ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ЗАСОБУ ПОЛІТИКИ ТА ГІБРИДНИХ ДЕСТРУКТИВНИХ ДІЙ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ В СУЧАСНИХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ УМОВАХ
Анотація
Досліджуються фактори, що зумовлюють використання міграційних процесів у якості засобу політики і гібридних деструктивних дій у міжнародних відносинах за сучасних геополітичних умов, а також особливості такого використання. Зокрема досліджено й охарактеризовано нові тенденції і закономірності перебігу міграційних процесів, проаналізовані основні підходи і теорії, що пояснюють механізми самовідтворення і самопідтримання міграції в умовах сучасного світу. Охарактеризовано особливості досягнення політичних цілей акторами світової політики за сучасних геополітичних умов, які визначають доцільність використання процесу міграції населення в якості засобу політики та гібридних деструктивних дій. Визначено умови, які уможливлюють зовнішнє керування міграційними процесами з боку зацікавлених акторів зовнішньої та внутрішньої політики. З’ясовано причини і досліджено механізми набуття міграційними процесами конфліктогенних властивостей. Зокрема, в якості передумови для цього визначено трансформацію горизонтальної нерівності як між мігрантами і місцевими жителями, так і всередині спільноти мігрантів, що відбувається у зв’язку з потраплянням мігрантів в нові соціально-економічні умови. Виявлено основні загрози національній і регіональній безпеці у випадку, якщо міграційні процеси використовуються як засіб гібридних деструктивних дій зацікавленим актором. Обґрунтовано необхідність постійного моніторингу конфліктогенності міграційних процесів з метою своєчасного вжиття заходів з попередження досягнення міграцією рівня конфліктогенності, що загрожує національній безпеці. Визначено ознаки застосування міграції населення в якості засобу політичного впливу, визначено набір показників, спостереження за динамікою яких дасть змогу відслідковувати поточний рівень конфліктогенності міграційних процесів, в тому числі у випадку їх використання з деструктивною метою.
Завантаження
Посилання
REFERENCES
IOM 2018. World Migration Report, Internally displaced people. URL: http://publications.iom.int/system/files/pdf/wmr_2018_update_idps.pdf.
UNHCR. 2018. Forced displacement in 2018. Global Trends. Geneva.
Massey, D.S. 1990. “Social structure, household strategies and the cumulative causation of migration”, Population index, 56 (1): 3-26.
Kritz M., Lim M., Zlotnick H. 1998. International Migration Systems: A global approach, Oxford: Clarendon Press.
Livi-Bacci M. 2012. A short history of migration. Cambridge: Polity Press.
Zelinsky W. 1971. The Hypothesis of the Mobility Transition. Geographical Review, 61(2): 219-249 URL: http://www.jstor.org/stable/213996.
Danyk, Y., Semenkova, M. 2019. Migration within the context of hybrid warfare and its potential for conflict, SDirect 24, 3(8).
Gurr T. 1970. Why men rebel. Princeton: Princeton University Press.
Ostby G. 2008. “Polarization, horizontal inequalities and violent civil conflictˮ, Journal of Peace Research, 45(2): 143-162.
Stewart F. 2000. Crisis prevention: Tackling horizontal inequalities. Oxford Development Studies, 28(3): 245–262.
Winder R. 2013. Bloody foreigners. Abacus, London.
Pacek. P., Danyk. Y., Semenkova, M. 2019 “Patterns of the migration during the hybrid warfare and its conflictogenity”, Torun International Studies, 12: 61-73.
Hoffman F. 2009. “Hybrid Warfare and Challengesˮ, Joint Force Quarterly 52: 34–39.
Danyk Y., Maliarchuk T., Briggs Ch. 2017. Hybrid War: High-tech, Information and Cyber Conflicts, Connections 16 (2): 5–24. URL: http://www.jstor.org/stable/26326478.
Lind. W., Nightengale. K., Schmitt. J., Sutton. J., Wilson. G. 1989. “The Changing Face of War: Into the Fourth Generationˮ, Marine Corps Gazette 10: 22-26.
