ДИЛЕМИ ІНСТИТУЦІЙНОГО ДИЗАЙНУ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДЛЯ РОЗКОЛОТОГО СУСПІЛЬСТВА

  • Д. О. Попков Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,майдан Свободи, 4, Харків, 61022 https://orcid.org/0000-0003-3200-6098
DOI: https://doi.org/10.26565/2220-8089-2020-38-05
Ключові слова: форма правління, розколоте суспільство, президентська модель, політико-інституційна консолідація, концепції розподіленого правління

Анотація

Розглядається форма правління як елемент системи політико-інституційних заходів, спрямованих на консолідацію розколотого суспільства. Звертається увага на суперечливий вітчизняний досвід конституювання балансу повноважень між президентом та парламентом. Обґрунтовується необхідність продовження фахової наукової розвідки в контексті подолання стану суспільного розколу, який діагностується в Україні в  авторському розумінні цього концепту  після подій Майдану 2014.

Аналізуються пропозиції щодо форми правління, які напрацьовані в межах двох основних конкуруючих концепції розподіленого правління: співсуспільної демократії А. Лейпхарта та інтегративної моделі Д. Горовіца. Визначені слабкі місця запровадження президентського режиму в конструкції «великої коаліції» прибічників консоціонального підходу. Сформульовані і обґрунтовані вади президенціоналізму як рекомендації  доцентрової концепції Д. Горовіца та показано зв’язок таких застережень із зауваженнями щодо президентської форми правління, які відмічалися Х. Лінцем. Проаналізовані аргументи Д. Горовіца  на захист президентського режиму в межах його полеміки з Х. Лінцем із визначенням «сильних» і «слабких» доводів.

Запропоновано розв’язання дилеми під кутом сформульованого К. Поппером запитання: «Як нам слід організувати політичні установи, щоб погані або некомпетентні правителі не завдали занадто великої шкоди?». Визначені умови, за наявністю яких інститут президента дійсно здатен виконувати позитивну функцію ефективного гаранта соціального миру у державі із гетерогенним суспільством: 1) обрання на цю посаду за правилом максимально  розподіленої підтримки  та  2) наділення цієї посади повноваженнями лише і виключно голови держави. Окреслені межі повноважень і головні елементи політичного впливу керівника держави в перебігу виконання функцій гаранту дотримання статус-кво сформульованої в конституції суспільній угоді про правила спільного проживання в  межах держави всіх етнічних, лінгвістичних та конфесійних колективних ідентичностей.

Завантаження

##plugins.generic.usageStats.noStats##

Біографія автора

Д. О. Попков, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,майдан Свободи, 4, Харків, 61022

Аспірант  кафедри політології.

Посилання

ЛІТЕРАТУРА

Elgie, R. 2011. “Semi-presidentialism: An increasingly common constitutional choice”. In: Semi-presidentialism and democracy / R. Elgie, S. Moestrup, Y. Wu (eds). L.: Palgrave Macmillan: 1-20.

Shugart, M.S., Carey, J.M. 1992. Presidents and assemblies: Constitutional design and electoral dynamics. Cambridge: Cambridge university press. 332 p.

Сасин, Г.В. 2015. Обґрунтування типу революцій в транзитному суспільстві на прикладі України. Дис. … канд. політ. н. : 23.00.02. Львів.

Литвин, В. 2018. Атрибути та різновиди напівпрезидентської системи правління в Європі: інституційно-процесуальний і політично-поведінковий аспекти: монографія. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка.

Лясота, А.Є. 2019. “Основні фактори політичної нестабільності перехідних систем із позиції компаративного регіоналізму”, Регіональні студії 16: 58-63.

Romanyuk, О. 2020. “Delegative Democracy: Concepts аnd Ukrainian Realities”, Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології” 37:15-21.

Колюх, В.В. 2019. “Парламентська респуб-ліка в Україні: перспективи й перешко-ди”, Вісник НТУУ "КПІ". Політологія. Соціоло-гія. Право 3(43): 176-180. URL: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/198128/198373.

Попков, Д.О. 2018. “Розколоте суспільство: пропозиції до операціоналізації терміна”, Вісник НТУУ "КПІ" Політологія. Соціологія. Право 3(39): 90-95.

Попков, Д.О. 2018а.“Засади функціонування виборчої системи як чинник консенсусу в розколотому суспільстві”, Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія “Питання політології” 33: 74-80.

Попков, Д.О. 2018b. “Обґрунтування засад побудови консенсусно-орієнтованої виборчої системи”, Регіональні студії 5: 38-45.

Wolff, S. 2011. “Managing ethno-national conflict: Towards an analytical framework”, Commonwealth  Comparative Politics 49(2): 162-195.

Coppedge, М. 2017. “Eroding Regimes: What, Where, and When?” V-Dem Working Paper. 57 URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3066677

Шаповаленко, М. 2020. “У пошуках нового авторитаризму в умовах геополітичної турбу-лентності”, Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Питання політології” 37: 8-15.

Collier P., Hoeffler A., Söderbom M. 2006. “Post-conflict risks”, Centre for the study of African economies WPS, 12.

URL:http://www.csae.ox.ac.uk/workingpapers/pdfs/2006-12text.pdf

Linz, J. 1990. “The Perils of Presidentialism”, Journal of Democracy 1(1): 51-69.

