі іменується Автор (Автори), уклали даний договір про наступне:
- Предмет договору
Автор надає Видавцю безоплатно виключне право на використання письмового твору (наукового, технічного або іншого характеру) "______________________________________________________________________________________________________"
(назва твору)
(далі - Твір), викладеного укр. мовою, на умовах, визначених цим Договором.
- Права, що передаються Видавцю
2.1. Автор надає Видавцю право на використання Твору такими способами:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом опублікування його у журналі
"______________________________________________________________________________________________________"
(далі - Видання)_______________ мовою , примірник Твору, прийнятого до друку, є невід'ємною частиною Авторського договору.
2.1.2.Видавець має право встановлювати правила (умови) прийому та опублікування матеріалів Журналу. Редколегії журналу належить виключне право відбору та/або відхилення матеріалів, що надсилаються до редакції з метою їх опублікування. Рукопис, що спрямовується Автором (Співавторами) до редакції, поверненню не підлягає. Видавець не несе відповідальність за неправдиву інформацію надану авторами.
2.1.3. У процесі редакційної підготовки переробляти, редагувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором.
2.1.4. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений мовою іншою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.1.5. Розміщувати у мережі Інтернет, а саме: на веб-сторінках Видання, загальнодержавних та міжнародних базах даних наукової літератури.
2.1.6. Якщо Видавець виявить бажання використовувати Твір іншими способами: перекладати, розміщувати повністю або частково у мережі Інтернет (окрім випадків, зазначених у пп. 2.1.3 та 2.1.4 цього Договору); публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях, включати його як складову частину до інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, умови такого використання оформлюються додатком до цього Договору.
- Територія використання
3.1. Автор надає Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1-2.1.6 цього Договору, а також право на розповсюдження Твору як невід'ємної складової частини Видання на всій території України та інших країн (за узгодженням з автором) шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі Видання.
- Авторська винагорода
4.1. Якщо у разі використання Видавцем Твору, наданого Автором, було отримано прибуток, Автор має право на отримання авторської винагороди у розмірі 2% від прибутку (ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).
- Термін, на який надаються права
5.1. Договір є чинним з дати його підписання та укладається по 1.03.квітня 2019 р.
5.2. За письмовою згодою Сторін термін дії Договору може бути продовжений.
5.3. У разі, якщо рукопис Твору не буде прийнято до друку протягом 3х місяців (про що Автору буде повідомлено в письмовій формі) або відкликано Автором до прийняття статті «до друку», цей Договір втрачає силу і анулюється, а авторські права повертаються Автору.
- Застереження
6.1. Автор заявляє, що:
- він є автором (співавтором) Твору;
- авторські права на даний Твір не передані іншому Видавцю;
- даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем;
- він має право на надання дозволу на використання Твору за цим Договором, у випадку, якщо Твір створено у зв'язку з виконанням трудового договору;
- він не порушив права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведено матеріали інших осіб, за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснюється Видавцем з дотримання норм законодавства;
- даний твір не містить відомостей щодо неоформлених винаходів чи корисних моделей авторів або третіх осіб та не містить конфіденційної інформації, що
- належить третім особам;
- для всіх клінічних випадків, досліджень серії випадків та зображень людей Автор надає пряму згоду учасника клінічних досліджень на опублікування результатів;
- автор надає згоду на передачу Видавцю його особистих даних згідно з Законом України «Про захист персональних даних». (Усі положення цього Закону роз’яснені Видавцем Автору):
- прізвище, ім'я, по-батькові;
- відомості про освіту, місце роботи та вчений ступінь;
- поштову адресу місця роботи;
- електронну адресу до загальнодержавних та міжнародних баз даних наукової літератури з метою їхньої подальшої обробки для здійснення пошукових операцій у цих базах даних.
7 . Реквізити і підписи сторін
Видавець: Автор (и):
Харківський національний університет ________________________
імені В.Н.Каразіна,
майдан Свободи, 4, 06122, Україна,
E-mail редакції: vp.kh@ukr.net.
Видавець ______________ Автор ______________
(Заповнюється та підписується всіма співавторами Твору, або одним із співавторів від імені всіх за письмовим дорученням).