Todaro, M., Smith, S. 2015. Economic Development. Pearson.
Sceldon, R.1997. Migration and Development: the global perspective. Harlow.
Рущенко, I. 2015. “Підривні соціальні технології в структурі гібридної війни”, Право і безпека 2 (57).
Rehrl J. 2017. “Migration and CSDPˮ, Handbook on CSDP. Vienna.
REFERENCES
IOM 2018. World Migration Report, Internally displaced people. URL: http://publications.iom.int/system/files/pdf/wmr_2018_update_idps.pdf.
UNHCR. 2018. Forced displacement in 2018. Global Trends. Geneva.
Massey, D.S. 1990. “Social structure, household strategies and the cumulative causation of migration”, Population index, 56 (1): 3-26.
Kritz M., Lim M., Zlotnick H. 1998. International Migration Systems: A global approach, Oxford: Clarendon Press.
Livi-Bacci M. 2012. A short history of migration. Cambridge: Polity Press.
Zelinsky W. 1971. The Hypothesis of the Mobility Transition. Geographical Review, 61(2): 219-249 URL: http://www.jstor.org/stable/213996.
Danyk, Y., Semenkova, M. 2019. Migration within the context of hybrid warfare and its potential for conflict, SDirect 24, 3(8).
Gurr T. 1970. Why men rebel. Princeton: Princeton University Press.
Ostby G. 2008. “Polarization, horizontal inequalities and violent civil conflictˮ, Journal of Peace Research, 45(2): 143-162.
Stewart F. 2000. Crisis prevention: Tackling horizontal inequalities. Oxford Development Studies, 28(3): 245–262.
Winder R. 2013. Bloody foreigners. Abacus, London.
Pacek. P., Danyk. Y., Semenkova, M. 2019 “Patterns of the migration during the hybrid warfare and its conflictogenity”, Torun International Studies, 12: 61-73.
Hoffman F. 2009. “Hybrid Warfare and Challengesˮ, Joint Force Quarterly 52: 34–39.
Danyk Y., Maliarchuk T., Briggs Ch. 2017. Hybrid War: High-tech, Information and Cyber Conflicts, Connections 16 (2): 5–24. URL: http://www.jstor.org/stable/26326478.
Lind. W., Nightengale. K., Schmitt. J., Sutton. J., Wilson. G. 1989. “The Changing Face of War: Into the Fourth Generationˮ, Marine Corps Gazette 10: 22-26.
Todaro, M., Smith, S. 2015. Economic Development. Pearson.
Sceldon, R.1997. Migration and Development: the global perspective. Harlow.
Rushchenko, I. 2015. “The undermining social technologies in the structure of the hybrid warfareˮ, Pravo i bezpeka 2 (57) (in Ukrainian).
Rehrl J. 2017. “Migration and CSDPˮ, Handbook on CSDP. Vienna.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською та російською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською та російською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
Приклад Авторського договору на використання твору.
м. Харків "1"11.2018 р.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, (який діє на підставі Свідоцтва суб’єкта видавничої справи ДК 3367 від 13.01.09 р.) як засновник і видавець журналу Вісник ХНУ «Питання політології» далі – Видавець) в особі ректора В.С. Бакірова, що діє на підставі Статуту та
__________________________________________________________________________
(П.І.П. автора, співавторів)
що надалі іменується Автор (Автори), уклали даний договір про наступне:
- Предмет договору
Автор надає Видавцю безоплатно виключне право на використання письмового твору (наукового, технічного або іншого характеру) "______________________________________________________________________________________________________"
(назва твору)
(далі - Твір), викладеного укр. мовою, на умовах, визначених цим Договором.
- Права, що передаються Видавцю
2.1. Автор надає Видавцю право на використання Твору такими способами:
2.1.1. Використовувати Твір шляхом опублікування його у журналі
"______________________________________________________________________________________________________"
(далі - Видання)_______________ мовою , примірник Твору, прийнятого до друку, є невід'ємною частиною Авторського договору.