Horowitz, D. 1990. “Comparing Democratic Systems”, Journal of Democracy 1(4): 73-79.

Поппер, К. 1992. Открытое общество и его враги. В 2 т. Т. 1: Чары Платона; пер. с англ., под ред. В. Н. Садовского. М.: Феникс.

Roeder, P.G. 2003. “Clash of civilizations and escalation of domestic ethnopolitical conflicts”, Comparative political studies 36(5): 509–540.

Roeder, P.G. 2012. “Power Dividing: The Multiple Majorities Approach”, in: Conflict Management in Divided Societies: Theories and Practice / S. Wolff and C. Yakinthou (eds.). Abingdon, Oxon: Routledge: 66-83.

Shugart, M. 2005. “Semi-presidential Systems: Dual Executive and Mixed Authority Patterns”, French politics 3(3): 323-351.

REFERENCES

Elgie, R. 2011. “Semi-presidentialism: An increasingly common constitutional choice”, In: Semi-presidentialism and democracy / R. Elgie, S. Moestrup, Y. Wu (eds.). L.: Palgrave Macmillan: 1-20.

Shugart, M.S., Carey, J.M. 1992. Presidents and assemblies: Constitutional design and electoral dynamics. Cambridge: Cambridge universsity press. 332 p.

Sasin, G.V. 2015. Substantiation of the Type of Revolutions in the Transit Society on the Example of Ukraine. Dis. … сand. political science.: 23.00.02. Lviv (in Ukrainian).

Litvin, V. 2018. Attributes and Varieties of the Semi-Presidential System of Government in Europe: Institutional-Procedural and Political-Behavioral Aspects: Monograph. Львів: Ivan Franko National University of Lviv (in Ukrainian).

Lyasota, A.Є. 2019. “The main factors of political instability of transitional systems from the standpoint of comparative regionalism”, Regional Studies 16: 58-63 (in Ukrainian).

Romanyuk, О. 2020. “Delegative Democracy: Concepts аnd Ukrainian Realities”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Issues of Political Science 37:15-21 (in Ukrainian).

Kolyuh, V. V. 2019. “Parliamentary Republic in Ukraine: Prospects and Obstacles”, Visnyk of NTUU KPI. Series: Political Science, Sociology. Law 3(43): 176-180. URL: http://visnyk-psp.kpi.ua/article/view/198128/198373 (in Ukrainian).

Popkov, D.O. 2018. “A divided society: proposals for the operationalization of the term”, Visnyk of NTUU KPI. Series: Political Science, Sociology. Law 3(39): 90-95 (in Ukrainian).

Popkov, D.O. 2018. “Principles of functioning of the electoral system as a factor of consensus in a divided society”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Issues of Political Science 33: 74–80 (in Ukrainian).

Popkov, D.O. 2018. “Substantiation of the Principles of Building a Consensus-Oriented Electoral System”, Regional Studies 15: 38-45 (in Ukrainian).

Wolff, S. 2011. “Managing ethno-national conflict: Towards an analytical framework”, Commonwealth  Comparative Politics. 49(2): 162-195.

Coppedge, М. 2017. “Eroding Regimes: What, Where, and When?” V-Dem Working Paper 57 URL:https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3066677

Shapovalenko, M. 2020. “Searching for new authoritarism in the conditions of geopolitical turbulence”, The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Issues of Political Science 37: 8-15 (in Ukrainian).

Collier P., Hoeffler A., Söderbom M. 2006. “Post-conflict risks”, Centre for the study of African economies WPS, 12. URL: http://www.csae.ox.ac.uk/workingpapers/pdfs/2006-12text.pdf

Linz, J. 1990. “The Perils of Presidentialism”, Journal of Democracy, 1(1): 51-69.

Horowitz, D. 1990. “Comparing Democratic Systems”, Journal of Democracy 1(4): 73-79.

Popper, K. 1992. The open society and its enemies. In 2 volumes.Т. 1: The Spell of Plato. Moscow: Feniks (in Russian).

Roeder, P.G. 2003. “Clash of civilizations and escalation of domestic ethnopolitical conflicts”, Comparative Political Studies 36 (5): 509–540.

Roeder, P.G. 2012. “Power Dividing: The Multiple Majorities Approach”, in: S. Wolff and C. Yakinthou (eds.) Conflict Management in Divided Societies: Theories and Practice, Abingdon, Oxon: Routledge: 66-83.

Shugart, M. 2005. “Semi-presidential Systems: Dual Executive and Mixed Authority Patterns”, French Politics 3(3): 323–351.

Опубліковано
2021-03-04
Як цитувати
Попков, Д. О. (2021). ДИЛЕМИ ІНСТИТУЦІЙНОГО ДИЗАЙНУ ФОРМИ ПРАВЛІННЯ ДЛЯ РОЗКОЛОТОГО СУСПІЛЬСТВА. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", 38, 42-51. https://doi.org/10.26565/2220-8089-2020-38-05
Номер
Том 38 (2020): Питання політології
Розділ
ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ

Авторські права та ліцензування.

Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії  Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.

Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.

Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:

  • не порушує  авторських прав інших осіб або організацій;
  • не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.

Автор передає редколегії права на:

  • публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
  • переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
  • розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).

Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:

  1. Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
  2. Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
  3. Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
  4. Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
  • персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
  • web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
  • некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).