ДИЛЕМИ ІНСТИТУЦІЙНОГО ДИЗАЙНУ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДЛЯ РОЗКОЛОТОГО СУСПІЛЬСТВА
Анотація
Розглядається форма правління як елемент системи політико-інституційних заходів, спрямованих на консолідацію розколотого суспільства. Звертається увага на суперечливий вітчизняний досвід конституювання балансу повноважень між президентом та парламентом. Обґрунтовується необхідність продовження фахової наукової розвідки в контексті подолання стану суспільного розколу, який діагностується в Україні в авторському розумінні цього концепту після подій Майдану 2014.
Аналізуються пропозиції щодо форми правління, які напрацьовані в межах двох основних конкуруючих концепції розподіленого правління: співсуспільної демократії А. Лейпхарта та інтегративної моделі Д. Горовіца. Визначені слабкі місця запровадження президентського режиму в конструкції «великої коаліції» прибічників консоціонального підходу. Сформульовані і обґрунтовані вади президенціоналізму як рекомендації доцентрової концепції Д. Горовіца та показано зв’язок таких застережень із зауваженнями щодо президентської форми правління, які відмічалися Х. Лінцем. Проаналізовані аргументи Д. Горовіца на захист президентського режиму в межах його полеміки з Х. Лінцем із визначенням «сильних» і «слабких» доводів.
Запропоновано розв’язання дилеми під кутом сформульованого К. Поппером запитання: «Як нам слід організувати політичні установи, щоб погані або некомпетентні правителі не завдали занадто великої шкоди?». Визначені умови, за наявністю яких інститут президента дійсно здатен виконувати позитивну функцію ефективного гаранта соціального миру у державі із гетерогенним суспільством: 1) обрання на цю посаду за правилом максимально розподіленої підтримки та 2) наділення цієї посади повноваженнями лише і виключно голови держави. Окреслені межі повноважень і головні елементи політичного впливу керівника держави в перебігу виконання функцій гаранту дотримання статус-кво сформульованої в конституції суспільній угоді про правила спільного проживання в межах держави всіх етнічних, лінгвістичних та конфесійних колективних ідентичностей.
Завантаження
Посилання
ЛІТЕРАТУРА
Elgie, R. 2011. “Semi-presidentialism: An increasingly common constitutional choice”. In: Semi-presidentialism and democracy / R. Elgie, S. Moestrup, Y. Wu (eds). L.: Palgrave Macmillan: 1-20.
Shugart, M.S., Carey, J.M. 1992. Presidents and assemblies: Constitutional design and electoral dynamics. Cambridge: Cambridge university press. 332 p.
Сасин, Г.В. 2015. Обґрунтування типу революцій в транзитному суспільстві на прикладі України. Дис. … канд. політ. н. : 23.00.02. Львів.
Литвин, В. 2018. Атрибути та різновиди напівпрезидентської системи правління в Європі: інституційно-процесуальний і політично-поведінковий аспекти: монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.
Лясота, А.Є. 2019. “Основні фактори політичної нестабільності перехідних систем із позиції компаративного регіоналізму”, Регіональні студії 16: 58-63.
Romanyuk, О. 2020. “Delegative Democracy: Concepts аnd Ukrainian Realities”, Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології” 37:15-21.
Колюх, В.В. 2019. “Парламентська респуб-ліка в Україні: перспективи й перешко-ди”, Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціоло-гія. Право 3(43): 176-180. URL: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/198128/198373.
Попков, Д.О. 2018. “Розколоте суспільство: пропозиції до операціоналізації терміна”, Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право 3(39): 90-95.
Попков, Д.О. 2018а.“Засади функціонування виборчої системи як чинник консенсусу в розколотому суспільстві”, Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія “Питання політології” 33: 74-80.
Попков, Д.О. 2018b. “Обґрунтування засад побудови консенсусно-орієнтованої виборчої системи”, Регіональні студії 5: 38-45.
Wolff, S. 2011. “Managing ethno-national conflict: Towards an analytical framework”, Commonwealth Comparative Politics 49(2): 162-195.
Coppedge, М. 2017. “Eroding Regimes: What, Where, and When?” V-Dem Working Paper. 57 URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3066677
Шаповаленко, М. 2020. “У пошуках нового авторитаризму в умовах геополітичної турбу-лентності”, Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Питання політології” 37: 8-15.
Collier P., Hoeffler A., Söderbom M. 2006. “Post-conflict risks”, Centre for the study of African economies WPS, 12.
URL:http://www.csae.ox.ac.uk/workingpapers/pdfs/2006-12text.pdf
Linz, J. 1990. “The Perils of Presidentialism”, Journal of Democracy 1(1): 51-69.