2.1.2.Видавець має право встановлювати правила (умови) прийому та опублікування матеріалів Журналу. Редколегії журналу належить виключне право відбору та/або відхилення матеріалів, що надсилаються до редакції з метою їх опублікування. Рукопис, що спрямовується Автором (Співавторами) до редакції, поверненню не підлягає. Видавець не несе відповідальність за неправдиву інформацію надану авторами.
2.1.3. У процесі редакційної підготовки переробляти, редагувати або іншим чином змінювати Твір за погодженням з Автором.
2.1.4. Перекладати Твір у випадку, коли Твір викладений мовою іншою, ніж мова, якою передбачена публікація у Виданні.
2.1.5. Розміщувати у мережі Інтернет, а саме: на веб-сторінках Видання, загальнодержавних та міжнародних базах даних наукової літератури.
2.1.6. Якщо Видавець виявить бажання використовувати Твір іншими способами: перекладати, розміщувати повністю або частково у мережі Інтернет (окрім випадків, зазначених у пп. 2.1.3 та 2.1.4 цього Договору); публікувати Твір в інших, у тому числі іноземних, виданнях, включати його як складову частину до інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, умови такого використання оформлюються додатком до цього Договору.
- Територія використання
3.1. Автор надає Видавцю право на використання Твору способами, зазначеними у п.п. 2.1.1-2.1.6 цього Договору, а також право на розповсюдження Твору як невід'ємної складової частини Видання на всій території України та інших країн (за узгодженням з автором) шляхом передплати, продажу та безоплатної передачі Видання.
- Авторська винагорода
4.1. Якщо у разі використання Видавцем Твору, наданого Автором, було отримано прибуток, Автор має право на отримання авторської винагороди у розмірі 2% від прибутку (ст. 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права»).
- Термін, на який надаються права
5.1. Договір є чинним з дати його підписання та укладається по 1.03.квітня 2019 р.
5.2. За письмовою згодою Сторін термін дії Договору може бути продовжений.
5.3. У разі, якщо рукопис Твору не буде прийнято до друку протягом 3х місяців (про що Автору буде повідомлено в письмовій формі) або відкликано Автором до прийняття статті «до друку», цей Договір втрачає силу і анулюється, а авторські права повертаються Автору.
- Застереження
6.1. Автор заявляє, що:
- він є автором (співавтором) Твору;
- авторські права на даний Твір не передані іншому Видавцю;
- даний Твір не був раніше опублікований і не буде опублікований у будь-якому іншому виданні до публікації його Видавцем;
- він має право на надання дозволу на використання Твору за цим Договором, у випадку, якщо Твір створено у зв'язку з виконанням трудового договору;
- він не порушив права інтелектуальної власності інших осіб. Якщо у Творі наведено матеріали інших осіб, за виключенням випадків цитування в обсязі, виправданому науковим, інформаційним або критичним характером Твору, використання таких матеріалів здійснюється Видавцем з дотримання норм законодавства;
- даний твір не містить відомостей щодо неоформлених винаходів чи корисних моделей авторів або третіх осіб та не містить конфіденційної інформації, що
- належить третім особам;
- для всіх клінічних випадків, досліджень серії випадків та зображень людей Автор надає пряму згоду учасника клінічних досліджень на опублікування результатів;
- автор надає згоду на передачу Видавцю його особистих даних згідно з Законом України «Про захист персональних даних». (Усі положення цього Закону роз’яснені Видавцем Автору):
- прізвище, ім'я, по-батькові;
- відомості про освіту, місце роботи та вчений ступінь;
- поштову адресу місця роботи;
- електронну адресу до загальнодержавних та міжнародних баз даних наукової літератури з метою їхньої подальшої обробки для здійснення пошукових операцій у цих базах даних.
7 . Реквізити і підписи сторін
Видавець: Автор (и):
Харківський національний університет ________________________
імені В.Н.Каразіна,
майдан Свободи, 4, 06122, Україна,
E-mail редакції: vp.kh@ukr.net.
Видавець ______________ Автор ______________
(Заповнюється та підписується всіма співавторами Твору, або одним із співавторів від імені всіх за письмовим дорученням).
