СТРАТЕГІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПОЛІТИКО-АДМІНІСТРАТИВНИХ ІНСТИТУТІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Анотація
Стратегія модернізації є результатом досить складного процесу взаємодії цілей і інтересів правлячої політичної еліти, її можливостей і обмежень при створенні нових політико-адміністративних інститутів, здатних бути провідниками прямих і зворотних сигналів взаємодії суспільства і влади. Для успішного втілення розробленої стратегії модернізації необхідно використовувати політико-адміністративний механізм, що включає екзогенні та ендогенні елементи. Завданням політичного управління є визначення пріоритетів і стратегій суспільного розвитку держави, а також опрацювання і переведення суспільних цінностей і сподівань у чіткий план дій.
Модернізація – це перш за все досягнення конкурентоспроможності інститутів шляхом їхніх змін. Для таких змін на першому етапі необхідно віднести основні норми і правила, формування яких означає розвиток політичного середовища. Саме тому модернізацію необхідно розглядати і з інструментальної точки зору: як умову реалізації стратегічних задумів політичної влади. У цьому сенсі модернізація системи державного управління являє собою політичний проект. Такий підхід дозволяє побачити адміністративні перетворення в рамках політичного контексту, тобто розглянути їх як процес, що відбувається під впливом і під час зіткнення інтересів і взаємодії різних груп і індивідів.
Модернізація політико-адміністративного управління в напрямі створення ефективної держави безпосередньо пов’язана з вдосконаленням політичної системи, ефективною реалізацією адміністративних реформ, раціоналізацією політико- адміністративної взаємодії, оптимізацією системи місцевого самоврядування. Важливим є визначення оптимального співвідношення між цілями досягнення економічної ефективності за ринкових умов і соціальної спрямованості системи державного управління в цілому. Характерним для процесу модернізації є структурно-змістовне перетворення політичної системи, спрямоване на формування політичної структури соціальної дії.
Завантаження
Посилання
Ребкало, В.А. 2012. Реформування дер-жавної політики в Україні: теоретико-методологічні засади дослідження та впро-вадження : Навч. посібник / В.А. Ребкало, за заг. ред. В.В.Тертички, В.А.Шахова К.: Львів: НАДУ.
Афонін, Е. А., Бережний, Я. В., Валевський, О. Л. 2010. Концептуальні засади взаємодії політики й управління : навч.посіб.; за заг. ред. В. А. Ребкала, В. А. Шахова, В. В. Голубь, В. М. Козакова. К.: Вид-во НАДУ.
Сморгунов, Л. В. 2010. “Государство и политика модернизацииˮ, Вестник философии и социологии КГУ 2: 132-139.
Хантингтон, С. 2004. Политический порядок в меняющихся обществах. М.: Прогресс-Традиция.
The Oxford Handbook of Political Institutions (Oxford Handbooks of Political Science). 2008. Ed. by R. A. W. Rhodes. Oxford University Press.
Кудрин, А.Л. Выступление на VIII Красноярском экономическом форуме. URL: http://government.ru/docs/14194/ (дата звернення 11.11.2018).
Полтерович, В.М. 2008. “Стратегии модернизации, институты и коалиции”, Вопросы экономики 4: 13-24.
Государственное управление в XXI веке: традиции и инновации. 9-я Международная конференция (25–27 мая 2011 г.). Часть 2. М.: Изд-во Московского университета, 2011. URL: http://www.spa.msu.ru/uploads/files/books/konf_2.pdf (дата звернення 10.11.2018 ).
Ковбасюк, Ю.В., Голубь В.В. 2013. “Модернізація державного управління та децентралізація влади в контексті реалізації реформиˮ, Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держав": навч.-метод. матеріали. К.: НАДУ.
Вибори – шлях до демократизації суспільства. Методичні матеріали з питань виборчого процессу. 2002. / За ред. В.М. Князєва. К.: Вид-во УАДУ.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).
