ІДЕНТИЧНІСТЬ І ПОЛІТИКА ІДЕНТИЧНОСТІ: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ФЕНОМЕНІВ КРІЗЬ ПРИЗМУ КОНСТРУКТИВІЗМУ
Анотація
Розглянуто поняття ідентичності та політики ідентичності крізь призму конструктивістського підходу. З’ясовано, що в умовах глобалізації актуалізується питання національної ідентичності, механізмом захисту якої на рівні національних держав є формування та реалізація політики ідентичності.
Зазначено, що, попри відсутність у науці єдиного підходу до вивчення та аналізу ідентичності й політики ідентичності, конструктивістська парадигма є одним із найпотужніших сучасних інструментів дослідження означених феноменів. Висвітлено міждисциплінарний характер поняття ідентичності, його запозичення із соціальної психології та подальший розвиток у сфері політології, філософії, соціології.
Виявлено багатозначність поняття ідентичності. Висвітлено особливості феноменів ідентичності та політики ідентичності в теоріях дослідників-конструктивістів. Обґрунтовано дискурсивний характер ідентичності, зокрема національної. Визначено, що ідентичність постає як продукт недовговічних дискурсів, які перебувають у відношенні суперництва й борються за владу.
Підкреслено роль національних урядів у конструюванні ідентичності та реалізації відповідної політики. Визначено цілі інститутів влади в контексті політики ідентичності.
Обґрунтовано значення опозиції «Ми – Вони», «друг – ворог» у політиці ідентичності. Встановлено роль символів, ритуалів, масових церемоній у межах політики ідентичності, яка є складовою символічної політики. Доведено, що політика ідентичності базується на опрацюванні культурних смислів, зокрема історичних, географічних та інших даних, національної пам’яті, колективних міфів, а також на врахуванні специфічного контексту, що свідчить про сконструйований характер ідентичності та реалізації відповідної політики.
Завантаження
Посилання
Tajfel, Henri and Turner, John C. 2004. “The Social Identity Theory of Intergroup Behaviour”. In: John T. Jost and Jim Sidanius (Eds.), Political Psychology: Key Readings. New York: Psychology Press: 367-390.
Minenkov, G. 2005. “Identity Politics: a View of Modern Social Theory”, Political Science, 6: 21-38. (in Russian)
Brubaker, R., Cooper, F. 2010. “Beyond 'Identity'”. In: І. Gerasimov, M. Mogilner, A. Semenov (Eds.), Myths and mistakes in the study of the empire and nationalism. Moscow: New Publisher: 131-192 (in Russian).
Billig, Michael. 1995. Banal Nationalism. London: Sage Publications Ltd.
Castells, Manuel. 2003. The Power of Identity: The Information Age: Economy, Society, and Culture. Hoboken: Blackwell Publishers.
Kozlovets, M. 2009. The Phenomenon of National Identity: Challenges of Globalization. Zhytomyr: Publishing House of Zhytomyr Ivan Franko State University (in Ukrainian)
Anderson, Benedict. 2001. Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism. Kyiv: Critique (in Ukrainian).
Price, Monroe. 2000. Television, Telecommunications and Transition: Law, Society and National Identity. Moscow: Faculty of Journalism of Lomonosov Moscow State University (in Russian).
Lukina, Anastasia. 2006. “Technologies of Production and Approval of National Identity”. In: V. Maguna (Eds.), Civil, Ethnic and Religious Identities in Modern Russia. Moscow: Publishing House of the Institute of Sociology of Russian Academy of Sciences: 233-252 (in Russian)
Bhabha, Homi. 2004. The Location of Culture. Abingdon: Routledge.
Miller, A. 1997. “On the Discursive Nature of Nationalism”, Pro Et Contra 2 (4): 141-152 (in Russian)
Michel Foucault: the Order of Discourse. Lecture. URL: https://gtmarket.ru/library/articles/777 (in Russian)
Gigauri, D. 2015. “Symbolic Measurements of Identity Politics”. URL: https://www.researchgate.net/publication/317042023_Simvoliceskie_izmerenia_politiki_identicnosti_The_symbolic_dimensions_of_Identity_Politics (in Russian)
Potseluev, S. 1999. “Symbolic Politics: Constellation of Concepts for the Approach to the Problem», Policy. Political studies 5: 62-75 (in Russian).
Potseluev, S. 2012. “Symbolic Politics: to the History of the Concept”: In: O. Malinova (Eds.), Symbolic Politics. Moscow: Institute of Scientific Information on Social Sciences of the Russian Academy of Sciences: 17-53 (in Russian).
Dubrovskaya, T. 2015. “'I Was The First Westerner, The Only English Person': Discursive Construction of National Identity”. URL: http://journals.rudn.ru/linguistics/article/viewFile/9346/8797 (in Russian).
Lukina, A. 2004. “New Approaches to the Study of National Identity”, Art History and Cultural Studies. URL:
http://elar.urfu.ru/bitstream/10995/23378/1/iurg-2004-33-26.pdf (in Russian)
Woodward, Kath. 2003. Understanding Identity. London: Bloomsbury Publishing.
Авторські права та ліцензування.
Ліцензійні умови: автори зберігають авторське право, а також надають право журналу публікувати оригінальні наукові статті, що містять результати досліджень і не знаходяться на розгляді для опублікування в інших віданнях. Всі матеріали поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License International CC-BY, яка дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства цієї роботи і першої публікації в цьому журналі.
Якщо стаття прийнята до друку в журналі "Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія "Питання політології", автор має підписати угоду про передачу авторських прав. Угода надсилається на поштову (оригінал) або електронну адресу (сканована копія) Редакції журналу.
Цією угодою автор засвідчує, що поданий матеріал:
- не порушує авторських прав інших осіб або організацій;
- не був опублікований раніше у інших видавництвах та не був поданий до публікації у інші видання.
Автор передає редколегії права на:
- публікацію статті українською (англійською) мовою та розповсюдження її друкованої версії;
- переклад статті англійською мовою (для статей українською мовою) та розповсюдження друкованої версії перекладу;
- розповсюдження електронної версії статті, а також електронної версії англомовного перекладу статті (для статей українською та російською мовою), через будь-які електронні засоби (розміщення на офіційному web-сайті журналу, в електронних базах даних, репозитаріях тощо).
Автор зберігає за собою право без узгодження з редколегією та засновниками:
- Використовувати матеріали статті повністю або частково з освітньою метою.
- Використовувати матеріали статті повністю або частково для написання власних дисертацій.
- Використовувати матеріали статті для підготовки тез, доповідей конференцій, а також усних презентацій.
- Розміщувати електронні копії статті (у тому числі кінцеву електронну версію, завантажену з офіційного web-сайту журналу) на:
- персональних web-ресурсах усіх авторів (web-сайти, web-сторінки, блоги тощо);
- web-ресурсах установ, де працюють автори (включно з електронними інституційними репозитаріями);
- некомерційних web-ресурсах відкритого доступу (наприклад, arXiv.org).