Horowitz, D. 1990. “Comparing Democratic Systems”, Journal of Democracy 1(4): 73-79.
Поппер, К. 1992. Открытое общество и его враги. В 2 т. Т. 1: Чары Платона; пер. с англ., под ред. В. Н. Садовского. М.: Феникс.
Roeder, P.G. 2003. “Clash of civilizations and escalation of domestic ethnopolitical conflicts”, Comparative political studies 36(5): 509–540.
Roeder, P.G. 2012. “Power Dividing: The Multiple Majorities Approach”, in: Conflict Management in Divided Societies: Theories and Practice / S. Wolff and C. Yakinthou (eds.). Abingdon, Oxon: Routledge: 66-83.
Shugart, M. 2005. “Semi-presidential Systems: Dual Executive and Mixed Authority Patterns”, French politics 3(3): 323-351.
REFERENCES
Elgie, R. 2011. “Semi-presidentialism: An increasingly common constitutional choice”, In: Semi-presidentialism and democracy / R. Elgie, S. Moestrup, Y. Wu (eds.). L.: Palgrave Macmillan: 1-20.
Shugart, M.S., Carey, J.M. 1992. Presidents and assemblies: Constitutional design and electoral dynamics. Cambridge: Cambridge universsity press. 332 p.
Sasin, G.V. 2015. Substantiation of the Type of Revolutions in the Transit Society on the Example of Ukraine. Dis. … сand. political science.: 23.00.02. Lviv (in Ukrainian).
Litvin, V. 2018. Attributes and Varieties of the Semi-Presidential System of Government in Europe: Institutional-Procedural and Political-Behavioral Aspects: Monograph. Львів: Ivan Franko National University of Lviv (in Ukrainian).
Lyasota, A.Є. 2019. “The main factors of political instability of transitional systems from the standpoint of comparative regionalism”, Regional Studies 16: 58-63 (in Ukrainian).
Romanyuk, О. 2020. “Delegative Democracy: Concepts аnd Ukrainian Realities”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Issues of Political Science 37:15-21 (in Ukrainian).
Kolyuh, V. V. 2019. “Parliamentary Republic in Ukraine: Prospects and Obstacles”, Visnyk of NTUU KPI. Series: Political Science, Sociology. Law 3(43): 176-180. URL: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/198128/198373 (in Ukrainian).
Popkov, D.O. 2018. “A divided society: proposals for the operationalization of the term”, Visnyk of NTUU KPI. Series: Political Science, Sociology. Law 3(39): 90-95 (in Ukrainian).
Popkov, D.O. 2018. “Principles of functioning of the electoral system as a factor of consensus in a divided society”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Issues of Political Science 33: 74–80 (in Ukrainian).
Popkov, D.O. 2018. “Substantiation of the Principles of Building a Consensus-Oriented Electoral System”, Regional Studies 15: 38-45 (in Ukrainian).
Wolff, S. 2011. “Managing ethno-national conflict: Towards an analytical framework”, Commonwealth Comparative Politics. 49(2): 162-195.
Coppedge, М. 2017. “Eroding Regimes: What, Where, and When?” V-Dem Working Paper 57 URL:https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3066677
Shapovalenko, M. 2020. “Searching for new authoritarism in the conditions of geopolitical turbulence”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Issues of Political Science 37: 8-15 (in Ukrainian).
Collier P., Hoeffler A., Söderbom M. 2006. “Post-conflict risks”, Centre for the study of African economies WPS, 12. URL: http://www.csae.ox.ac.uk/workingpapers/pdfs/2006-12text.pdf
Linz, J. 1990. “The Perils of Presidentialism”, Journal of Democracy, 1(1): 51-69.
Horowitz, D. 1990. “Comparing Democratic Systems”, Journal of Democracy 1(4): 73-79.
Popper, K. 1992. The open society and its enemies. In 2 volumes.Т. 1: The Spell of Plato. Moscow: Feniks (in Russian).
Roeder, P.G. 2003. “Clash of civilizations and escalation of domestic ethnopolitical conflicts”, Comparative Political Studies 36 (5): 509–540.
Roeder, P.G. 2012. “Power Dividing: The Multiple Majorities Approach”, in: S. Wolff and C. Yakinthou (eds.) Conflict Management in Divided Societies: Theories and Practice, Abingdon, Oxon: Routledge: 66-83.
Shugart, M. 2005. “Semi-presidential Systems: Dual Executive and Mixed Authority Patterns”, French Politics 3(3): 323–351.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Приклад Авторського договору на використання твору.
м. Харків "1"11.2018 р.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, (який діє на підставі Свідоцтва суб’єкта видавничої справи ДК 3367 від 13.01.09 р.) як засновник і видавець журналу Вісник ХНУ «Питання політології» далі – Видавець) в особі ректора В.С. Бакірова, що діє на підставі Статуту та
__________________________________________________________________________
(П.І.П. автора, співавторів)
що надалі іменується Автор (Автори), уклали даний договір про наступне:
- Предмет договору
Автор надає Видавцю безоплатно виключне право на використання письмового твору (наукового, технічного або іншого характеру) "______________________________________________________________________________________________________"
(назва твору)
(далі - Твір), викладеного укр. мовою, на умовах, визначених цим Договором.
- Права, що передаються Видавцю
2.1. Автор надає Видавцю право на використання Твору такими способами:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом опублікування його у журналі
"______________________________________________________________________________________________________"
(далі - Видання)_______________ мовою , примірник Твору, прийнятого до друку, є невід'ємною частиною Авторського договору.
2.1.2.Видавець має право встановлювати правила (умови) прийому та опублікування матеріалів Журналу. Редколегії журналу належить виключне право відбору та/або відхилення матеріалів, що надсилаються до редакції з метою їх опублікування. Рукопис, що спрямовується Автором (Співавторами) до редакції, поверненню не підлягає. Видавець не несе відповідальність за неправдиву інформацію надану авторами.
2.1.3. У процесі редакційної підготовки переробляти, редагувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором.
2.1.4. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений мовою іншою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.1.5. Розміщувати у мережі Інтернет, а саме: на веб-сторінках Видання, загальнодержавних та міжнародних базах даних наукової літератури.
2.1.6. Якщо Видавець виявить бажання використовувати Твір іншими способами: перекладати, розміщувати повністю або частково у мережі Інтернет (окрім випадків, зазначених у пп. 2.1.3 та 2.1.4 цього Договору); публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях, включати його як складову частину до інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, умови такого використання оформлюються додатком до цього Договору.
- Територія використання
3.1. Автор надає Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1-2.1.6 цього Договору, а також право на розповсюдження Твору як невід'ємної складової частини Видання на всій території України та інших країн (за узгодженням з автором) шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі Видання.
- Авторська винагорода
4.1. Якщо у разі використання Видавцем Твору, наданого Автором, було отримано прибуток, Автор має право на отримання авторської винагороди у розмірі 2% від прибутку (ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).
- Термін, на який надаються права
5.1. Договір є чинним з дати його підписання та укладається по 1.03.квітня 2019 р.
5.2. За письмовою згодою Сторін термін дії Договору може бути продовжений.
5.3. У разі, якщо рукопис Твору не буде прийнято до друку протягом 3х місяців (про що Автору буде повідомлено в письмовій формі) або відкликано Автором до прийняття статті «до друку», цей Договір втрачає силу і анулюється, а авторські права повертаються Автору.
- Застереження
6.1. Автор заявляє, що:
- він є автором (співавтором) Твору;
- авторські права на даний Твір не передані іншому Видавцю;
- даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем;
- він має право на надання дозволу на використання Твору за цим Договором, у випадку, якщо Твір створено у зв'язку з виконанням трудового договору;
- він не порушив права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведено матеріали інших осіб, за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснюється Видавцем з дотримання норм законодавства;
- даний твір не містить відомостей щодо неоформлених винаходів чи корисних моделей авторів або третіх осіб та не містить конфіденційної інформації, що
- належить третім особам;
- для всіх клінічних випадків, досліджень серії випадків та зображень людей Автор надає пряму згоду учасника клінічних досліджень на опублікування результатів;
- автор надає згоду на передачу Видавцю його особистих даних згідно з Законом України «Про захист персональних даних». (Усі положення цього Закону роз’яснені Видавцем Автору):
- прізвище, ім'я, по-батькові;
- відомості про освіту, місце роботи та вчений ступінь;
- поштову адресу місця роботи;
- електронну адресу до загальнодержавних та міжнародних баз даних наукової літератури з метою їхньої подальшої обробки для здійснення пошукових операцій у цих базах даних.
7 . Реквізити і підписи сторін
Видавець: Автор (и):
Харківський національний університет ________________________
імені В.Н.Каразіна,
майдан Свободи, 4, 06122, Україна,
E-mail редакції: vp.kh@ukr.net.
Видавець ______________ Автор ______________
(Заповнюється та підписується всіма співавторами Твору, або одним із співавторів від імені всіх за письмовим дорученням).
